Вільні і мобільні: Як фрілансери міняють світ під себе

Ідея "справи всього життя" потроху устаріває. Швидкий розвиток технологій та відкриті кордони сприяють тому, що справ у молодого покоління принаймні кілька, люди не прив'язані до конкретних професій (нові навички здобуваються швидко і легко - наприклад,  на онлайн-курсах), і тим паче - до конкретних роботодавців. 

Недаремно гіг-економіку - коли працівники виконують роботу без будь-яких трудових угод - називають міні-революцією на ринку праці. Правило "змінюйся або здавайся" міцно засіло у мізках покоління Z. Адже ростити і пестувати молодий талант зараз вже не так популярно. Доки роститимеш, з'явиться геть нова технологія, а з нею і потреба у нових навичках...

Якщо у 2017-му 34% американців працювало на фрілансі, за прогнозами, вже в наступному році цифра стане на 9% більшою. 

Цікавість до нового стилю життя зростає і в українців. За даними сервісу Freelancehunt, за 2018-й його аудиторія виросла на 100 тис. (45%). Сумарні виплати 320 тис. зареєстрованим користувачам склали 240 млн грн.

Тенденція обіцяє численні соціальні зміни. Наприклад, на передній план може вийти новий тип лідера, який фокусується здебільшого на проектах, а не на підтримці авторитету і потрібного клімату у колективі. Адже коли йдеться про проектну оплату, немотивованого чи строптивого виконавця набагато простіше замінити на іншого. 

Кадрові агентства та традиційні сайти з працевлаштування конкурують з фріланс-майданчиками на кшталт Upwork, Fiverr, Thumbtack чи Wonolo. Здебільшого користувачу пропонують завантажити додаток зі зручним інтерфейсом, отримати можливість щодня отримувати пропозиції роботи, за яку можна взятися прямо зараз. 

КОВОРКІНГИ СПОНУКАЮТЬ ДО КРЕАТИВУ

Відповідно, зростає і популярність коворкінгів. Якщо на початку становлення у 2010-му коворкінги були своєрідною міською екзотикою, зараз це своєрідний must be - причому, не лише для мегаполісів, але і для маленьких населенних пунктів, у розвинених країнах - навіть сіл. Зокрема, за другу половину 2018-го у світі відкрилося понад 1000 нових коворкінгів, пише Coworking Resources.  Майже половина з них - у США. 

Втім, густозаселені міста залишаються ідеальними майданчиками, і не лише через очевидне "більше людей - більше клієнтів". Такі населені пункти часто є центрами міграції, а коворгінги можуть стати трампліном приїжджих до соціалізації. Так, у перший період не потрібно у паніці шукати нову роботу. Можна просто взяти кілька замовлень і виконати їх, заплативши за проведений у приміщенні час посильний внесок.  Себто, знявши кімнату чи навіть ліжко у хостелі, можна починати нове життя. Таким чином мігрувати між містами та й між країнами стає набагато простіше. 

Загалом до кінця поточного року експерти розраховують на те, що кількість закладів доросте до 21,3 тис.  

В свою чергу, коворкінги, які розраховують у великій мірі, на фрілансерів, самі спонукають суспільство до змін. Зокрема, за оцінками аналітиків, велика кількість зручних майданчиків зумовлює появу стартапів, а також розвитку так званого нетворкінгу - коли в обраній локації можна не лише попрацювати над власним проектом, а й знайти нових знайомих, і разом дати справі новий вектор розвитку чи, наприклад, застувати ще один стартап. 

Коворгінги активно з'являються і в Україні. Причому засновники вже почали відходити від штампів та експериментувати з форматами. 

Так, засновники проекту "Скворечник" анонсували #GreenHub - перший в українській столиці коворкінг на відкритому повітрі. 

"Місія хабу - збирати під своїм куполом людей, команди та організації, що зацікавлені в поліпшенні стану екології та кліматичних змін, принципах життя у стилі zero waste та свідомого споживання, прагнуть сталого розвитку міста, цікавляться соціальном підприємництвом та стартапами", - йдеться у презентації проекту. 

Тягнуться до України і міжнародні мережі. Знову таки в Києві не так давно запрацював коворкінг New York Labs Globus, який має 12 локацій у Східній Європі. 

Відкриття власного коворкінгу  "Укрпошта Арт Хаб" стало однією зі спроб оживити діяльність державного підприємства. 

Цікаво, що чимало світових урбаністів прагнуть перетворювати на коворкінги цілі вулиці. Тим паче, що у свою чергу такі метаморфози стають побічним ефектом прогресу.  Для злагодженої роботи "розумного" міста часто необхідний якісний вайфай, а більшість сучасних площ облаштовують для максимального комфорту людей - просторими, максимально вільними від транспорту, з великою кількістю скамійок. Таким чином, просто вийти на вулицю, присісти і почати працювати, стає вельми поширеним сценарієм для міленіалів.