Як у підручниках для школи на Росії вихваляють "досягнення" сталінського режиму

Зміст нових "ідеологічно правильних" підручників дослідили журналісти російського видання Znak.com, передає depo.ua.

Як зазначає видання, опис епохи Сталіна, очевидно, дався історикам вкрай важко. У новому історико-культурному стандарті з-серед 20 "складних" питань російської історії три стосуються саме цього періоду. Спірні моменти в стандарті сформульовані так: "причини, наслідки та оцінка встановлення однопартійної диктатури і єдиновладдя Сталіна, причини репресій", "оцінка зовнішньої політики СРСР напередодні і на початку Другої світової війни", "ціна перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні".

Для порівняння, в підручнику 2006 року для 10 класів, за яким раніше навчалися школярі, параграф, присвячений культу особи Сталіна і репресіям, становив 12 сторінок. У підручнику, випущеному в цьому році, тим же самим питанням відведено лише дві сторінки тексту.

Як зазначається у публікації, 1930-і роки описані як епоха індустріалізації, яка підняла країну. Про репресії теж сказано, але цю частину сильно скоротили, а загальної кількості жертв сталінських таборів приводити зовсім не стали.

"Так, автори підручника залишили пункт, що "диктатура Сталіна стала найважливішою рисою радянського суспільства" і "всевладдя однієї людини суперечило демократичним принципам". Так, вони визнають, що "в СРСР виникла ціла закрита імперія виправно-трудових таборів" - ГУЛАГ. Проте спантеличують діаграми, що занижують кількість укладених Дмитровлагу, які працювали на будівництві каналу Москва - Волга і загиблих в таборі. Більш того, автори не наводять взагалі ніяких даних про кількість репресованих в сталінський період та загиблих в таборах. Замість цього такі рядки: "Найвища точка репресій припала на 1937-1938 рр. За даними істориків (посилання не вказане - прим. Ред.), за два роки були заарештовані приблизно 1,6 млн осіб, 680 тис. з них засуджені до розстрілу". Про те, що перед цим був репресований командний склад РСЧА і чим це обернулося в 1941-1942 роках, - жодного рядка. Про шарашки при НКВС, де працювали вчені та інженери, що потрапили в ув'язнення, - ні слова", - йдеться у публікації.

У старому підручнику підсумки сталінських репресій описувалися куди предметніше: "Точні масштаби репресій досі точно не встановлені. За приблизною оцінкою, з 1930 до 1953 року до смертної кари було засуджено 800 тис. осіб. Концентраційні табори пройшли 18 млн осіб".

На початок глави про 1930-х роках автори нового підручника винесли досягнення сталінської епохи - індустріалізацію.

"Індустріалізація проходила в умовах "ворожого" оточення. Наслідком протистояння зі "світом капіталу" стало створення військово-промислового комплексу, - пишуть автори. - Тут не діяли принципи ринкового господарства, на яких виросла індустрія Заходу".

Ще один абзац про показники: "За обсягом промислової продукції СРСР вийшов на перше місце в Європі і друге місце в світі - слідом за США. Питома вага нашої країни в світовому виробництві в 1937 році становила 13,7% проти 2,6% в 1913 році. Радянський Союз перетворився на індустріальну державу".

Колективізація трактується аналогічним чином: "Ні скасування кріпацтва, ні Столипінська реформа не змінили настільки сильно життя села, як введення колгоспного ладу. Безповоротно пішли в минуле патріархальна селянська Русь".

Трохи нижче: "Був зупинений характерний для другої половини XIX - початку XX століття процес розшарування селянства". Про трагедію розкуркулення сказано тільки: "Одночасно з ліквідацією куркуля пішов з життя тип підприємливого господаря-трудівника".

Для порівняння видання наводить кілька рядків з попереднього підручника.

"Модернізація СРСР в 1930-і роки не зняла всі проблеми розвитку країни". "Модернізація лише частково змінила соціально-демографічну структуру Радянського Союзу. Сільське населення становило велику частину населення країни (55%)".