У кого диня - це кавун, а гарбуз - диня. Та де в Україні шукати парадички

Depo.ua вирішив подивитися, в яких мовах назви популярних сезонних овочів та фруктів збігаються, а в яких не тільки різняться, а є ще й повними антонімами до наших слів.

Колись на відпочинку в Болгарії я довго дивувалася, коли попросила кавун, а отримала жовту запашну диню. Я, звісно, знала ще з дитинства, що болгари трохи не такі як ми, адже, коли вони кажуть "так", то головою махають "ні". Але той факт, що наші мови походять з однієї слов'янської групи, щоправда українська зі східнослов'янської, а болгарська - з південнослов'янської підгруп, зовсім не робить наші мови схожими.

Як відомо в українській мові розрізняють власне українські та запозичені слова. Що стосується овочів та фруктів, більшість з яких до України потрапили з інших континентів і на момент, коли українська мова вже була сформована, звісно, назви були запозичені і до сьогодні зберегли свою форму і значення.

Стосовно запозичень в українській мові, то більшість слів у нашій мові мають латинське, грецьке, тюркське походження. Звісно, слов'янські мови також мають подібні слова у своїх лексиконах. Білоруська, польська, болгарська мова мають багато спільних слів, проте схожі слова можна віднайти як у німецькій, так і в англійській і навіть турецьких мовах.

Секрет такої дивини досить простий. У давнину більшість племен - носіїв тієї чи іншої мови, а на той час ще діалекту, постійно кочували, а отже їхнє мовлення зазнавало впливу інших племен. Таким чином більшість мов і "перемішалися".

На сьогодні в українській мові маємо багато грецизмів, германізмів, запозичення зі слов'янських мов, семітських мов. Також у нашій мові присутні мадяризми - запозичення з угорської мови, якими рясніють діалекти Закарпаття, полонізми, англіцизми.

Щоправда, у щоденному мовленні ми рідко задумуємося про походження того чи іншого слова, а коли потрапляємо за кордон, чи бодай в українські області, які межують з іншими країнами, починаємо задумуватися про етимологію слів, з'ясовуючи ті чи інші значення слів, які нас цікавить.

ПОМІДОР

Це слово прийшло до нас з Італії - pomi d'oro - золоті яблука, саме такий переклад цього словосполучення, яке в українській мові змінило множину на однину та стало єдиним словом. Як відомо, саме Христофор Колумб привіз ці плоди з Південної Америки до Італії і Португалії, де їх ще довго вважали отруйними.

Звичайно, в українській використовуємо і слово томат, особливо, коли потрібно дати означення якимось продуктам, наприклад, соку, соусу, але частіше за все називаємо цей плід саме помідором.

Цікаво, що на Закарпатті в одному з діалектів помідори називають "парадичками", майже як у словацькій та словенській мовах.

Деякий час наші пращури, яким було складно вимовити слово "помідор", просто називали їх "червоненькими". Мало, хто знає, але раніше помідори називали ... баклажанами. Чому, читайте в описі БАКЛАЖАНУ.

А ЯК У НИХ?

Tomato - англійською

Памідор - білоруською

Домат - болгарською

Tomate - іспанською

Pomodoro - італійською

die Tomate - німецькою

Pomidor - польською

Paradižnik - словенською

парадајз - сербською

domates - турецькою

le tomate - французькою

ОГІРОК

Слов'янська назва цієї рослини походить від грецького слова άγωρος. Через посередництво слов'янських мов це слово запозичене до балтійських (литовська мова agurkas, латиська - gurķis) і германських мов (німецька die Gurke, данської, нідерландської та шведської мов). Цікаво, що саме Індія вважається батьківщиною огірків, саме тому назва, яка пішла з праіндоєвропейської мови, більш стара.

А ось латинська назва cucumis має неіндоєвропейське, субстратне походження: його розглядають як "слово-вандерворт" з якоїсь невідомої середземноморської мови, скоріш за все, кочових народів.

Саме тому у однієї половини людства огірок має схоже звучання до українського слова, а у іншої - знайомий за рекламою гелю для душу Timotei - "кукумбер".

А ЯК У НИХ?

cucumber - англійською

агурок - білоруською

краставица - болгарською

Pepino - іспанською

cetriolo - італійською

die Gurke - німецькою

Ogórek - польською

Краставац - сербською

Kumara - словенська

salatalık - турецька

le concombre - французька

КАБАЧОК

Цікаво, що кабак (слово тюркського походження), а саме його зменшена форма - "кабачок", прижилася не тільки в українській, а й у російській мові. Означає слово кабак - гарбуза, до речі, кабачок є різновидом цієї рослини. Пізніше у деяких мовах почалася плутанина, і кабачок та гарбуз стали називати однаково.

Кабачок походить з північної Мексики, де спочатку в їжу вживали лише його насіння. В Європу кабачок потрапив в XVI столітті з Нового Світу. Спочатку кабачки вирощувалися в ботанічних садах, а у XVIII столітті італійці першими стали використовувати недозрілі кабачки в їжу.

У більшості мов кабачки та їх різновид - цукіні - мають однакову назву і їх не розрізняють, як прийнято у нас. Вся справа у тому, що насправді, цукіні - це вид кабачка, його інший сорт. А ось наші люди довгий час були впевнені, що цей родич кабачка є окремим овочем.

Навіть, подивившися на назву кабачка у деяких мовах, не складно здогадатися, що цукіні і кабачок одне й те саме. Просто у нашій мові це слово має тюркське походження, а у інших воно походить з латині.

А ЯК У НИХ?

zucchini - англійською

кабачок - білоруською

тиквички - болгарською

Calabacín - іспанською

zucca - італійською

die Zucchini - німецькою

Cukinia - польською

Тиквице - сербською

Zucchini - словенська

kabak - турецька

la courgettes - французька

БАКЛАЖАН

Баклажан походить з тропічних лісів Індії. Завдяки мореплавцям потрапив до Європи і став популярним у італійців, іспанців. До українців баклажан прийшов досить пізно, десь у 19 столітті. Наразі цей овоч росте по всій Україні та є досить популярним серед українців.

Слово "баклажан" в українській мові запозичене з турецької мови: patlydžan, яке у свою чергу походить від персидської мови - bādinǰān. Але прасловом, від якого пішли усі інші, було melongena, яке походить від санскритського vatin ganah.

Цікаво, що у південних областях України та у деяких російських діалектах баклажан називають "бадіжан".

Синенькі VS Червоненькі

Так склалося історично, що у СРСР баклажани частіше за все називали, а деякі українці та росіяни й донині називають, "синенькими". Я, наприклад, усе дитинство гадала, що ж не так з цими людьми, які не можуть розрізнити колір шкурки баклажана, чи бодай просто не можуть не піддавати цей овоч філологічним тортурам, а називати його баклажан.

Як з'ясувалося, є декілька гіпотез походження такого означення на адресу баклажану. Перша - одеські євреї почали так називати баклажан у 20 столітті. Вони були впевнені, що баклажан походить з Китаю, який на івриті звучить як "синь", то ж і почали величати цей овоч "синеньким". Звідси й ікра з синеньких та й інші назви цієї рослини, яку так полюбляють на півдні України.

Друга гіпотеза більш логічна. Уся справа в кольорі. Ще у видатного письменника Івана Нечуя-Левицького в одному із творів можна прочитати: "На рундуках скрiзь здоровi купи червоних баклажанiв". Не складно здогадатися, що йдеться не про баклажан, а про помідори, які також з родини пасльонових.

Треба зазначити, що і баклажани, і помідори завезли до України одночасно. Нашим пращурам було складно запам'ятати диковинні назви, то ж помідори вони теж називали баклажанами. Щоб уникнути плутанини, почали їх розрізняти за кольором "червоні" та "сині" баклажани. Згодом, щоб полегшити собі життя, назва скоротилася, а залишилося лише означення - "синенькі" та "червоненькі". На Кубані та біля Дону й донині помідори кличуть "червоненькі".

А ЯК У НИХ?

eggplant - англійською

баклажан - білоруською

патладжан - болгарською

Berenjena - іспанською

melanzana - італійською

die Aubergine - німецькою

bakłażan - польською

плави парадајз - сербською

Jajčevec - словенська

patlıcan - турецька

le aubergine - французька

ГАРБУЗ

Гарбуз прийшов до нас з Південної Америки. Вперше про нього дізналися іспанці, які, у свою чергу, бачили, що саме такий дивний вирощують ацтеки. Завдяки компактності насіння, гарбуз доставили до Європи, де він отримав свою популярність та став затребуваним продуктом.

Слово "гарбуз" запозичено з тюркських мов. В тюркську мову воно потрапило з перської, де буквально означало "ослячий огірок". Цікаво, що словом "харбуз" татари називали ... диню! Цю плутанину можна простежити у деяких мовах, зокрема, іменник Dynia у польській мові означає ні що інше як гарбуза. Чому так сталося? Все просто. Справа в тому, що майже одночасно до Європи почали завозити диковинні фрукти і овочі, які, як спеціально, були ще й схожі між собою. Саме через плутанину, такі назви і осіли у мовах і вже нікуди не ділися з них, адже люди звикли до означень цих рослин.

Часто у давнину українці називали гарбуз кабаком (саме так і до нині гарбуз називають турки), а ось самі кабаки - кабачками, саме завдяки цій пестливій і зменшувальній формі кабачки прописалися і в українській мові, звідки перекочували і до російської.

Інший шлях потрапляння цього слова до мов - латина. Латинський іменник cucurbita походить від латинського cucumis, -eris, n "огірок" і orbitus, -a, um "круглий", і дослівно перекладається як "круглий огірок" (гарбуз та огірок належать до однієї родини). Як видовий епітет вжито грецьку назву рослини pepo, -onis m "гарбуз".

Російське слово "тыква", за версією словника Успенського, можливо походить від праслов'янського * tyky з * tykati - "жиріти, товстіти" чи, більш імовірно, від грецького "sikuos" - "огірок".

Отже, треба зазначити, що гарбуз є найскладнішим овочем у лінгвістиці, адже як тільки його не називають у різних мовах: і огірком, і кабаком і навіть динею.

А ЯК У НИХ?

pumpkin - англійською

гарбуз - білоруською

тиква - болгарською

calabaza - іспанською

zucca - італійською

Die Kürbisse - німецькою

Dynia - польською

Бундева - сербською

bučo - словенська

kabak - турецька

la citrouille - французька

КАРТОПЛЯ

Картоплі більше 13 тисяч років і походить вона з Південної Америки. її батьківщина - Перу і Болівія. До Європи у 16 столітті її завезли іспанські мореплавці. У 18 столітті картопля "доплила" і до України, де наразі, цей овоч є найпопулярнішим серед українців.

Німецьке слово "Kartoffel" походить від італійського "Tartufo" (трюфель) через зовнішню схожість, а в основу слова "трюфель", очевидно, ліг латинський термін "tuber" (бульба), що означає "пухлина" або "шматок", який став "tufer-" й породив різні європейські терміни: французький "truffe", іспанський "trufa", данський "Trøffel", німецький "Trüffel" та інші.

А от щодо англійського potato - усе просто. Іспанці у Південній Америці почули, що місцеве населення називає картоплю батат (так, до речі називається солодкий сорт картоплі), почали називати цей овоч patatas.

У французькій картопля - це "земляне яблуко".

Слід зазначити, що слово картопля чи не єдине, яке є більш-менш уніфікованим у багатьох мовах.

А ЯК У НИХ?

potato - англійською

бульба - білоруською

картоф - болгарською

patatas - іспанською

patata - італійською

die Kartoffel - німецькою

Ziemniaki - польською

Кромпир - сербською

krompir - словенська

patates - турецька

la pomme de terre - французька

КАВУН

Батьківщиною кавуна є Південна Африка. У Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні.

У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію України і Росії кавуни були завезені татарами в XIII—XIV століттях. Наразі більше всього кавунів вирощують у Китаї.

Кавун походить з тюркської мови, але каун, кавун у турків, татар - це диня і перекладається дослівно як "кругла шапка, ковпак". Отже, знову маємо плутанину. У болгарській мові кавун і донині називається динею. Так що потрібно бути обережним під час відпочинку на болгарських курортах.

"Арбуз" у російську мову потрапив з тюркських мов, найімовірніше - з татарської. Спочатку кавун називали "харпузом", яке сходить до перського xarbuza - "диня". Тобто, саме кавун, а не гарбуз, деякий час називали "ослячим огірком". У польській мові "арбуз" і "кавун" - це синоніми.

У британців, американців та німців все просто: watermelon, die Wassermelone - це водяна диня.

А ЯК У НИХ?

watermelon - англійською

кавун - білоруською

диня - болгарською

sandía - іспанською

anguria - італійською

die Wassermelone - німецькою

arbus, kawon- польською

Лубеница - сербською

Lubenica - словенська

karpuz - турецька

la pastèque - французька

ДИНЯ

Диня походить з Африки і Ост-Індії, а до Європи потрапила у 16 столітті. Здавна ця рослина вважається "королівською". Шанували її у Вавилоні, а Єгипті. У Франції її вирощували на версальських городах.

В основному збереглися і отримали розвиток три основних кореня в назві різних мов: мело, диня, каун.

Слово "мело" поширене серед західноєвропейських народів; давньогрецьке "мелон" — яблуко — запозичене з латинської "шаровидне". "Каун" з тюркського - "Кругла шапка" (ковпак). Етимологія назви дині, можливо, ведеться від одного їх цих понять.

На латині диня буде pepones. Звідки у романських і слов'янських мовах поряд з коренем "мелон" існує паралельна назва "Піпон" — диня: в Італії — пепонен, в Румунії — пейпен, в Болгарії — пепьеш.

Назву дині у слов'янських мовах пояснюють її круглою, роздутою формою та дієсловом "дути", щоправда, ця теорія не має під собою вагомого підґрунтя.

А ЯК У НИХ?

melon - англійською

дыня - білоруською

пъпеш - болгарською

Melón - іспанською

melone - італійською

die Melone- німецькою

melon - польською

Диња - сербською

melona - словенська

kavun - турецька

le melon- французька

ЯБЛУКО

Яблука походить з Середньої Азії. Стало одним із найпопулярніших дерев на теренах України.

Слово яблуко походить від праслов'янського *(j)ablъko, від якого пішло старослов'янське - ѧблоко. Назва цього фрукта також є уніфікованою в багатьох мовах.

У романських мовах "яблуко" походить від латинських слів pomum - плід та pomus - фруктове дерево. Але у італійській мові, що цікаво, "mela", назва яблука, походить від грецького μήλο.

А ЯК У НИХ?

Apple - англійською

яблык - білоруською

ябълка - болгарською

manzana - іспанською

mela - італійською

der Apfel - німецькою

Jabłko - польською

Јабука - сербською

jabolko - словенська

elma - турецька

la pomme - французька