Майстерня майбутнього: Що Бог думає про дітей з пробірки

В сучасному світі жінка може завагітніти без статевого акту, лікарі пересаджують серце, а отримати яловичий стейк можна, не вбивши корову.

Це свідчить про те, що людина від раба божого перетворюється на Творця. Чи релігія вважає таких "вискочками", на кшталт людей, що будували Вавилонську вежу?

Depo.ua спитав про це в авторитетних представників найбільш популярних в Україні релігійних конфесій.

Приводом став нещодавній цікавий випадок: в Гонконгу дитина народилася за 4 роки після того, як в автокатастрофі загинули її батьки.

Подружжя з Китаю: Шен Лі та Ліу Хі планували народити дитину через екстракорпоральне (штучне, - Depo.ua) запліднення. Зробили всі потрібні процедури, але за п'ять днів до того, як ембріони мали розморозити пара загинула в автокатастрофі. Це було в 2013 році. Чотири роки тому батьки загиблих з обох боків судилися з державою за право успадкувати ембріони, а коли перемогли, то вивезли ембріони в Лаос (в Китаї заборонено сурогатне материнство) і там запліднили жінку. Вона виносила дитину, а народила її в Китаї, куди приїхала напередодні по туристичній візі. Потім усі бабусі і дідусі здали ДНК-тест, щоб довести, що це справді їхній онук, і що він має право на громадянство. Після цього, як про це написали журналісти, в суспільстві почалася дискусія: наскільки правильним було народжувати дитину, яка ніколи не знатиме своїх батьків, а тільки дідусів і бабусь і навпаки, чи було би вбивством просто вимкнути холодильник і, так би мовити, утилізувати ці ембріони?

А ще читаємо новини про те, що компанія Memphis Meats виробляє м'ясо з тваринних клітин в чашках Петрі – цей процес не потребує вбивства тварин. Ще 20 років тому вчені культивували м'ясо індички і м'ясо риби – філе карася.

А в Китаї вчені клонували мавп за допомогою переносу ядра соматичної клітини. В далекій перспективі це може зробити можливим клонування тварин, органів, людей…

Ще 100 років тому людина не мала можливості завести дитину жодним способом, крім природньої вагітності чи всиновлення, чи отримати собі нове серце та печінку. ЕКЗ і трансплантологія були недоступні. Багатьом пацієнтам залишалося тільки молитися і чекати на диво.

Наразі, опановуючи науку, людство все менше покладається на Божу волю і зайшло в цьому так далеко, що з часом може почати створювати собі подібних навіть без яйцеклітин, сперматозоїдів і матки, взявши за основу клітини вже існуючої людини. Погодьтеся, чимось схоже на історію з Євою та ребром…

Але релігія – більш консервативна за науку. Як сучасна церква дивиться на зачаття з пробірки, клонування і трансплантологію, і який вихід сучасні священики запропонували би в тій ситуації з ембріонами і загиблими батьками: сурогатне материнство чи вимкнути холодильник?

ДІТИ З ПРОБІРКИ: Християнська церква - категорично проти, іслам та юдаїзм – в залежності від обставин

Щодо штучного запліднення, представники опитаних нами християнських конфесій - за виключно природнє запліднення. Якщо подружжя не може завести дитину природнім шляхом, вона, з точки зору опитаних нами священиків, має взяти її з притулку

Іслам дозволяє штучне запліднення тільки для одружених пар і з їхнього власного біологічного матеріалу, а той, хто сповідує юдаїзм, має прийти порадитись з равіном, бо це питання буде вирішуватися індивідуально, в кожному конкретному випадку.

Отець Євген Заплетнюк. Джерело: Facebook

Православна церква, з одного боку, не дає директив людині, як їй вчиняти в тому чи іншому випадку і каже, що не може забороняти їй радість батьківства, а з іншого - займає жорстку позицію щодо запліднення в пробірці.

"Для того, щоб мама з батьком могли взяти нарешті свого дорогого, очікуваного первістка, "лікарі" повинні провести ретельну селекцію. Із трьох-чотирьох десятків вже запліднених у пробірці ембріонів вони обирають найкращого, а всіх інших 30-40 діточок цинічно змивають в унітаз, - пояснює протоієрей, кандидат богослов'я, ключар кафедрального собору святого Костянтина та Єлени міста Тернополя, УПЦ Київського Патріархату Євген Заплетнюк. - Звичайно, я трохи перебільшую. Їх цивілізовано утилізують, як і всі інші непотрібні чи видалені хворі людські органи. Це вже не люди, а біологічне сміття. Для християнина такі вчинки недопустимі. Ми вважаємо аборт гріхом саме тому, що перед нами не просто шматок плоті, а цілком справжня та повноцінна людина, лише маленька, не виношена та не народжена".

"У бажанні отримати дитину за будь-яку ціну, особливо ціною вбивства інших ембріонів (при чому – не чужих, а власних дітей) – це вже явно межує з не лише моральною, але й психічною патологією. Для невіруючої людини тут проблем немає – головне, щоб все було так, як вона захотіла. Для християнина недопустимою є думка про власне щастя ціною щастя, чи тим більш - життя інших людей", - додає панотець.

Щодо заморожування сперматозоїдів і яйцеклітин, отець Євген вважає, що людьми, які погоджуються заморожувати власне сім'я керує неприхована гординя та егоїзм.

"Дитина - це не іграшка. Це не річ, яка залишається "на пам'ять" від батька, якого вже немає з нами. Це унікальна, цілісна особистість, яка не є і не може бути чиїмось придатком, чи способом вирішення психологічних проблем своїх батьків. Якщо пара в силу обставин не хоче в даний момент народити дитину, а відкладає цей процес на майбутнє, коли репродуктивні функції припиняться, їм краще взагалі не народжувати, не калічити дитину, яка все життя буде усвідомлювати свою небажаність. Дітям потрібні батьки здорові, щасливі, веселі, а на старості треба бавитися з онуками, а не власними дітьми. Вікова психологія свідчить, що кожен вік має свої особливості, які не можна ігнорувати, без шкоди для самої людини", - пояснює він.

Католицька церква також не схвалює батьківства з пробірки з тієї причини, що штучне запліднення пов'язане з заплідненням багатьох ембріонів, один з яких зрештою відбирають "на дитину", а решту утилізують, що з погляду Церкви є вбивством.

"А ціль, навіть благородна, не може виправдовувати засобів, в даному випадку - вбивства. Крім того, Церква вважає, що дитина повинна бути плодом статевого акту чоловіка і жінки, - додає отець Петро Балог, священик-домініканець, викладач Інституту Релігійних Наук у Києві, душпастир у Львові.

Протестанти займають менш радикальну позицію. Протестантська церква підтримує все, що називається природним у зачатті і народженні, а також в лікуванні подружжя і в принципі не проти штучного запліднення саме з біоматеріалу того ж чоловіка і тієї ж дружини.

Не дуже проти, але і не дуже за. Військовий капелан з протестантської церкви Анатолій Кушнірчук зазначає, що Церква не одну тисячу разів бачила чудо вагітності і здорового народження дитини тоді, коли медики вже впевнено казали, що шансів геть нема, тож треба сподіватися, молитися і вірити.

Альтернативою "дітям з пробірки" три християнські конфесії пропонують дітей з притулку. Отець Заплетнюк каже, що безплідність для християнина може стати і благословенням, бо "така людина може дарувати свою любов тим, кого ніхто не любить", а пастор Кушнірчук наголошує: "Якщо Бог дає бажання, але не має здоров'я і можливості, то люди ідуть у дитбудинок за дітками, бо вони - Божі також, і потребують батьків так само, як і батьки дітей".

Муфтій Саід Ісмагілов. Джерело: Facebook

Іслам, розповідає муфтій Духовного управління мусульман України "УММА" Саід Ісмагілов, дозволяє запліднення з пробірки за двох умов:

- Біологічний матеріал мусить належати живим чоловіку та жінці, що знаходяться в законному (з релігійної точки зору) шлюбі;

- Жінка не може завагітніти іншим природним чином.

Так само заморожувати яйцеклітини ісламом дозволяється з метою штучного запліднення живих чоловіка і жінки, що знаходяться між собою у шлюбі, в разі, якщо жінка не може завагітніти природним шляхом.

А от в юдаїзмі, чіткої відповіді за чи проти ця стародавня релігія новітніх способів завагітніти, нема. В євреїв, пояснює помічник головного рабина України (рух Хабад) Давід Мильман, діє так звана казуїстична система права.

"Особливість цієї системи в тому, що кожна подія розглядається окремо, з урахуванням всіх факторів і подробиць, але без урахування прецедентів, аналогій і особистостей учасників. Саме тому дати універсальні відповіді складно, - пояснює рабин. - ЕКЗ можливе за дотримання цілого ряду умов. Умови в кожному випадку індивідуальні. Людина приходить до рабина і він розбирає ситуацію з урахуванням усіх відомих подробиць. Рішення, яке виносить рабин, дійсне тільки для цієї конкретної ситуації і не може бути застосовано до іншої, навіть дуже схожої. І рабин теж повинен бути дуже конкретний, а не перший-ліпший".

СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО: Християни вважають це приводом для подальшого розбрату, а мусульмани - гріхом

В питанні сурогатного материнства священики різних конфесій сходяться на думці, що цю послугу частіше за все надають за гроші, тож це торгівля. А дитина – не товар.

Православна церква наголошує і на тому, що прихід людини у світ - це таємниця трьох: батька, матері та Бога.

"Нікого четвертого в той союз не потрібно, бо це буде перелюбом, - зазначає протоієрей Євген Заплетнюк. - Окрім того, народження дитини іншою жінкою зовсім не робить матір'ю дружину мужчини, який дав для цього процесу власне сім'я. Знову ж таки, перед нами безліч дилем морального характеру. Ким буде для дитини жінка, яка виносила - матір'ю чи бабусею? Чи буде конфлікт материнського інстинкту між жінками? Наскільки етично допускати це, передбачаючи таку про проблему? А як же дитина? Як вона буде себе усвідомлювати коли виросте? Це великий експеримент над її долею та психічним здоров'ям. І все це заради маніакального бажання отримати дитину за будь-яку ціну у той час, коли є безліч обездолених дітей, покинутих рідними батьками, безхатченків та сиріт".

Військовий капелан Анатолій Кушнірчук. Джерело: Facebook

Протестантська церква різко не засуджує сурогатне материнство, але і не підтримує.

Пастор Анатолій Кушнірчук, наголошуючи на неоднозначності сурогатного материнства, наводить Ветхозавітну історію про безплідну Сарру, яка звела свого чоловіка з Агаррю, щоб вона від нього зачала, і потім забрала новонароджену дитину собі.

"Як пам'ятаємо, в майбутньому між синами Агаррі і Сарри Ізмаілом та Ісааком почалася сильна ненависть, яка переросла у війну, що вже тягнеться тисячоліттями. Війна між ісламом та християнством, - продовжує він. - Тому ми, знаючи про цей приклад, не дуже підтримуємо сурогатне материнство і не практикуємо його. Повторюся, коли Бог хоче дати дитину у шлюбі, то Він посилає сильне бажання батьківства обом одразу. Якщо немає здоров'я, то від того не зникає це бажання. Пари лікуються, або всиновлюють з дитбудинку дитя і вважають його подарунком від Бога. Бо саме Він їм дав таке бажання - бути батьками.

Помічник головного рабина України Давід Мильман. Джерело: Facebook

В юдаїзмі стосовно сурогатного материнства нема універсальної відповіді – як і у випадку з екстракорпоральним заплідненням все вирішується індивідуально, під час спілкування подружжя з рабином.

В ісламі, повідомив нам Саід Ісмагілов, сурогатне материнство не дозволене за будь-яких обставин, бо дитина має право виключно на одну біологічну матір. Сурогатна матір, з точки зору ісламу, також вважається матір'ю, і тому виходить, що у дитини буде дві матері, а це неприродньо. Іслам вважає це гріхом.

ТРАНСПЛАНТОЛОГІЯ: християнство, іслам та юдаїзм – схвалюють, якщо це може врятувати життя

Християнські конфесії майже одностайно вважають трансплантологію позитивним явищем, вбачаючи в цьому приклад великої жертовності, альтруїзму і братської любові. Звісно, якщо не йдеться про донорство заради заробітку. Іслам дозволяє донорство за низки жорстких умов, а в юдаїзмі вважається, що коли йдеться про рятування життя, переважна більшість заповідей втрачають своє значення.

Православна церква схвалює те, що нині має назву трансплантологія, каже отець Євген Заплетнюк.

"Сам, Бог, Ісус Христос, віддав своє життя заради інших. Тому, якщо абстрагуватися від існуючих проблем цього явища (чорна трансплантологія, вбивство на замовлення), віруючі люди вважають припустимим бути донорами крові чи органів. Однак, цей процес, безумовно, повинен бути викликаний одним мотивом - любов'ю до ближнього. Не заради слави, нагороди чи заробітку", - зазначає православний священик.

Євген Заплетнюк. Джерело: Facebook

Католики теж позитивно ставляться до донорства органів, за умови, коли воно добровільне і безкорисливе, та не порушує гідність ані донора, ані того, хто приймає органи. Забороняється рятувати життя, відбираючи його у іншого. Моментом смерті вважається смерть мозку, а не, наприклад, зупинка серця.

За дотримання всіх цих умов трансплантація розглядається як спосіб благодійності, жертовності з боку донора стосовно тієї людини, яка може отримати цю допомогу. Римо-Католицька Церква говорить про донорство в офіційних документах. ІІ Ватиканський Собор підтримує цю ідею, головне, щоб не було зловживань. Папа Пій ХІІ говорив, що людина має право розпорядитися свої тілом для шляхетних цілей, в тому числі, щоб допомогти хворим і страждаючим. Папа Йоан Павло ІІ називав донорство органів проявом "культури життя", "найвищим виразом любові ближнього", і порівнював донорів до Христа, який життя своє пожертвував за людей, а відновлення органів у хворого метафорично прирівнював до Воскресіння Христа. Так само Папа Бенедикт ХVІ закликав людей активніше долучатися до донорства і не боятися підписувати заповіти про посмертне використання своїх органів на потреби хворих. Про це нам розповів отець Петро Балог.

В той же час, він пропонує зануритися в це питання глибше: чи схвалює церква донорство всіх органів? Як щодо, наприклад, яйцеклітин? В яких випадках донорство не схвалюється?

"Недопустимим є комерціалізація донорства, що породжує торгівлю органами, яка, в свою чергу, може призвести до злочинів і вбивств. Також недопустима комерція з людськими зародками. Взагалі, все що пов'язане з особистістю людини, не може бути предметом трансплантації, а отже мозок, яєчка, яйцеклітини, а тим більше - запліднені яйцеклітини, - наголошує отець Петро Балог. - Папська Рада у справах Душпастирства Служб охорони здоров'я в одному зі своїх документів, виданому 1995 року, відносно цього питання так написала: "…йдеться про органи, завдяки яким тіло в специфічний спосіб становить неповториму унікальність особи". Папа Йоан Павло ІІ вважає неприпустимим клонування людей для трансплантологічних цілей, тобто використання людського тіла як предмету. Також абсолютно неприпустимим називає використання ембріонів. Щодо міжвидових трансплантацій, тобто коли донором є не людина, а якась тварина, то тут антропологи і спеціалісти з етики повинні випрацювати критерій такого роду операцій".

Протестанти теж за трансплантологію. Пастор Анатолій Кушнірчук, коментуючи це питання заявив: "якщо (наприклад) після моєї загибелі моє серце, нирки комусь знадобляться і врятують їх - то я за".

В юдаїзмі, розповідає Давід Мільман, особливих заперечень стосовно пересадки органів нема. "Якщо йдеться про порятунок життя, переважна більшість заповідей втрачають своє значення", - зазначив він.

Саід Ісмагілов. Джерело: Facebook

В ісламі трансплантологія і донорство дозволене за наступних умов:

- Для донорства і трансплантології мусить бути дуже поважна причина, така як врятування життя або врятування від важкої хвороби.

- Заборонена насильницька трансплантологія (коли у людини забирають орган силоміць, проти її волі) та чорна трансплантологія;

- Донорство та трансплантологія дозволені за умови не надання шкоди моральному та фізичному стану як донора, так і реципієнта;

- Мусульманину заборонено продавати будь-яку частину свого тіла. Донорство може бути лише безкоштовним (як донорство крові).

Якщо для порятунку життя мусульманину потрібно купити щось від донора (наприклад - донорську кров), і інших варіантів немає, то дозволяється це придбати, але виключно в рамках вищезазначених умов.

Про клонування та ситуацію з дитиною, народженою після загибелі батьків читайте в другій частині нашого матеріалу.