Як приватні компанії хочуть заробити на Місяці

Невеличка компанія Moon Express вже збирається розгортати свій бізнес на Місяці, передає Depo.ua.

Попри космічні амбіції, в компанії лише 30 робітників, які планують висадити на місяць роботизований апарат і виграти $20 млн у конкурсі Lunar X Prize від Google, пише New York Times.

До справи підійшли з розмахом. Компанія вже перебудовує парковку на інженерну лабораторію і кімнату технічного обслуговування для місії на місяці.

Але премія від Google - не кінцева задача Moon Express. Далі компанія збирається висадити робота-розвідника на Південному полюсі місяця. А ще потім - позбирати зразки місячних порід і доставити їх на Землю. Нагадаємо, що востаннє уламки гір з місяця привозили на нашу планету аж у 1976 році.

Втім, ці плани майже зійшли нанівець через ту саму угоду про неподільний місяць, підписану 50 років тому. В документі наведені речі, які країни не можуть робити у космосі. Таким чином намагалися обмежити ядерну гонку між СРСР та США принаймні нашою планетою.

Втім, чого не можуть національні агенції на кшталт NASA, може вдатися приватним підприємствам.

"Раніше це було чимось справді гіпотетичним, - коментує Фабіо Трончетті, професор юриспруденції Харбінського політехнічного університету Китаю, - Але зараз компанії набувають серйозного впливу. Усе змінюється".

Генеральний директор Moon Express Роберт Д. Річардс проголошує за мету "розширити економіку Земної сфери до Місяця і далі".

Ілон Маск проголошує, що через десять років його компанія надішле на Марс перших колоністів. Джеффрі Безос, засновник Амазону, інвестує у кампанію Blue Origin (будівництво потужної ракети, яка доставлятиме вантажі і людей, - ред.) і пророкує, що мільйони людей будуть жити і працювати у космосі.

Подібні амбіції піднімають цілий ряд питань. Зокрема, чи можуть приватні компанії подолати вето, накладене на цілі держави, і до якої міри можуть зайти їхні справи на незвіданій цілині.

Наразі ці питання почали обговорювати на державному рівні. У США питання намагаються вирішити на рівні конгресу. І штука в тому, що негнучкість американських політиків перед "космічним" бізнесом може не спинити останній. Підприємці можуть почати шукати інші гавані, навіть найбільш неймовірні, на кшталт Люксембургу.

Moon Express стикнулася з бюрократичною стіною. Теоретично, приватні компанії можуть займатися мирним бізнесом зі згоди і під наглядом уряду країни. Але до цього моменту немає процедури, яка дозволить легалізувати починання.

Тож Moon Express вже більше року працює з різними урядовими інституціями, намагаючись стати піонером "космічних ліцензій".

Наразі компанія близька до успіху. Але у Федеральній адміністрації Авіації стверджують: виданий дозвіл стосуватиметься лише одного проекту однієї компанії. Ця ж фірма для наступних справ муситиме знову стукати у ті ж двері. Moon Express це не бентежить. Вона впевнена, що доб'ється ліцензій для всіх трьох проектів.

Втім, бюрократичні перепони можуть відлякувати бізнесменів. Хоча деякі експерти впевнені, що нічого нереального у їх подоланні немає.

ЛЮКСЕМБУРГ У КОСМОСІ

Ще один проект - Planetary Resource - наразі розгортається неподалік Сіетлу. Серед його інвесторів співзасновник Google Ларрі Пейдж і колишній головний програмний архітектор Microsoft Чарльз Сімони.

Також компанію фінансує Великий Герцог Люксембургу.

Мета проекту - видобувати астероїди у сонячній системі. Крихітний Люксембург вже виділив на наразі ще міфічні проекти з космічного майнінгу $225 млн, з них - $28 млн - на Planetary Resources.

За цю суму Люксембург отримав 10 відсотків акцій компанії.

У квітні крон-принц, його дружина і кілька урядовців завітали в офіс проекту.

В червні інвестиційний банк GoldmanSachs видав дослідження щодо розвитку інноваційного космічного бізнесу. "Космічний майнінг може видатися набагато реальнішим, ніж думали раніше. Доки психологічний бар'єр високий, фінансовий і технологічний - низькі", - стверджується у роботі.

Для Planetary Resources перший етап розвитку – це розробка спеціального накінечника для космічного корабля, який вирушить до астероїда поблизу Землі у 2020.

Після експерименту компанія сподівається майнити по-серйозному. Головний ресурс у астероїдах – космічна крига. Воду можна розділити на водень і кисень, а далі обидва використати для створення ракетного палива, а кисень ще й для дихання. Тож у компанії сподіваються, що великі державні агентства на кшталт NASA будуть купувати у них подібні продукти.

Ще одна мета – знаходити в астероїдах платину та інші метали.

Аби це все стало реально, Люксембург прийняв спеціальний закон, а Planetary Resources заснувало у країні свій європейський офіс.

ПЕРЕГЛЯД КОСМІЧНОГО ЗАКОНУ

Двозначності у угоді створюють залишають відкрими ряд питань, зокрема, чи передбачене право заробляти на Космосі бодай для когось.

З документу випливає, що США не може використовувати небесні тіла. Але чи може це робити приватна компанія, - вже дилема. Тим паче, що статус самої угоди двоякий - багато країн її так і не ратифікували.

Два роки тому у країні прийняли закон, згідно з яким компанії можуть використовувати те, що вони видобули з небесного тіла, але не небесне тіло саме по собі.

Цього року Конгрес знову перегляне міжнародну угоду, аби посприяти космічному прориву американського бізнесу.

Менеджери Moon Express та Planetary Resources кажуть, що не хочуть необмеженої свободи у космосі, а їхні проекти не здатні зашкодити іншим.

"Наша мета – мати космічне середовище, населене відповідальними людьми. Про порушення угоди можна казати лише тоді, коли компанії влаштують у космосі Золоту лихоманку", - каже Пітер Маркез, віце-президент Planetary Resources.

Наразі компанії сподіваються, що уряд їхньої країни буде гнучким у космічному питанні і таким чином дасть їм зелене світло.