Як українці створили дещо фантастичне і отримали наганяй

Як зазначає Depo.ua, представляли новинку упорядниця антології Ярина Цимбал, редактор видавництва "Темпора" Олександр Стукало, та літературознавець Ростислав Семків. 

В книгу увійшло три науково-фантастичні романи – "Азіатський аероліт" Івана Ковтуна, "Ідуть роботарі" Володимира Владка та "Атом у запрязі", підписний колективним псевдонімом Блюм і Розен.

За словами пані Цимбал, спершу замахнулися на п'ять, але видавець виступив проти фоліанту на 800 сторінок. 

"Нам сказали, що книжка має бути зручною, щоб її можна було читати у ванні чи, наприклад, у громадському транспорті", - пояснює упорядниця збірки. 

Тому вирішили замість одного і непід'ємного видати два, а може й три зручні томики.

Судячи з анотації,  теми творів першої збірки доволі сучасні – письменники описують повстання роботів, пошуки Тунгуського аероліта та фізико-хімічні експерименти.

А головне, антологія ризикує перевернути уявлення про літературу 1920-х. Адже, як виявляється, українські фантасти писали натхненно і талановито, а ідеології примішували зовсім трохи, для годиться. Вочевидь, надто нахвалювати комунізм не хотілося, а захоплюватися іншими світоглядами не дозволяла епоха. 

"Коректор турбувалася. Мовляв, так захопилася, що могла пропустити помилки", - коментує Ярина Цимбал.

Щоправда, твору "Атом у запрязі" добряче перепало на горіхи після першої публікації. Тогочасний критик Мирон Степняк, який закінчив аспірантуру філологічного та хімічного факультетів, до роману Блюма і Розена підійшов суто науково і на повному серйозі довів, що описаних явищ статися не могло.

Наразі ж критики вважають твір навіть більш науковим, ніж романи, написані у 1950-1960-х роках.

"У письменників було бажання науково обґрунтовувати свої фантазії, робити висновки. Уявіть, вже у ті роки вони описали, як у лабораторії розщеплюють атом. Сміливість уявляти тоді була більшою", - зазначає Ростислав Семків. 

Як приклад, наводить мерехтливо-бентежний світ Сан-Франциско, зображений Іваном Ковтуном у своєму романі. Звісно, для нашого сучасника-письменника створити таку картинку – не проблема. Але сам автор жив без Інтернету, а за кордоном взагалі не бував. Про те ж, аби поїхати у США, письменники 1920-х могли лише мріяти.

В бурхливій уяві авторів гості змогли переконатися самі. Організатори залучили їх у гру, пропонуючи по черзі читати уривки з романів. Так дізналися про кільце шуму джаз-бендів, яке блокує сторонні звуки, рухомі тратуари та роботів, які отримують енергію на відстані.

Ярина Цимбал розповідає, що саме ці тексти можна вважати початком української наукової фантастики. Власне, старт новому для країни жанру дало оповідання Івана Сенченка, написане у 1923-му році, яке до антології не увійшло.

Натомість в епоху сталінських репресій жанр був під табу, частину фантастів репресували, тоді як інші почали писати книги для дітей. 

Книга з футуристичною обкладинкою продавалася по 169 грн. На кінець презентації залишився лише один екземпляр. 

Нагадаємо, що антологія входить до серії "Наші 20-ті". Серія відкриває читачу світську українську літературу європейського рівня, яка створювалася в ті часи. Першою "ластівкою" рік тому стала антологія детективу "Постріл на сходах", наклад якої повністю розійшовся. Також видали антологію любовного роману "Беладонна", збірку репортажів "Шляхи під сонцем" і зібрання всіх репортажів Майка Йогансена "Подорожі філософа під кепом". На черзі – антологія прози, написаної жінками про жінок.