Як Японія вчить увесь світ піклуватися про своїх старих

Японці - найстаріша нація у світі. 26,5% населення країни старше 65 років. Піклування про літніх людей - у центрі уваги всього суспільства, пише антрополог, викладачка університету Екстера Іза Каведзія для The Conversation.

Наприкінці XX століття система мало відрізнялася від традиційної. Моральна відповідальність покладалася на молодих родичів. Нюансами ж держава не заморочувалась, зазначає Forbes.

Під час опитування, проведеного у 1994-му році з'ясувалося, що один з трьох родинних наглядальників відчував до стареньких родичів щось схоже на ненависть, а в половині випадків самі літні люди скаржилися на неналежне ставлення. Часто здорових для свого віку літніх людей відправляли у лікарні - там про них піклувалися безкоштовно.

Соціологи пояснювали такі результати не лише безсердечністю молодого покоління. Просто нація вже починала старішати, а на плечі молодших родичів лягало чимале навантаження - забезпечувати родину і надавати стареньким весь спектр послуг. Тож ситуацію вирішили змінити.

У 2000-му країна розробила Страхування довготермінового догляду, яке має на меті забезпечити гідний рівень життя літнім людям. Створена система включає різні аспекти і частково перекладає обов'язок з родини на державу.

Тепер, наприклад, британців вже закликають брати приклад з Японії. Саме цей заклик міститься у доповіді благодійної організації Nuffield Trust. Автори стверджують, що досвід східної країни допоможе подолати кризу соціального догляду, яка наразі спостерігається у Британії.

Отже, у Японії люди, старші 65 років, звертаються у відповідні центри, створені місцевою владою, і проходять комплексний тест. За його результатами, соціальний менеджер дає поради, як вдовольнити визначені потреби і послугами яких компаній скористатися. У цій сфері працюють як державні, так і приватні організації, серед яких є доволі невеличкі, заточені під конкретні послуги.

Співробітник центру складає план із забезпечення клієнта усім необхідним - від досавки їжі до прибирання та послуг доглядальниці. За послуги літня людина має доплачувати, але лише 10-20% від їхньої вартості, пише patimes.org.

До речі, в самому центрі можна не лише замовити доставку їжі, але й пройти медогляд і отримати терапевтичні послуги.

Кількість будинків для літніх людей обмежена, про стареньких піклується місцева спільнота. Вважається, що цей варіант не лише економніший, але і зручніший для користувачів послуг.

Японці, яким більше 40 років, сплачують так звані страхові премії - спеціальні внески, які йдуть на утримання старшого покоління. Решта грошей йде з національного і місцевих бюджетів.

Завдяки цьому вдалося створити потужну інфраструктуру.

Втім, не грошима єдиними. Самі японці кажуть, що забезпечити гідний рівень життя літнім людям допомагають волонтери. Пілкуватися про стареньких в країні у тренді. Причому волонтерам часто і самим більше 65 років - межа між тими, хто піклується, і тими, про кого, виходить розмитою.

Відзначається і підвищення лояльності до родин зі старенькими родичами з боку роботодавців. Зокрема їм можуть запропонувати подовжити робочий день на дві години, але при цьому працювати п'ять днів на тиждень замість чотирьох.

Єдине, старіння нації ставить під удар і цю систему. Адже якщо відсоток людей за 65 у суспільстві зростатиме, страхових внесків на її утримання може не вистачити.

І вже зараз термін "піти на пенсію" стає умовним. Згідно з даними дослідження Японського інституту політики у сфері працевлаштування, більшість новоспечених пенсіонерів повертається на робочі місця у віці 60 - 64 років. 35% знову наймаються на повний робочий день, а близько 60% працює за контрактом.

Причому 80% поновлюються на тих самих робочих місцях.