Як "Азов" готує бійців з пелюшок (ФОТО)

Кореспонденти depo.ua побували у таборі та поспілкувались з його співробітниками та юними "азовцями".

Табір розкинувся на території центру соціальної реабілітації "Ковчег". На видноті - кілька наметів, де ночують "азовці", "штабний намет" для працівників табору, смуга перешкод та невеликий стенд із двома боксерськими грушами, на яких дітей вчать прийомам самооборони. Є кілька столів із стільцями, де малеча та юнаки можуть перепочити між заняттями.

Наразі в таборі 32 дитини. Для зручності "азовців" поділили за віком на рої (загони - ред.). На третій зміні лише кілька дівчат. Більшість - хлопці віком від 9 до 16 років. Наймолодшому "азовцю" за коротку історію існування табору було лише 7. При цьому хлопцю вдалося не тільки влитися в колектив, а й стати неформальним лідером.

Опівдні у "азовців" - заняття з медицини. Дівчина інструктор вчить дітей, як поводитися з пораненими та непритомними людьми, проводити діагностику стану постраждалого та надавати допомогу. Муляжів у таборі немає. Натомість "азовці" по черзі виконують роль пацієнтів. При чому, доволі старанно. Коли інші діти намагаються зробити масаж серця та штучне дихання, майже не сміються.

Один з хлопців кілька разів намагається перервати інструктора і перевести розмову на жарт. Втім, в "Азовці" дисципліну цінують - тому хлопця просять піднятися з каремата і десять разів віджатися від землі. "Санкції" хлопець сприймає доволі доброзичливо і намагається виконати завдання. Втім, віджимається доволі кепсько. Співробітники табору пояснюють, мовляв, це тому, що нова зміна почалась лише день тому, і діти ще не звикли до навантажень і не підтягнули свою фізичну форму.

Після двогодинного семінару з медицини дітей ділять на три групи. Першу запрошують на заняття з самооборони, другу - на арт-терапію, а третю - на смугу перешкод. Дітям пропонують стрибати по шинам, ходити по тросам та колодам, повзти по-пластунськи. Проходити смугу треба навчитись за 90 секунд, хоча спершу випробування займає більше двох хвилин. За завдання діти беруться з азартом - але виявляється, не все так просто. Так, пролізти під натягнутими мотузками треба максимально низько, аби не зачепити імпровізований "тент". З першого разу це мало кому вдається - тож дітей повертають на початок смуги. Усе доведеться починати спочатку...

ВІЙСЬКОВІ ІНСТРУКТОРИ ВЧАТЬ ПОВОДИТИСЬ ЗІ ЗБРОЄЮ

Ідея табору належить командиру полку "Азов" та нардепу Андрію Білецькому. Двері закладу відкриті для дітей бійців "Азову" та школярів Оболонського району, в якому Білецький був обраний депутатом.

Діти бійців полку можуть перебувати у таборі безкоштовно. Наразі на зміні їх приблизно третина. Інші ж мають заплатити 900 грн за тиждень. Як пояснюють співробітники "Азовця", сума йде на оплати шестиразового харчування. Харчуються діти у їдальні "Ковчегу", в корпусах центру приймають і душ.

Система табору частково запозичена у скаутів.

"В "Азовці" працює сім-вісім осіб. У кожного роя є свій виховник - людина, яка постійно перебуває з дітьми. Є медик, бунчужний (на практиці - координатор навчання та дозвілля - ред..)- інструктори з самозахисту, медицини. Є двоє військових інструкторів, які приїжджають сюди з бази "Азову" на заводі АТЕК. Вони вчать долати смугу перешкод, проводять заняття з орієнтування на місцевості у лісі. Організовують для дітей тематичні квести, вчать збирати і розбирати автомат, показують, як взагалі поводитись зі зброєю", - розповідає комендант табору Данило Майоров.

Чоловік зауважує, що справжню зброю в руки дітям не дають - усі заняття проводяться на макетах. А раз на зміну дітей везуть на АТЕК, щоб вони подивились, як тренуються дорослі.

Персонал табору Майоров підбирав особисто. Каже, перевагу надавав людям, які мають досвід роботи з дітьми, працювали у таборах, а ще краще - у "Пласті". А от на освіту особливо не зважав. За словами чоловіка, диплом - далеко не головне.

Бунчужна Лідія Пецеля до того, як потрапити в "Азовець" працювала адміністратором мережі кав'ярень. Також чимало часу провела з дітьми у "Пласті" та літніх таборах. Потім проект закрився, а подруга запропонувала їй приєднатися до команди "Азовця". Дівчина працює у таборі вже третю зміну. Каже, робота їй до душі.

"Зрозуміло, що постійне спілкування з дітьми потребує особливого складу характеру. Деякі "азовці" спочатку відчувають себе невпевнено, соромляться, тримаються осторонь. Але під кінець зміни більшість вдається розворушити ", - коментує Пецеля.

ЗА ЗНАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ ДАРУЮТЬ ФУТБОЛКИ

Тим часом у дітей - перерва в заняттях. Між соснами миготять жовті футболки "азовців" - за 15 хвилин треба встигнути зробити усі важливі справи.

До речі, футболки - перша винагорода, яку діти отримують у таборі.

"У нас є чотири іспити - проба прихильника, учасника, розвідника і рекрута. Першу діти вже пройшли. Треба було розповісти про Україну, національну ідею, полк "Азов". За це і отримали футболки. За наступні проби видаємо почесні значки. А в кінці - підсумковий екзамен, на якому діти демонструють все, чому навчились за тиждень у таборі. Якщо діти складають його успішно, а саме так і трапляється, нагороджуємо їх кепками, блокнотами цивільного корпусу, ручками", - пояснює Данило Майоров.

Один із хлопців, теж Данило, підходить до бунчужної, просить мобільний, аби подзвонити додому. Але Лідія йому цього не дозволяє.

"На самому початку ми забираємо мобільні і планшети. А ще - солодощі, аби мурахи не набігли в намет. Кожного дня зранку відводимо півгодини, в які дитина може зателефонувати батькам. У інший час мобільні тримаємо у себе. Правила поки що не порушували", - каже дівчина.

"Азовець" Кирило - один з наймолодших. Хлопчик постійно горнеться до старших дівчат - очевидно, сумує за мамою.

Як пояснює Пецеля, Кирило приїхав з татом з Білорусі, і зазвичай теж живе в АТЕКу. Нещодавно батько сам привіз хлопця до "Азовця", аби той поспілкувався з однолітками. Хлопець каже, у таборі йому подобається.

"В Києві я вперше. Бачив танк, який їхав. І машину, половини якої немає, а вона їде (бачив на базі "Азову" - ред.). В таборі мені подобаються намети і смуга перешкод", - розповідає хлопчик.

ШЛЬОПАНЦІ ПРИВ'ЯЗАЛИ ДО ЧЕРЕВИКІВ І ЗМУСИЛИ ШУКАТИ ПРАПОРИ

А от "азовець" Афанасій приїхав із Харкова і сам вирішив лишитись на другу зміну. Батько хлопця зараз захищає Україну у складі ЗСУ. Головна ж принада у таборі для Афанасія - можливість з'їздити в АТЕК і пройти дорослу смугу перешкод.

"Минулого разу я її повністю пройшов за десять хвилин. А ще подобаються уроки з самооборони - рукопашний бій прикольний. Раніше займався кікбоксінгом, а тут навчився нових прийомів", - розповідає Афанасій.

А от його друга Влада найбільше вразила несподівана навчальна тривога серед ночі.

" Алярм був найприкольнішим. Нас підняли в годину ночі. Дивимось, а наші шльопанці прив'язані до черевиків. Треба було їх відв'язати, взутися і пробігти по подвір'ю, щоб знайти ройові прапори. А мій шльопанець взагалі зарили під намет", - каже Влад.

Також хлопцю запам'яталась зустріч із військовим.

"Він розповів історію, як бійці гранатами закидали у бліндажі тхора. Звісно, не зі зла. Просто молодий солдат побачив у тепловізорі певний рух і подумав, що то якийсь диверсант. Всі здивувалися - вони ж поставили розтяжки на бліндажі, а ніхто не підірвався. Кинули в бліндаж шість гранат. А все що знайшли - пушок від тхора", - розповідає Влад.

Хлопець зізнається, що вже хоче додому - у рідну Кожанку під Фастовом. З "Азовця", скоріш за все, його забере батько, який зараз допомагає військовим як волонтер.

Як коментує Лідія Пецеля, доросла смуга перешкод дійсно користується популярністю у мешканців табору. Так, деякі підлітки використовують будь-яку можливість випробувати власні сили.

"У нас була одна шістнадцятирічна дівчина, яка ходила в АТЕК кожної неділі. Там інструктор проводить тренування для цивільних. Тож їй дуже подобалось. Казала, що далі хоче йти в ЗСУ. Так от, коли вона була у нас, її теж розбудили на алярм - спочатку була злюща-презлюща. А зранку чую, розповідає усім, як було круто... Намагаємось проводити алярми раз на зміну. Адже у нас табір військової спрямованості, а у військових навчальні тривоги - не рідкість", - коментує Пецель.

"ПОШЕЛЕСТЯТЬ" ЦУКЕРКАМИ І ЗАСИНАЮТЬ

У розкладі "азовців" є і розваги. Так, кожного вечора вся компанія збирається на вечірню варту. Разом з виховниками та інструкторами співають повстанські чи то просто українські пісні. А ще - грають в ігри.

"Здебільшого придумуємо забавки, які розвивають кмітливість. А ще - читаємо листи, які протягом дня написали один одному. Коли ж до нас приїжджає хтось із гітарою - взагалі свято", - каже Пецель.

Пошта для листів "азовців"

Влягаються ж спати діти об одинадцятій. І за словами співробітників табору, з цим проблеми виникають рідко. Якщо у перші дні хтось і шелестить прихованими від виховників забороненими цукерками, згодом починають засинати майже одразу. Надто вже багато вражень за день.

До речі, порадіти успіхам дітей батьки можуть особисто. Деякі навідуються в гості, аби пересвідчитись, що з малечею все гаразд. Візитерам тут зазвичай раді. Такого ж, щоб батьки завчасно забрали дитину додому, поки що не було.

Зауважимо, також азам медицини, військового мистецтва, елементарним навичкам поводження зі зброєю  юні українці також можуть навчитися на вишколах, які 11-й батальйон ДУК організовує на Марусиному полігоні під Києвом. Заняття проводяться по неділям.