Як кіт з АТО та володарі браслетів рятують київських песиків

У столичному метро привертають увагу плакати зі знімками собак та котів. "Ми їх любимо, але не хочемо помічати", - зазначається на білбордах.

Благодійна організація "Шлях до майбутнього" пропонує виправити ситуацію, взявши участь в акції "Естафета добра". У чомусь акція нагадує нашумілий Ice Bucket Challenge, тільки обливатися холодною водою ідеологи не агітують. Замість цього треба придбати три браслети, один – залишити собі на згадку і в ньому сфотографуватись для соцмереж. А два інші – віддати друзям, передавши естафету.

Вартість браслету – 50 грн. Більшість коштів витратять на побудову притулку для тварин у Києві, частину ж віддадуть зоозахисникам та іншим притулкам. Про складнощі проведення акції і проблеми з тваринами-безхатьками depo.ua поспілкувався з керівником проекту Богданом Біленьким.

- Богдане, чому взялися саме за цю акцію?

- Я дуже люблю тварин – вони не продають і не зраджують. У мене спочатку жив собака – великий такий, важив 86 кіло. А після того, як його не стало, з'явився рудий кіт. До того ж я давно займався благодійністю – працював з діабетиками, онкохворими дітьми, проблемами військових в АТО. Коли ж виходив на вулицю, постійно думав: треба взяти їжі, аби підгодувати вуличних тварин. Щоразу, коли бачив кота чи песика, в голові крутилося: треба щось зробити. І нарешті я наважився розпочати проект і побудувати притулок.

Домоглися від міста згоди на виділення ділянки у Бортничах, на вулиці Автопарковій. Звісно, юридичне оформлення – це не один день. Але маємо підтримку КМДА, управління екології та захисту навколишнього середовища, до нас долучаються громадські діячі, артисти, політики. І не завдяки особистим зв’язкам – просто чимало людей справді переживають за тварин.

- Важко було заручатися підтримкою влади?

- Важко – не те слово. Я писав листи з весни до осені – надсилав запити про виділення ділянки, хоча б моральну підтримку. З часом руки почали опускатися. Я вирішив: ми будемо все робити самі. Почали шукати ділянки. Нам запропонували п’ять варіантів за 10-15 км від Києва. Земля зараз дуже дорога – наприклад, за 3 гектари просять 5 млн грн. Вже закінчували переговори, коли нам подзвонили з управління екології. Сказали: приходьте, будемо спілкуватися. Вони побачили серйозність наших намірів: ми і без влади розмістили рекламу в метро, привернули увагу ЗМІ.

- Чим Ваш притулок відрізнятиметься від інших?

- Ми хочемо побудувати притулок європейського зразка. Зараз так: набрали у притулок собак і годуємо їх. А на вулиці опиняються нові собаки, причому не тільки дворняги, але й породисті. Ми ж хочемо, щоб люди, які з будь-яких причин хочуть позбутися собаки, не викидали його на вулицю, а привозили до нас. Економляться кошти на відлові, немає безконтрольного розмноження, тварина не ризикує чимось захворіти на вулиці. І таких собак легше прилаштувати в сім'ї, охоронні організації.

Хочемо використати зарубіжний досвід: там у притулках тварин нікому не віддають протягом місяця. Якщо за цей час господар не повертається за собакою, її стерилізують і починають шукати нового господаря. Але за статистикою, 60% господарів таки повертається. У нинішній ситуації це неможливо: на емоціях люди вигнали собаку на вулицю, а потім не знають, де її шукати.

Будемо закликати людей забирати собак із притулку. Тварини потребують уваги, а в притулку приділити достатньо уваги кожному мешканцю неможливо. Робитимемо хороший сайт, де люди зможуть побачити фото тварин, дізнатися їхню історію. Коли люди можуть приїхати, познайомитися, переконатися, що собаки живуть в нормальних умовах, їх легше прилаштувати в сім'ї.

- Напевне, щоб заохотити людей, треба масивна рекламна кампанія…

- Акція, яка стартувала на днях – лише одна з шістнадцяти, запланованих на цей рік. У нас будуть освітні акції, працюватимемо зі школами. Буде конкурс на найкраще соціальне фото – переможець отримає фотоапарат. Реклама ж є і зараз – але з часом місто пообіцяло виділити більше білбордів.

ВІДМОВИЛИСЬ ВІД ДОРОГИХ ПРОЕКТІВ І ЦЕГЛИ

- Скільки грошей треба зібрати, аби побудувати притулок?

- Там, на Автопарковій вже був запланований притулок для тварин. Біля п’яти років тому розрахували суму у 30 млн грн. Хоча ціни дуже змінилися, ми теж плануємо вкластися у 30-40 млн грн.

Ми відмовилися від дороговартісних проектів. Всі пам’ятають історію, як у столиці на вулиці Пухівській планували створити кладовище для домашніх тварин. Відгрохали шикарний офіс і більше нічого не зробили.

Тож наш проект буде менш кошторисним, при тому, що в притулку передбачені усі зручності - ветеринарна клініка, кімната відпочинку волонтерів, кухня, склад і морозильник для продуктів. А щоб зекономити, замість цегли плануємо використовувати збірні конструкції. Зараз так робить більшість супермаркетів.

- Держава якусь суму виділить?

- Ми домовилися так: стартуємо, збираємо кошти, якщо через місяць-два динаміка позитивна, держава виділяє певну суму з бюджету. Поки не буду казати, яку, але доволі істотну. Зараз на утримання безпритульних тварин і комунального підприємства "Притулок для тварин" виділяється більше 10 млн грн. на рік. Якщо ми візьмемо на себе частину цих функцій, вони готові частину коштів передати нам. Ми зменшуємо навантаження на бюджет, залучаємо людей за кордоном, включаючи посольства. Є купа країн, в яких за долю тварин переживають набагато більше, ніж у нас.

- Які країни підтримали проект?

- Долучилися чехи, ізраїльтяни, росіяни, німці. Ми вислали їм браслети, щоб вони про нас розповіли. А тепер вони думатимуть, як перерахувати кошти. Бо у нас валютний рахунок тільки в доларах, а в Європі ходять євро.

До нас долучається багато російських артистів. Вони нас підтримують, пишуть: "Україна forever", "ви - найкращі". Чимало людей там розуміє, що ситуація в Україні багато в чому створена зусиллями російської влади.

Наприклад, сьогодні ми отримали запит від гурту "Айова", а у них лише в офіційній фан-групі 276 тис. людей. До речі, десь два роки тому з нами давно співпрацював в рамках підтримки онкохворих дітей Андрій Макаревич. Давав благодійні концерти в КПІ. Гурт "Мельниця" також дає 1-2 концерти на рік на підтримку нашої організації.

- А брати участь у цій акції Макаревич ще не зголосився?

- Ми надіслали йому інформацію. Захоче долучитися до допомоги безпритульним тваринам, будемо раді. Нікого не вмовляємо і не просимо. Люди самі дізнаються і приходять.

ЗАРАЗ У БОРОДЯНЦІ СТАЛО КРАЩЕ

- Навколо усі говорять, що притулок у Бородянці скоро закриють…

- Бородянський притулок поки що ніхто не закриває. Якщо, дай Бог, побудуємо новий, заберемо звідти собак, аби вони були у Києві. Нинішній притулок орендує і землю, і приміщення. До того ж, він розрахований на 270 тварин, ми ж хочемо побудувати притулок для 1500. А ще, добиратися туди важкувато – від самої Бородянки треба кілька кілометрів проїхати. Коли ближче до міста, турбуватися про тварин легше. Наприклад, людям було б простіше привозити продукти. Ми можемо домовитися з деякими підприємствами про те, щоб брати у них відходи – сухарі, субпродукти. На відстань 10 км по Києву вони готові самі доставляти, а за 50 км вже ніхто не повезе. 

- А чому б не побудувати притулок десь у центральному районі Києва?

- В центрі таку ділянку знайти неможливо. Та й там ми б швидко нажили ворогів. Якщо в 50-ти метрах від вашого будинку живе 1500 собак, які гавкають і виють, виспатися, може, бути проблематично. Думаю, хто захоче приїхати, того відстань до Бортничів не злякає.

- Ви самі були в бородянському притулку?

- І не раз… Раніше там було страшненько. Ми розбирали піддони на дошку і стелили на підлогу. Зараз стало краще – скоротили штат, з'явилося більше коштів на годування собак. Прийшли нові люди, які переживають за цю справу. Дуже багато зробили волонтери.

ТІШИТЬ, ЩО ДОЛУЧИВСЯ "АЗОВ"

- Як шукаєте людей у команду? Платите людям гроші?

- Комп’ютерна команда працює віддалено – є люди і з Конотопа, і з Білої Церкви, і з Полтави. Даємо їм завдання по Інтернету. Доставкою займаються студенти. З деякими ми працюємо вже давно. Сьогодні от знову дзвонили, пропонували допомогу. Я і сам на пенсії, маю вільний час, активно працюю. У нас немає зарплат, ми всі ентузіасти. А ще в офісі маємо головного директора – кота Федора, якого вивезли з зони АТО. Тепер він став нашим талісманом – з ним фотографуються артисти і всі, хто до нас приїжджає. Дуже симпатичний рудий котик.

- Ви кажете, що 20% коштів відраховуватиме зоозахисникам. Хтось уже звернувся до вас по допомогу?

- Волонтери приїжджають до нас, дзвонять, запитують. Але поки у нас старт і дуже багато офісної роботи. Треба трохи навести лад, розподілити завдання. Бо зараз кожного дня виникає нове питання. От, звернулися люди, хочуть передати корми. Треба шукати людину, яка їх буде збирати, везти в притулок. Вільні руки потрібні кожного дня. Поки що не можна передбачити, яке питання постане завтра.

- Які зараз проблеми є у волонтерів-зоозахисників? Чим вони займаються?

- Зараз хоча б стало не так холодно (не треба думати, як захистити тварин від морозу – ред.)... Займаються підгодівлею вуличних собак, відслідковують масові скупчення. Протистоять догхантерам.

- Зараз догхантерство – поширене явище?

- Воно не настільки поширене, наскільки безкарне. Якщо б хоча б одного покарали, з'явився б страх, і вони швидко б зникли. А так ми не маємо ефективних засобів боротьби з догхантерством. Ми можемо тільки розповідати про цю проблему, а вирішити її повинні правозахисні органи. Є стаття за жорстоке поводження з тваринами, але поліція не реагує на заяви. Ми подавали запит начальнику поліції Києва щодо злочинів догхантера Олексія Світогора.

Натомість він сам подав позов на зоозахисницю Аліну Костенко, яка під час телеефіру вдарила його по щоці. Вимагає у неї компенсації у 50 тис. грн. Заявляє, що відсудить їх, бо він сам адвокат, а на гроші купить ще отрути, щоб труїти собак. Колегія адвокатів мала б позбавити його ліцензії, але нічого не робить.

- І що, жодної надії покарати його?

- От, 29-го січня мало відбутися засідання Шевченківського суду. Під суд прийшов зоозахисний підрозділ "Азову", а сам Святогор не з'явився. Можливо, у нього з'явилося трохи страху.

Раніше зоозахистом займалися переважно жінки, діти, пенсіонери. Що вони зроблять з таким, як він… А тут долучився "Азов", і це дуже тішить. Хлопці трохи безбашенні, але роблять правильну справу.