Вбивство дитини: Безкарність і танці на кістках

Перш за все я хочу висловити співчуття родичам загиблої дитини в Переяславі. Нема нічого страшнішого, ніж ховати власну дитину. В такі моменти я шкодую, що у нас немає смертної кари

Я довго не хотів нічого з цього приводу ні писати, ні говорити, але хвиля піару, танців на кістках і абсолютний мінімум людського співчуття змушує мене також висловити кілька своїх думок.

Почнемо з найважливішого питання, яке майже ніхто не ставить собі і взагалі не ставить в ефірі: це вбивство випадковість чи закономірність, адже в усьому світі час від часу відбуваються трагічні інциденти з силовиками?

Я вважаю, що це закономірність і реформа поліції тут ні до чого. Силовик, хто б він не був: поліцейський, прокурор, працівник НАБУ чи суддя - це маленький цар і бог. Це представник касти привілейованих людей. Він може дозволити собі все, бо в країні закон - це він.

Безкарність силовиків породжена принципом "своїх не здають", який так культивується багатьма "справжніми пацанами". І закон завжди грає вторинну роль. Чому? Бо справжні пацани своїх не здають. Навіть заява про відставку керівника обласної поліції теж просякнута цим самим принципом, бо прохання перевести в АТО - це прохання зберегтися в системі, щоб потім знову виплисти.

Я ще раз повторюся - я пишу не про поліцію, а про силовиків в цілому. Уявіть собі цей самий Переяслав-Хмельницький. Незважаючи на всі тертя в Києві, і місцевий поліцейський, прокурор, суддя і ще кілька представників бомонду разом п'ють, разом вершать правосуддя і разом вирішують кого помилувати, а кого покарати. І цих "переяславів" на карті країни безліч.

А тепер трохи про танці на кістках. Маса політиків почала кричати про те, що реформа поліції провалена. Але жоден політик не сказав, а що ж потрібно зробити.

Центр протидії корупції імені Шабуніна організував по всій країні акції під МВС з вимогою відставки Авакова. Але всі ці акції - всього-на-всього дрібна помста за те, що людина Авакова Кива колись спричинився до того, що Шабуніна облили зеленкою. Була, звичайно і більш вагома причина попікетувати МВС: поки увага прикута до поліції, нікому немає справи до того, що проти голови НАБУ Ситника відкрита кримінальна справа за те, що він елітно відпочивав і забув заплатити півмільйона.

На жаль, в усій цій історії немає не тільки нещасної сім'і, у якої забрали найдорожче - їхню надію і їхню радість. В цій історії немає людей, бо після криків про відставку міністра і показових гнівних виступів нічого не буде.

Що потрібно було б зробити? Очевидно, що потрібно почати думати, як перезавантажити всі без винятку, силові органи і повернути їх в русло закону. І тут без масових звільнень не обійтися. Питання тільки в тому, що всі вважають, що треба звільнити чужого корупціонера, а свого хочуть залишити. Тому, коли вам завтра скажуть, що після того, як ми знімемо керівника поліції чи генпрокурора щось зміниться - це брехня. Треба міняти тисячі людей. А це під силу лише сильним лідерам.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна