Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону

Черговий мовний законопроект традиційно поділив українське суспільство на тих, хто гаряче підтримує українізацію, і тих, хто вважає це наступом на свої права і свободи

Як російськомовні патріоти України ставл…

Журналісти Depo.ua спитали думку про мовний законопроект в російськомовних українців – бійців, волонтерів, тобто тих, чий патріотизм і відданість Україні не викликає сумнівів.

Нагадаємо, народні депутати з різних фракцій зареєстрували законопроект, який передбачає радикальну відмову від російської.

Одні вже нарекли ініціативу нардепів "законом Колесніченка-Ківалова навпаки", інші наголошують, як влучно він з'явився напередодні Дня Соборності.

Разом із цим законопроектом, подано ще два. Як наголошують самі автори, вони не дуже відрізняються.

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 1

Судочинство -  виключно державною мовою.

Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, -державною мовою (за бажанням засновника друкованого ЗМІ він може видаватися у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому тираж української версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого ЗМІ)

Володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, стає однією з умов набуття громадянства України.

Без володіння мовою на рівні, визначеному Національною комісією зі стандартів державної мови, неможливо буде обратися навіть сільським старостою.

Продавець (виконавець, постачальник, власник та оператор інтернет-магазину чи каталогу та власник домену) зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації про товар, роботу чи послугу - державною мовою.

За порушення вимоги обов’язкового спілкування українською накладатимуться штрафи.

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 2

Скріншот з групи російськомовних українських націоналістів

Наруга над державною мовою прирівнюється до наруги над символами держави і карається штрафом або позбавленням волі на різні терміни.

Все, капець тим, хто розмовляє на суржику…

Крім жартів, мовне питання в нашій країні - одне з найгарячіших, і всі спроби дійти якоїсь згоди з приводу того, як українізувати, кого і в якій кількості заходять у глухий кут. Бо одні відстоюють думку, що українізувати треба все й негайно (ну ніхто ж не обурюється тим, що у Франції всі говорять французькою, а в Німеччині – німецькою), інші – що мова - то цяця диванних патріотів, і набагато важливіше, що українець робить, а не якою мовою розмовляє.

Зрештою, і з цим важко не погодитись…

Хоча українські російськомовні патріоти нас дещо здивували – майже всі ті, з ким ми говорили, чистою російською мовою запевняли нас, що не проти того, щоб їй, російській мові, "закрутили гайки". Мовляв, тоді вони й самі швидше перейдуть на українську.

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 3

Правозахисниця, донеччанка і кримчанка Олена Антонова в захваті від мовного законопроекту і каже, що розмовляє російською тільки за звичкою.

А будь-яку звичку можна змінити.

"Це хіба незручності? Це відродження моєї країни !!! Це дуже хороший закон, - пише вона із трьома знаками оклику. - Тільки тому, що такого закону не було, частину нашої країни було окуповано "братами". Ми не змогли впізнати ворога тільки тому, що ми говоримо з ним однією мовою. Окупація України почалася задовго до фізичної окупації. Це була мовна окупація, з неї почалися наші біди, нею і мають закінчиться. Це моя думка і багатьох патріотів в Криму".

Олена зазначає, що сама розмовляє російською, бо "потрібно просто почати говорити", і ще нема відповідного середовища – вона живе на тимчасово окупованій території.

"Вдома, на кухні нехай хоч китайською, а в суспільстві спілкування має бути державною мовою, і ніяких других мов, а то дай їм палець, вони й руку потім відкусять, - каже вона і додає. - Опір російськомовного "защемленого" населення, звісно буде, але дуже сподіваюся, що цей закон приймуть".

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 4

Боєць АТО родом з 25 батальйону "Київська Русь", снайпер Єгор Кравчук активно веде свою сторінку у "Фейсбуці", дописує про війну, жартує і ділиться фотографіями. Пише переважно російською, бо нею думає. 

"Офіційно українську вже давно треба було вводити і контролювати цей процес. Як-не-як, а це державна мова. І знати її ми мусимо, - каже він. Я нею володію досконало. Просто спілкуюся російською - мені так зручніше".

За переконанням Єгора, українізацію треба починати з переведення російської в статус іноземної в учбових закладах – залишити її тільки на вибір батьків (читайте про це в статті "Лариса Ніцой: російська і так всюди, як вода з крану тече, нащо її вчити"), а ще до цього - перевести суто на українську мову дитячі садочки і школи, потім - всі державні установи і всіх чиновників без винятку. А також поліцію, лікарів. І зробити це не формально, як ніби вже і є, а відслідковувати, чи виконують чиновники вимоги законодавства.  

"Для цього є громадські активісти. Там ще ті люди - дай їм функцію контролю і затероризують всіх, - сміється Єгор. - Плюс, як мінімум, варто провести грамотну інфо-кампанію на ЗМІ і ТБ. А то в нас як завжди - щось прийняли, але інформації - повний нуль".

На думку Єгора, майбутнє україномовної України (вибачте за тавтологію) – за молоддю, яка краще за старших розмовляє українською, а російської навіть по суті не знає.

 Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 5

Військовий волонтер з Києва Річард Горда також каже, що вільно володіє і російською і українською і проблеми в переході на державну мову не бачить. Вважає, буде чудово, коли касири в супермаркетах, продавці-консультанти, офіціанти, інші співробітники сфери обслуговування "за умовчанням" говоритимуть до клієнтів українською.

Література і телебачення також має бути на 80% україномовним і звісно в державних установах спілкування має відбуватися державною мовою

Разом із цим, Річард вважає нерозумним екзаменування з української для набуття громадянства України.

"Не всім легко дається українська. Наприклад, моя мати прожила в Україні з 61-го року і не змогла її вивчити, - обгрунтовує він свою думку. – Краще б подумали, як спростити отримання громадянства тим, хто приїхав з інших країн боронити Україну".

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 6

Вимушений переселенець з Криму, арт-директор київського салону "Сандик" Ерфан Кудусов запевняє - він за тотальну українізацію, але водночас закликає не забувати й про підтримку і розвиток кримськотатарської мови на державному рівні. Адже це мова корінного народу Автономної республіки Крим.

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 6

Боєць "Правого сектора" Володимир Корабльов – росіянин, з Санкт-Петербурга. Коли почалася війна в Україні, він приїхав на Донбас і став бійцем АТО.

Володимир, який ще не в повному обсязі опанував українську, також повністю підтримує мовний законопроект.

"А так і має бути. Я готовий здавати екзамен, тільки треба буде підготуватися, відвідати курси. І з часом, звісно, я готовий переходити на українську", - відповів він.

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 7

Заради справедливості, не всі російськомовні патріоти України вважають зміни в мовному законодавстві доречними. На думку керівника Кримської правозахисної групи "20 лютого" кримчанина Олександра Лієва не всі українці знають державну мову, і для багатьох з них: від нардепа до офіціанта, через новий мовний закон матимуть проблеми.

"Депутати представляють всі громади нашої багатонаціональної країни і не всі розмовляють українською. Наприклад, представники півдня Буковини, або представники кримськотатарського народу. Велика людина Мустафа Джемілєв не пройшов би до парламенту в зв'язку з цим законом, - пояснює він. – Офіціантам також, щоб звертатися до клієнтів українською, треба її знати. На жаль, її не всі знають. Тому  в сферу обслуговування вводити такі норми як обов'язкові не варто, як мінімум зараз".

Колишній міністр курортів і туризму АРК, якого окупанти більше не впускають в Крим вважає, що зараз не треба приймати нововведення, які можуть не сподобатися хоча б 10% українців.

"Мене особисто цей законопроект не обмежує, але боюся що є й ті, кого це може обмежувати, їх більше десяти відсотків і живуть вони в областях і без того складних, і рівень життя у них за останні 5 років дуже впав, - пояснює він. – Гадаю, зараз треба робити лише те, що об'єднує і не викликає двозначності. Економічні реформи, антикорупція, реформа освіти, медицини, розвиток внутрішнього туризму… А все, що може викликати відторгнення навіть 10 відсотків цього суспільства - не на часі і є небезпечним".

Як російськомовні патріоти України ставляться до "антиватного" мовного закону - фото 9

Волонтер з Києва Анатолій Опанасюк називає себе двомовним. Він також має сумніви в доречності цього законопроекту (№5670 від 19.01.2017) в його нинішньому вигляді.  Зазначає - "більш тупого за цей точно не читав". 

"В мене виникли певні питання. Перше - будь який закон не має зворотньої дії.
Іншими - словами депутати, які не володіють державною мовою, не здадуть свої мандати. Проект закону пропонує Зміни до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" П.3 Мовою засідань Верховної Ради України, її комітетів та комісій, в тому числі виступів, є державна мова. Яке покарання за порушення цього пункту? - питається Анатолій. - Друге - якщо Закон буде прийнятий, то що буде з посадовими особами, які займають державні посади, вчителями, суддями, прокурорами, міністрами, які не володіють державною мовою? Їх звільнять на наступний день? Вони будуть відсторонені від виконання своїх обов'язків до моменту здачі екзамену? Хто буде працювати замість них? Національна комісія? Третє: чи буде вважатися приниженням державної мови мова деяких наших міністрів, депутатів які розмовляють на "азіровській" мові? Як планують їх штафувати? За кожне речення чи за кожне засідання"?

Крім цього, волонтер задається питанням,  як буде організовано роботу мовних інспекторів? Вони будуть введені в штат кожного підприємства? Чи планується варіант заохочення "постучати" на конкурента? Як будуть штрафувати "новоросіюТВ", "москальські канали", що є у вільному доступі в населенних пунктах по лінії розмежування?

"І мовою Збройних Сил України є державна мова. Мовою статутів, документації, діловодства, команд, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України є державна мова".  Чи означає це, що якщо цей Закон буде прийнято, то військові на фронті, що не володіють державною мовою, будуть звільнені з лав ЗСУ. Хто піде на фронт замість них - автори Законопроекту чи Національна коміссія? Як буде контролюватись виконання Закону на "нулях" В кожний взвод буде призначений інспектор по мові?" - обурюється волонтер.

 Читайте також: Хто піде війною на "антиватний" мовний закон

Як розбагатіють ті, хто перейшов на українську мову

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"