ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Совок" живий: Що не так з підручниками Нової української школи

У МОН прагнуть осучаснити шкільну освіту. От тільки у шкільних підручниках все ще залишається чимало слідів з минулої епохи

Depo.Життя
13 червня 2018 20:00
ФОТО: depo.ua

Не так давно мережу розбурхала колонка доцентки педуніверситету Драгоманова Анни Турчинової, де вона жахала українців "гомодиктатурою" та обурювалась правками антидиміскраційної комісії до підручника курсу "Я досліджую світ. Частина 1".

Скандальний текст привернув увагу до роботи комісії і загального характеру правок у підручниках. Здебільшого члени нового органу рекомендували використовувати фемінітиви і приділяти однакову увагу представникам різних статей. Наприклад, зауважували, що на сторінках книжок явно переважають чоловічі образи. Хоча, зважаючи на гендерні права до XX століття, такі обкладинки не дивують.

Втім, не правами єдиними. У книжці "Я досліджую світ" дивують не лише стереотипи, а й, сама естетика малюнків. Одяг, зачіски та й образ героїв в цілому делекий від сучасного. Наприклад, тато на картинці видається типовим інженером-хіпстером 80-х років. Та й в цілому малюнок виглядає радше сканом з радянської книжки.

Тож важко уявити, що діти, звиклі до графіки сучасних мультфільмів та ігор, будуть у захваті від такого навчання.

Depo.ua переглянув і інші підручники Нової української школи, аби перевірити чи, не скидаються вони, випадково, на старі.

Так, у підручнику "Я пізнаю світ" від видавництва "Генеза" чимало світлин, які роблять книжку в цілому візуально приємною. А от графіка спірна.

Це ілюстрації "Я досліджую світ" Ірина Жаркової і Лариси Мечник.

А це, для порівняння картинки з радянської "Азбуки" 1986 року.

Зміст картинок різний, але стилістика та обличчя персонажів вельми схожі.

Це кадр із радянського мультику "Льолік і Болік".

А це, знову ж таки, підручник "Я пізнаю світ".

Хоча тут графіка все ж таки сучасніша, ніж у попередніх прикладах.

Наприклад, цей "Буквар" випустили у 2012-му.

Щоправда, у підручнику з української Большакової і Пристінської за 2018-й графіка симпатичніша.

У підручнику з української Кияновського все дещо сумніше.

Хоча про сучаснісь не зовсім забули.

Очевидно, звичка передавати з покоління не лише вміння, але і смаки, ілюстраторів не минула. Хоча, порівняно з минулими роками прогрес таки є.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя