Від тюрми, смерті чи бідності: Чому Аркадій Бабченко поїхав з України

Depo.ua розповідає, які є версії причин того, чому патріот України, росіянин Аркадій Бабченко вирішив перебратися за сотні кілометрів від країну, яку так любить.

Хто такий Аркадій Бабченко

42 роки. Журналіст. Вважається одним з основоположників сучасної російської військової прози. Автор більш ніж 10 книжок, військовий кореспондент, а в останні роки – ведучий і блогер. Його різкі дописи на Фейсбуці неодноразово викликали резонанс в Україні і на Росії.

Народився на Росії. Син інженера-конструктора і вчительки російської мови. Дід Бабченка – запорізький козак з-під Генічеська, а баба – єврейка. Що і дає йому можливість емігрувати до Ізраїлю як репатріант.

Бабченко служив в армії, почав зі строкової, під час якої брав участь у першій чеченській кампанії, після дембелю, коли почалася друга чеченська кампанія, уклав контракт зі Збройними силами Росії і брав участь в "контртерористичній операції".

19 років тому він демобілізувався з російської армії в званні старшини гвардії.

Потім працював військовим кореспондентом "Московського Комсомольця", потім кореспондентом програми "Забытый Полк".

Тимчасово залишив журналістику i кілька крутив баранку в таксі, після чого влаштувався в "Новую газету" військовим кореспондентом, але через деякий час був звільнений, як він сам пояснював – "за разгильдяйство".

 Як військовий кореспондент брав участь у війні в Південній Осетії 2008 року. Як писали потім ЗМІ, Бабченко їхав на цю війну з упевненістю, що її почав тодішній президент Грузії Михайло Саакашвілі, але через кілька років зрозумів, що помилявся.

Чому Бабченко поїхав з Росії

У 2012 році під час президентської виборчої кампанії в Росії проти Бабченка було порушено кримінальну справу за публікацію в соцмережах з закликом до опозиційних сил почати протестні акції та страйки "за чесні вибори". Так про нього пишуть деякі ЗМІ, але направду ми підтвердження цьому знайти не змогли.

В 2014-го Бабченко став активно коментувати події Революції гідності в Україні, виступаючи з підтримкою протестувальників. Коли почалася війна, поїхав на Донбас, але вляпався там в дуже некрасиву історію. За деякими даними, Бабченка прийняли за шпигуна, бо він робив фото того, що знімати було неможна. І як воєнкор із досвідом мусив знати про це.

В грудні опублікував допис, в якому заявив, що не співчуває з приводу катастрофи російського віськового літака Ту-154, де загинули російські військові, журналісти та артисти ансамблю ім. Александрова, які летіли вітати з Новим роком військовий контингент РФ у Сирії.

Цей допис став дуже резонансним. На Росії його активно критикували депутат Мілонов і депутат Клінцевич, які закликали відкрити проти нього карну справу і позбавити громадянства.

В лютому 2017 Бабченко заявив, що через погрози на свою адресу виїхав з Росії і знаходиться в Чехії.

"У мене є інформація про те, що на мене може бути заведена кримінальна справа і можуть посадити. Тому я вирішив поки тимчасово виїхати ... Вони взяли курс не на посадки і репресії, вони намагаються вичавлювати людей... Я все-таки не вважаю, що я поїхав, я хочу повернутися. Я не хочу подавати на біженство, я не хочу отримувати чуже громадянство. Я вважаю це тимчасовим відступом, тимчасової евакуацією. Я готовий відправитися у в'язницю, але за справу - якщо ми дійсно вийдемо на барикади, за свободу, якщо буде якась спроба Майдану, - тоді, якщо програємо, то програємо, як піде, так піде. Але отримувати чотири роки за пост у Фейсбуці я не хочу, я вже не готовий. Тому, коли почався черговий пароксизм активності у них, я вирішив сюди приїхати на час, його пересидіти, а через півроку-рік їм буде вже не до мене, переключаться на кого-то другого, тоді я думаю повернутися" - розповів він влітку 2017 в Празі журналісту Радіо.Свобода.

Забігаючи наперед, це схоже на його нинішні заяви, якими супроводжувався від’їзд з України до Ізраїлю.

В Чехії осіло чимало опозиційних російських журналістів, але Бабченко там не прижився. За його словами, він рік намагався отримати посвідку на проживання, але марно. Чеська сторона наполягала, що документи треба подавати через посольство у Москві, Бабченко був проти, просити політичного притулку, за словами журналіста Ондржея Соукупа, теж не захотів, бо через це неможна було би виїжджати ще рік за межі Чехії, тому з Праги довелося поїхати.

Чим Бабченко займався в Україні

Після виїзду з Чехії Бабченко кілька місяців прожив в Ізраїлі, а потім перебрався в Україну  – загалом популярне місце для опозиціонерів з Росії. До і після Бабченка сюди переїхали журналісти Матвій Ганапольський, Айдер Муждабаєв і Іван Яковіна, екс-депутат Держдуми Ілля Пономарьов (його застрелили в Києві) і його дружина, оперна співачка Марія Максакова, активістка Ірина Белачеу, колишній офіцер ФСБ Ілля Богданов (до речі теж учасник театральної постановки СБУ. Тільки Богданова не вбивали, а викрадали), колишній викладач московської юракадемії Володимир Жбанков, тощо.

В Україні Бабченко вів програму  "Prime: Бабченко" на кримськотатарському каналі ATR і разом з Юрієм Мацарським – програму "Справа двох" на українському радіо НВ. Паралельно Бабаченко продовжував публікувати скандальні дописи на Фейсбуці, які найчастіше закінчувалися його банківськими реквізитами. А в лютому 2019 він повідомив своїм читачам, що його банківський рахунок зламали російські спецслужби і попросив надіслати йому "гроші на макарони".

29 травня 2018 року українські ЗМІ повідомили, що Аркадія застрелили. Начальник відділу комунікації у Головному управлінні Нацполіції у місті Києві Оксана Блищик підтвердила про смерть Бабченка у кареті швидкої від вогнепального поранення. Наступного дня, під час прес-конференції Аркадій Бабченко "воскрес". Вбивство інсценувала спецслужба, аби попередити справжнє. СБУ повідомила, що Бабченка замовили російські спецслужби, вони нібито завербували українця, який найняв для вбивства колишнього АТОвця. А той допоміг СБУ – і відзвітував організатору, що "вбивство відбулось". "Організатором" виявився Борис Герман, який також проходить як обвинувачений в інших кримінальних справах. Герман назвав "замовника з фонду Путіна" – ним нібито є громадянин України В’ячеслав Пивоварник.

У прокуратурі кажуть, що Пивоварник переховується від слідства на території Російської Федерації. 19 червня 2018 року його оголосили в розшук. Ще один ексфігурант справи Бабченка Тарас Стельмашенко отримав умовний термін за незаконне зберігання зброї. Обвинувачення в тероризмі з нього зняли.

Після викрадення Бабченко повідомив, що даватиме інтерв’ю за гроші. І встановив таксу – 50 тисяч доларів.

 

Чому Бабченко їде з України

Своїм дописом 3 листопада Бабченко підтвердив інформацію про від’їзд, раніше поширену його колегою Євгеном Кисельовим. Рішення пояснив тим, що він незадоволений результатами президентських виборів, відтоді послідовно критикує Зеленського як президента.

Як пояснює сам Бабченко, він виїхав, вирішивши не чекати, доки "начнется или не начнется в рамках новой концепции "мир-дружба-жвачка" обмен экстрадициями". Свій відїзд він подає як вимушений крок. Пише, що не поїхав би, якби була можливість і пише, що повернеться.

Проте не всі повірили в те, що Бабченко залишається патріотом України і полишає її через особисту небезпеку. В коментарях його звинуватили в тому, що він шукає, де краще і живиться хайпом. Мовляв, зараз грошей йому стало малувато, тому і виїжджає.

Тролять Бабченка, питаючи, чому під цим дописом не вказано яндекс-гаманець (зазвичай він закінчував свої резонансні дописи своїми банківськими реквізитами.

 

Щоправда, чимало людей дійсно вважають, що Бабченко виїжджає тому, що жити при Зеленському йому в Україні небезпечно. І вибачаються перед ним за те, що "Україна не виправдала його сподівань".

Але так само багато дописувачів впевнені, що політика тут - ні до чого і причина всьому - гроші.