ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Вбивці поліетилену: Як їстівні пакети і стаканчики з України допомагають рятувати світ

Компанія FoodBIOPack кинула виклик вбивчому поліетилену. Українці розробляють безпечну для довкілля упаковку, а також стаканчики і соломинки. Їх  можна з'їсти та ще і з користю для організму… На днях проект здобув перемогу у міжнародному конкурсі University Startup World Cup у Копенгагені

Depo.Життя
22 жовтня 2018 10:00
ФОТО: depo.ua

Стартап визнали найкращим у номінації "Сталий розвиток". У ній відзначають інноваційні проекти, які приносять користь людині і довкіллю.

Автор і керівник проекту – викладач Сумського національного аграрного університету Дмитро Бідюк. Працює ж над ним команда з викладачів і студентів різних вишів.

Проектом вже зацікавилися іноземні інвестори і ряд екологічних організацій. Для України ініціатива рятівна, адже в нашій країні за рік збирається близько 10 тон сміття, а сміттєзвалища суттєво погіршують екологію. У FoodBIOPack пропонують замінити звичні пластикові стаканчики, соломинки та упаковки на органічні – стійкі до високих температур та зносу. До того ж, українську альтернатива пластику можна використати вдруге – для потреб аграріїв і енергетиків.

Depo.ua розпитав пана Бідюка про народження проекту, його переваги перед конкурентами та участь у міжнародних конкурсах.

- Дмитре, як придумали їстівний "пластик"?

- Я все життя горів науковою роботою. Цікавився інноваціями у харчовій промисловості, багато про них читав, знайомився з українськими і закордонними проектами. Власне, знання дуже допомогли намацати цей напрямок.

В університеті я викладаю дисципліну "Технології полісахаридів" і завідую лабораторією інноваційних технологій харчових продуктів. Ми займаємося розробкою продукції з використанням полісахаридів. Наприклад, створили аналог бісквіту без яєць, штучне сало, м'ясні гранули. Такі продукти дешевші, ніж звичайні, і не шкодять організму. Навпаки, містять речовини, які допомагають його очищувати.

І от, якось я вирішив поекспериментувати, і отримав органічні термостійкі стаканчики для чаю та кави. Спершу це був стаканчик з наперсток. Спробував у нього залити окріп - він витримав. Потім ми почали робити великі прототипи. Суспільство зацікавилося новинкою, нас підтримали екологічні організації. Це стало основним напрямком у моїй науковій роботі і на шляху в очищенні планети від пластику.

- Як ваш стартап потрапив на University Startup World Cup?

- У травні цього року ми взяли участь у конкурсі стартапів від МОН: заявки подали 240 винахідників, ми ж посіли друге місце за напрямком "економічні інновації". У журі входили експерти різних спеціалізацій, а у однієї жінки була організація, яка займається просуванням стартапів. У неї були виходи на інші змагання, і вона запросила нас на конкурси у Швецію і Данію.

Ми вирушили на Pack Bridge Challenge у Швеції: із 18 стартапів відібрали 10, і нас серед них. Другий тур призначили на осінь, і за три місяці ми значно просунулися – окрім стаканів розробили пакети і соломинки. Щоправда, у цьому конкурсі був лише один переможець – і ним став шведський стартап. Але це зрозуміло, бо він на ринку п'ять років, а наш – менше одного. Зате ми про себе заявили і познайомилися з різними виробниками харчової продукції та пакування, подивилися, як сортують сміття, а потім поїхали у Данію.

На University Startup World Cup було 65 команд з усього світу, а стартапів, які стосуються пакування – всього два. Один – з Данії, а другий – наш. Головний приз здобула естонська команда, а нас визнали кращими в одній з номінацій.

ЇЖА ДЛЯ ТВАРИН І РЕСУРС ДЛЯ ПАЛИВА

- З чого саме ви виготовляєте стаканчики і пакети?

- Стаканчики і всю тверду упаковку – а це можуть бути харчові контейнери, столові прибори, - робимо з білків тваринного і рослинного походження. Ці продукти на основі м'яса, молока, бобових продаються у вигляді порошків. Вони натуральні і використовуються у харчових продуктах. Але ми знайшли оптимальне співвідношення для отримання потрібних властивостей. А от полісахариди для пакетів і соломинок видобуваються з водоростей, інших рослин.

- Чи потрібне для такого виробництва спеціальне обладнання?

- Ми працюємо на тому, що є у лабораторії. Для виробництва цього недостатньо, але ми можемо адаптувати технологію під обладнання для створення пластикових пакетів. Щоб замість пластикових пакетів вони виробляти наші, - які розкладаються за місяць.

Виробники вже почали з нами контактувати, є багато цікавих пропозицій. Але до цього потрібно підготуватися – зробити пробну партію, сертифікувати продукцію, продумати зовнішній вигляд.

- Здається, біорозкладана упаковка – не новина… У чому ваші переваги перед конкурентами?

- Деякі біорозкладані упаковки такими можна назвати з натяжкою. У пластик додають спеціальні речовини, які при потраплянні пластику у навколишнє середовище починають його руйнувати. Але при цьому пластик розкладається на мікропластик, а той нікуди не дівається.

Це так звані оксопакети. А ще є компостовані пакети – вони згнивають повністю і можуть використовуватися як добриво. Так от, на відміну від багатьох в Україні і за кордоном, у нас саме компостовані. В цій ніші теж є конкуренти, але їхні пакети з іншої сировини, у них інші властивості і зависока ціна.

Зокрема, в Україну заходять пакети з крохмалю з Індонезії. Вони саме компостовані. Ми їх тестували – вони розчиняються в окропі. Це означає, що там немає пластику. Самі виробники цей розчин випивали і таким чином доводили, що він безпечний. Але у них зависока ціна – 8 грн. Наші будуть дешевшими і міцнішими.

- Читала, що у вас один пакет буде коштувати 1 грн…

- 1 грн – це маленькі пакети, ціна більших може сягати і 3-5 грн. Але за рахунок того, що потім можна їх переробляти, ціна знижується.

- Як саме переробляти?

- По-перше, з пакету, який порвався при використанні або замазався, можна зробити новий. Це називається повторною переробкою. По-друге, ми пропонуємо використовувати нашу продукцію на корм худобі. Я сам ці пакети вже неодноразово їв – вони абсолютно безпечні і натуральні. Ми зараз працюємо над тим, щоб розробити раціон для тварин, куди б входила наша упаковка, щоб вона використовувалася з користю. Третій шлях – це добрива. Знову ж таки, сировина натуральна і корисна для рослин.

Наступний напрямок – виробництво біопалива. Суть така: усі харчові відходи завантажуються у спеціальну ємність. Потім вони гниють і виділяється газ, який можна використовувати для опалення, приготування їжі. А якщо ці чотири шляхи не будуть реалізовані і споживач викине пакет на вулицю, той повністю розкладеться за місяць.

- А які ваші пакети на смак?

- Ми не прагнули зробити їх смачними. Але якщо їх з'їсти, вони нагадує макарони, зварені до стану al dente – себто достатньо пружні.

- Яка від цього користь для організму?

- Як я вже казав, наші пакети – джерело полісахаридів та вуглеводів, які можуть очищувати організм від шкідливих речовин. От твердять, що потрібно їсти яблука – бо вони містять пектини, які зв'язують важкі метали і їх виводять, - тут приблизно такий самий механізм. І плюс в організмі вони можуть набухати і створювати відчуття ситості. Вони практично не несуть калорій, тому їх можна використовувати для схуднення. Звісно, я не кажу, що ними треба харчуватися, просто описую можливі корисні ефекти.

З 600 ПРОЕКТІВ ВІДІБРАЛИ 10, 1 - УКРАЇНСЬКИЙ

- Скільки часу може знадобитися, аби ваші товари надійшли у продаж?

- Процес запуску у виробництва доволі тривалий. Але я хочу отримати перші результати впродовж шести місяців.

- Себто, через шість-вісім місяців такий пакет можна буде придбати?

- Придбати – може і ні. Але у нас буде 10-20 тис. пакетів, які ми зможемо тестувати, а потім залишиться зовсім трохи до масового виробництва. Зараз ми хочемо зробити пробну партію, зайнятися сертифікацією.

- Вас ще не намагалися зманити закордонні інвестори?

- Коли ми були у травні у Швеції, познайомилися там з акселератором, який працює на данську фірму Arla Foods. Вона займає 20% скандинавського ринку молочної продукції. Тож ми подали заявку з нашим стартапом. Було 600 проектів, відібрали 10, і наш серед них. На початку жовтня ми його їм презентували. Результатів ще чекаємо, але якщо ми пройдемо, у нас буде спільний пілотний проект.

- Погодитеся перевезти компанію у Данію?

- Якщо мені запропонують роботу з перспективою, буду серйозно думати. Бо це дуже цікаво.

- Наразі ваш проект фінансує університет?

- Частково я розвиваю його за свої кошти і частково допомагають екологічні організації. Допомога вишу в тому, що я працюю в університетській лабораторії. Ми користуємося частиною університетськими приладами, хоча частину я купив з власної кишені. Ми фактично збираємо усе по краплині.

- Чим відрізняється ставлення до екології данців та українців?

- У Данії та Швеції дуже розвинене сортування відходів. У них повсюди стоять відповідні урни. Вони в один голос кажуть, що практично 20 років займаються сортуванням. Саме тому у них переробляється аж 80% відходів В Україні це не дуже розвинуто, хоча ми йдемо до цього. На вулицях там не смітять. Хоча у Швеції пластикові пакети не заборонили. Вони продовжують продаватися у супермаркетах. Але в асортименті є і паперові. Чимало людей купує через інтернет розкладні пакети і використовує їх, щоб не шкодити довкіллю. Це справді так, я це бачив.

- У яких іще конкурсах плануєте взяти участь?

- Нас запросили на конкурс у Стокгольм у лютому. Ще буде один конкурс у Амстердамі у серпні. Поки немає фінансування, бо раніше допомагали різні організації. Якщо знайдемо гроші, поїдемо на конкурс. А так, якщо займемося виробництвом, конкурси не будуть настільки актуальними, як раніше.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя