Меми під ударом: Як Facebook силують контролювати користувачів

Закон примушує великі сайти використовувати "технології розпізнавання контенту", аби виявити відео, фото і текст, захищені авторським правом, пояснює Wired.

На думку експертів ніби-то невинні зміни можуть докорінно вплинути на Інтернет - зокрема, зв'язати руки стрімерам та авторів мемів.

Технологи навіть написали відкритий лист президенту Європарламенту, наголошуючи, що Стаття 13 нового закону "це безпрецедентний крок до трансформації Інтернету з відкритої платформи з поширення інформації та інновацій на інструмент контролю за користувачами".

Хоча у закону в цілому чимало корисного, зазначена стаття створює цілий ряд проблем. Наразі чимало користувачів публікують пости з хештегом #deleteArticle13.

ЩО У ЦІЙ СТАТТІ

Автори закону пропонують, аби інформаційні платформи укладали угоди з правовласниками на використання контенту, використовували технології розпізнавання даних та інші інструменти збереження авторського права. А про вжиті заходи регулярно репортували авторам.

Себто через поправку кожен пост у соцмережах стає морокою і зоною небезпеки для їхніх власників.

"Стаття змущує соціальні медіа встановити жорсткі системи спостереження. Пізніше вони можуть легко використовуватися урядами і корпораціями як засіб контролю над Інтернетом", - каже один з підписантів листа, криптограф та спеціаліст з безпеки Брюс Шнеєр.

І хоча першою метою закону було зупинення розповсюдження піратської музики і фільмів, під удар потрапили і автори мемів. Адже при їхньому створенні та чи інша картинка може копіюватися і змінюватися тисячі разів.

У разі використання технологій розпізнавання контенту буде проблематично відокремити використання малюнку для створення мемів від його використання в комерційних цілях. Тож любителі мережевої творчості ризикують опинитися у лещатах цензури.

У соцмережах наголошують, що новий закон призведе до "сліпого бану", адже розбиратися у кожному випадку поширення будуть навряд.

"Пересічний користувач Інтернету побачить чимало змін на платформах, якими користується. І це стосується кожної ділянки, яка може містити об'єкт авторського права. Навіть коментарі", - зазначає керівник європейського відділу Mozilla Рейган МакДональд у коментарі The Next Web.

І звичайно, можна було б уявити систему штучного інтелекту, яка б спромоглася виокремити меми і захистити їх, але розробка такого обладнання потребує чималих інвестицій і прірву часу.

Власники соцмереж можуть віддати створення систем контролю на аутсорс - ймовірно, таким інформаційним гігантам як Google та Amazon.

Окрім зловіщих прогнозів "смерть Інтернету" і "кінець свободі" нововведення може мати й інші наслідки. Зокрема, у статті йдеться про великі платформи, тож закон може зіграти антимонопольну функцію. Facebook може поступитися лідерством групі менших компаній, яким залишили право не цензурувати розміщений контент.

Втім, у аналітиків Independent інша думка: якщо такі сайти стануть більш-менш популярними, вони також втраплять у зони контролю. Утримувати ж складну систему фільтрування для них може видатися непосильним завданням. Тож про конкуренцію у соцмережах можна буде забути.

У Google, Facebook та Amazon вже є просунуті алгоритми розпізнавання фото та відео. Вони дозволяють, в тому числі, виявити екранні копії фільмів. Текстовий плагіат можуть виявляти сервіси компаній Grammarly і Plagiarism Checker X. Своя система є і у YouTube: нові ролики "звіряють" з контентом, розміщеним правовласниками у спеціальних директоріях.

При цьому помилкові повідомлення про порушення копірайту - зовсім не рідкість. Наприклад, ресурс використовує фото і таблиці Nasa для своїх публікацій. А коли Nasa хоче вдруге розмістити графіку на власних ресурсах, система повідомляє про викрадений контент. Адже помилково визначила, що їхній власник - вищезгаданий ресурс.

І якщо великі компанії можуть вирішити проблему одним дзвінком, менш потужним доводиться місяцями доводити, що сталася помилка.

Закон вступить в дію, якщо його ухвалить 28 країн, які є членами ЄС. Тож потужна хвиля обурення у медіа та соцмережах може захистити свободу інформаційного простору.

Зазначимо, що в українському сегменті не надто вірять, що закон здатен перевернути Інтернет догори дригом. Адже навіть такі суворі рамки залишають можливості поширювати контент, наприклад, через месенджери підписників певної сторінки.

Зрештою, подальші утиски ризикують і зовсім перенаправити користувачів у так званий Dark Web, який все ще залишається непідконтрольним ані владам країн, ані численним правозахисним інституціям.