Коли Україна перейде на чотириденний робочий тиждень

Раніше екзотична практика вже зараз перетворюється на стратегію, передає Depo.ua із посиланням на CNBC.

Ресурс FlexJobs проаналізував 50 тис. вакансій і визначив десять сфер, де часто йдуть на скорочення цілого робочого дня. Зокрема, це продажі, IT, медицина, обслуговування, освіта, менеджмент проектів, фінанси, маркетинг та рекрутинг.

Cпроби скоротити робочий тиждень були і раніше. Так, у Британії 1974-го через брак енергії спробували працювати лише по три дні. За даними тогочасних аналітиків, за скорочений робочий тиждень продукції випускали на 5% більше.

Тепер до прагнення зекономити додалася нова філософія. Мовляв, час на себе допомагає прокачувати професійні навички, що істотно покращує результати в роботі.

У липні кілька новозеландських трастів та агентств з нерухомості на два місяці спробували подарувати своїм працівникам додатковий вихідний. Ідея виявилася вдалою, експеримент подовжили на місяць, а зараз у планах - залишити чотириденний робочий тиждень назавжди.

У школах Колорадо вирішили скоротити понеділки. Підрахували, що за рік таке рішення допоможе зекономити $1 млн. На якість освіти, на думку ініціаторів, експеримент не вплине.

Дещо раніше за скорочення робочого тижня виступив мільярдер Річард Бренсон. На його думку, від такого нововведення виграють усі, а п'ять днів роботи - просто стереотип, який більшість боїться змінити. Надолужити ще один день, на думку пана Бренсона, допоможуть технології.

У комп'ютерній компанії Cockroach Labs у Нью-Йорку, заснованій виходцями з Google, практикується формат "вільних п'ятниць". Голова відділу з персоналу Ліндсей Гренавальт пояснює, що у ці дні робітники мають шанс "повернути контроль над життям". П'ятниці не позиціонуються ані як робочі, ані як вихідні. За задумом організації, у ці дні співробітники мають вчитися, займатися довготерміновими проектами або ж присвячувати час родині.

Така практика компанії однозначно до вподоби.

"Хоча це суперечить американській культурі, якщо ми робимо ставку на таланти, маємо креативно підходити до пошуку і утримування таких людей", - стверджує пані Гренавальт.

Продовжити день. Скоротити тиждень

Щоправда, в декого варіант "просто знайти спосіб працювати менше", в голові не вкладається. Так, висувають пропозиції компенсувати час, подовживши залишені чотири дні на годинку-дві.

На думку аналітика FlexJobs' Рейчел Джей, такий варіант стане бонусом для працівників, адже забезпечить "довші часові проміжки для безперервної роботи". А от директор рекрутингової компаніх Hays у Сингапурі Адам Едвардс не настільки оптимістичний. На його думку, якщо роботодавець вимагатиме за чотири дні роботи ті самі результати, що за п'ять, це призведе до стресу у співробітників.

Саме такий варіант думають впроваджувати у Китаї. Зокрема, Академія суспільних наук країни рекомендує перехід на чотириденний робочий тиждень до 2030 року. Щоправда, працюватимуть китайці по дев'ять годин на день.

Цікаво, що у двох муніципалітетах провінції Шансі експеримент вже почався: тут робочий тиждень скоротили до 5,5 днів. Щоправда, більше відпочивати можна лише з квітня по листопад. До того ж, норма стосується лише представників певних професій.

Загалом критики побоюються, що роботодавці масово почнуть скорочувати заробітну платню, а це може перекособочити ринок праці. Зокрема, може посилитися відтік з і так неприбуткових професій у інші сфери.

Ціна відпочинку - дефіцит?

Дилема для світу, звісно, не нова. Адже з дев'яносто років тому новаторами вважали тих, хто ратував за п'ятиденний робочий тиждень замість шестиденки. Зокрема, у 1926-му компанія Ford Motor однією з перших порадувала працівників додатковим вихідним.

Втім, новаторство було не лише відповіддю на невдоволення перевтомлених працівників. Завдяки налагодженому енергопостачанню досягати запланованого вдавалося за меншу кількість годин, а от витрачати ресурси не хотілося. До того ж, керівник компанії Генрі Форд мислив стратегічно: розумів, що економіці країни потрібен не лише товар, а і попит на нього. А в разі двох вихідних часу на покупки у американців буде більше.

У СРСР на п'ятиденний тиждень перейшли аж у 1967-му. Історики вважають це своєрідною PR-акцією. До 50-річчя жовтневої революції пафосних промов було замало. Керівництво країни вирішило позагравати до громадян на більш наближеному до реальності рівні. До того ж, якраз завершилася радянська п'ятирічка, яку було визнано доволі успішною.

Втім, над стратегією і способами оптимізації працювати у державі не надто хотіли. Деякі економісти вважають нововведення однією з причин, наприклад, дефіциту і взагалі стагнації. Мовляв, врятувати радянську економіку вдалося лише завдяки підвищенню цін на нафту.

В Україні балачки про третій вихідний ходять вже кілька років. Зокрема, ідея почала активно циркулювати в інформаційному просторі після відповідної пропозиції Міжнародної організації праці у 2014-му.

Але навряд чи таке нововведення варто чекати у найближчий час. Адже Україна дуже вірогідно пропустить вперед держави з більш стабільними економіки, де додатковий вихідний - питання все ще дискутивне.

Наразі ж лише в деяких компаніях співробітникам дають право на додатковий оплачуваний вихідний або ж впроваджують регулярні "дні для саморозвитку". Інколи ж бонусний відпочинок стає способом заохотити працівника, коли на підвищення зарплатні ресурсів обмаль.