Як екс-чиновник задовольнив кухарів-самоучок та любителів борщу

Розчарувавшись у справі, на яку вчився, Андрій Онушко, побувши чиновником тільки пару місяців, зробив унікальну платформу, що поєднує кухарів-самоучок і справжніх поцінувачів смачної їжі

Валя Котик
Журналіст відділу «Життя», редактор відділу «Молодий укроп»
Як екс-чиновник задовольнив кухарів-само…

Андрій Онушко розповів Depo.ua про те, як об'єднав тих, хто вміє і любить готувати і тих, хто любить і цінує домашню кухню.

Минулого літа 28-річний Андрій нудився в заторі і думав про те, що дуже хочеться борщу. Більшість після таких думок пішли би у їдальню, чи оперативно надихнули дружину (подругу, бабусю, маму, потрібне підкреслити) наварити їм українського наркотика. Ну, зрештою, самі б приготували – в сучасному світі живемо. Але в цього чоловіка мозок влаштований не так - він почав розмірковувати, як було би добре зараз знайти того, хто вже зварив борщика і купити пару кілограмів. Міркував-міркував і придумав ресурс, який об'єднує тих, хто хотів би заробити на продажу домашньої їжі і тих, хто не хоче готувати, але готовий купити. Так в листопаді 2016 року з'явився Feedme – сайт, на якому можна замовляти домашню їжу безпосередньо у виробника.

"Я вмію готувати. І дружина вміє. Але нащо витрачати на це час, якщо вже в якогось є готова страва і можна її замовити, - розповідає він. – Коли є люди, які хочуть цим заробити, а ми маємо гроші, щоб за це заплатити, чого б не допомогти одне одному?".

В той день Андрій так борщу і не поїв. Перехотілося.

Вже через півроку, в листопаді 2016 з'явився сайт. Наразі в проекті беруть участь близько 800 кухарів з 15 областей України. Готують що завгодно: котлету з пюре і борщ, суші і піцу, капкейки, торти і вишукані сири. Консервація, вареники, святкові страви. Все домашнє, від виробника.

Вареники з картоплею за 80 гривень кілограм - не дешево, дорожче, ніж в магазині. Але, запевняє Андрій, так і має бути. Домашня їжа дорожча за фабричну так само як овочі, які продає бабуся зі свого городу, завжди дорожчі за магазинні. Ціну за їжу встановлює сам кухар.

Кухарів, які розмістили свої оголошення в нього на сайті Андрій шукав на інших сайтах оголошень, в соцмережах, розсилав по 400-500 запрошень на день. З них реєструвалися 20-30. Більше всього пропозицій – в десертах: святкові торти, тістечка, капкейки.

Перші замовлення пішли вже в середині листопада. Купують краще за все також десерти і просту домашню їжу. Напівфабрикати, здорову їжу і консервацію - не дуже. Найбільша активність замовників припадає на середу-четвер.

"Я думаю, це тому що люди на вихідних собі багато готують, в середині тижня запаси закінчуються і вони починають докуповувати", - пояснює Андрій.

Найбільш активні покупці в Києві та Одесі. Найменш активні – на Західній Україні.

Наразі в місяць на сайті робиться близько ста замовлень. Люди часто остерігаються замовляти домашню їжу, бо не знають, як все готується, в яких умовах, з яких харчів. Разом із цим, Андрій запевняє, що за вісім місяців роботи ніхто на сайті невдоволених відгуків не залишав.

Час від часу він сам інкогніто замовляє і тестує якість страви кухарів зі свого сайту . Каже, попросив дружину замовити млинці, а їй до млинців дали ще й джем – на пробу. У іншого кухаря замовили м'ясо, а вона пригостила ще й соліннями. Все було смачне, свіже.

"В основному наші кухарі - жінки, які хочуть мати додатковий заробіток. Наприклад в Солом'янському районі в нас є кухар, яка працює медсестрою, через графік вона не могла знайти підробіток на постійній основі, а співпрацювати із сайтом їй дуже зручно. Вона готує пюре, котлети, борщі – звичайні домашні страви, каже, що має непоганий заробіток", - розповідає Андрій.

Інша дівчина з Одеси, за словами Андрія, суттєво розвинула свій бізнес завдяки його проекту. Вона пече осетинські пироги та десерти, однією з перших зареєструвалася на сайті, спочатку все ніяк не могла дочекатися, коли вже будуть замовлення. А тепер в неї місцеві кав'ярні замовляють їжу.

В Полтаві за допомогою кухарів з сайту знайомі Андрія організували корпоратив. Хлопці потім сказали – крута ідея, так собі і дружину знайти можна.

Власне, чоловіка також можна – вони зазвичай пропонують суші і піцу власного виробництва.

Починають потроху підключатися і фірми, які виготовляють сир, копчених перепілок. Вони власнику сайту цікавіші тим, що, на відміну від кухарів-одиночок, готові сплачувати за просування своїх оголошень, а це наразі для Андрія єдиний спосіб заробітку на цьому його проекти. Плати за оголошення він не бере – хочете продавати свої страви, заходьте, реєструйтеся. Хочете купувати – заходьте, шукайте по стравах чи по карті – хто з кухарів живе найближче до вас, домовляйтеся, читайте відгуки, замовляйте.

Мріяв бути чиновником, реформувати країну

В платформу для кухарів та гурманів Андрій вклав близько двох тисяч доларів. Каже, що інвестиції поки що не окупилися. На цей проект він наразі витрачає близько трьох годин на день – постійно шукає нових кухарів, радиться з програмістами, як зробити сайт більш зручнішим.

Паралельно підробляє копірайтом і постійно фонтанує ідеями нових стартапів. Платформа для тих, хто шукає роботу і робітників, платформа для тих, кому потрібні корисні поради, мобільна бригада косметологів і перукарів, що працює на виїзді. Дещо з цього планує запустити, але подробиці – комерційна таємниця.

Таким завзятим підприємцем він став ще коли навчався у виші, на менеджера державних структур. Всерйоз збирався стати чиновником-реформатором. Підлітковий максималізм розвіявся як марево після першої практики.

"Я прийшов на практику, мені сказали – молодець, можеш більше не ходити, - розповідає він. - Я наполіг, переді мною поставили чотири коробки з паперами, сказали розсортувати їх на вісім коробок. Я цим займався тиждень. Після цього дали теки з паперами, сказали: а це статистика, сиди вбивай її в комп'ютер. Я спитав, а чи є якась нормальна робота для мене, щоб повчитися. Ні, сказали, нема. І ще місяць я займався цим. Тим часом познайомився з сусідами по кабінетам, став питати як умови, як зарплатня. Один із спеціалістів каже – нормально, 2 700 грн (це був 2012 рік). Жив він в орендованій кімнаті, удвох з другом. А років йому тоді було37. І я зрозумів, що мені там робити нема чого"

Так бізнесмен взяв гору над романтиком. Свою платформу він поки що просуває виключно онлайн. Каже, фермери, які можуть запропонувати молоко, сир, домашнє м'ясо і птицю – то цікаво, але більшість з них не є користувачами Інтернету. Як з'єднувати їх з покупцем? Тому проект поки що зосереджено на великих містах.

Фото: bigkiev.com.ua

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme