Як роспропаганда "вмовляє" українців бити малюків

Акція почалася з того, що користувачка Natalia Bida перепостила статтю depo.ua "Від побиття до агресивної нації: Чому ніколи не можна бити дітей". Актуальну тему почали коментувати, потім з'явилися інші тематичні пости. 

У соцмережі люди діляться власними життєвими історіями та пояснюють іншим, чому батьки не мають жодного права застосовувати до дітей фізичні покарання. 

Хоча серед коментаторів постів у "Фейсбуці" більшість погоджуються з авторами і таки сходяться на думці, що фізичне покарання - не вихід, - голос з іншого боку теж чутно. 

Зокрема у коментарі під публікацією на одному з сайтів дівчина висловлює думку, що акцію замовили. І замовили, мовляв, прихильники ювенальної юстиції - системи з захисту прав неповнолітніх, навколо якої у багатьох країнах пострадянського простору створений ледь не демонічний імідж. 

Головна страшилка - варто впровадити систему, і дітей відбиратимуть у батьків без усіляких причин. 

Страшилка з усіх сил розганяється російськими кліриками. 

"Церкви разом з певними суспільними силами зараз вдалося переконати, зокрема, дуже багатьох депутатів в тому, що в жодному разі не слід переносити в російське законодавство деякі норми ювенальної юстиції, що містяться в західному праві, тому що застосування цих норм - як в інших країнах , так і у нас - обертається людськими трагедіями і, що найголовніше, руйнується саме поняття святості та недоторканності сімейного життя", - розоряється патріарх Кирило. 

"Скрєпи" розповзаються Інтернетом - зокрема, такі постери можна зустріти на одному з харківських форумів. 

Таке ж ставлення нав'язується "прихожанам" сект "русского міра", які безперешкодно здійснюють діяльність в Україні. 

"Знаєте, що таке ювенальна юстиція? Це коли приходить комісія, забирає у тебе дитину, а потім її використовують (масони - ред.) у власних цілях. У Європі так відбирають дітей, а Путін цього не допустив", - зазначає у приватній розмові з кореспондентом depo.ua чоловік, який ходить на зустрічі організації "Аллатра". 

Активно створюючи фронт проти ювенальної юстиції, російські пропагандисти водночас здійснюють черговий "хрестовий похід" проти західних цінностей, нав'язуючи цінності варварські. "Дитина - лише твоя, хочеш - кричи, хочеш - бий, але виховай з нею достойну людину", - через залякування нав'язується злочинна думка. 

Як народ з доволі агресивним менталітетом, росіяни радо сприймають себе в ролі опозиції "розпусному захисту", розпускаючи руки у сім'ї. Таким чином насильство виправдовується. 

На цю невеселу тему навіть створюють веселі картинки.

За минулорічною статистикою "Левада-центр", 41% росіян вважає, що має право бити власну дитину. В Україні відсоток нижчий і становить 11%, хоча у нас дослідження ЮНІСЕФ проводилося на кілька років раніше. 

Між тим, ситуація у Швеції, де у 1979-му році вперше у світі була введена кримінальна відповідальність за фізичне покарання дітей, руйнує нав'язувані росіянами жахи. В країні діє ювенальна юстиція, батьки спілкуються ввічливо, а діти зростають гармонійними особистостями. 

Про особливості шведського виховання у пості розповіла Катерина Бойко, яка вже три роки живе в Стокгольмі. 

"Уява малює апокаліптичну картину перемоги бездуховного лібералізму: маленькі тирани влаштовують криваві розбірки на майданчиках, пачками вибігають на дорогу і засовують пальці в розетку. А на додачу вони загнали батьків у напівпідпільне становище, погрожуючи настукати на них у "ювенальну юстицію", якщо ті зроблять зауваження своєму малюку", - пише Бойко.

Додає, що реальність набагато нудніша.

"Діти на майданчиках не б’ються і не відбирають одне в одного іграшки. Ніколи! Вони чекають своєї черги на гірку чи гойдалку. Вони знають, що до найменших потрібно ставитися дуже обережно. І чесно, за три роки перебування тут, я ніколи не бачила, щоб хтось накричав на свою дитину, не те що вдарив", - ділиться враженнями дівчина.

Підсумовує: секрет - в суспільному консенсусі щодо того, що бити дітей - ганебно. 

Наразі флешмоб і став спробою зруйнувати російські стереотипи, але ворожій пропаганді вочевидь потрібно протидіяти більш потужно. Та от чи стане флешмоб початком більш масштабної суспільної кампанії, під питанням.