Вбивство Даші Лук'яненко: Чи допоможуть закони та "хімічна кастрація" захистити українських дітей

Дівчинка пішла на танцювальний гурток і не повернулася. До вечора батьки намагалися знайти дитину своїми силами, потім звернулися в поліцію. 

До пошуків залучили понад 500 правоохоронців, водолазів і рятувальників, опитали більше 2000 місцевих мешканців. Як зазначає заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін, пошуки дитини тривали цілодобово. 

Пізно ввечері, вчора, 19 червня, тіло знайшли у вигрібній ямі. Підозрюваний у вбивстві - 22 річний Микола Тарасов - на допиті зізнався, що задушив дівчинку у коридорі, роздягнув її, а одяг спалив. При цьому стверджує, що сексуального насильства не чинив. 

Батьки Тарасова кажуть: не можуть повірити, що цей жахливий злочин скоїв їхній син, наймати для нього адвоката відмовляються, пише видання "Крапка" . Миколу описують як мовчазного відлюдника. Мовляв, не навчався, постійної роботи не мав. Натомість дивився фільми у навушниках і грав у комп'ютерні ігри. Не так давно отримав гроші за разову роботу - частину з них віддав батькам. 

За даними місцевих ЗМІ, за шість днів поліція вже двічі обшукувала будинок Тарасова, але марно. Один з односельчан розповів, що у день зникнення дівчинки чув жахливий дитячий крик десь неподалік, але вийшов на вулицю і нічого підозрілого не помітив.  До того ж, саме сюди поліцейських привели собаки, та й сигнал від мобільного дівчинки уривався тут. 

Пізніше у МВС підтвердили, що сліди вели до будинку Тарасова, але через відсутність ордеру провести обшук не змогли. 

Наразі у поліції дотримуються версії, що Дашу вбили майже одразу після викрадення. 

Наразі Тарасова перевезли до Одеси, йому загрожує довічне ув'язнення. 

Даша Лук'яненко - не єдина дитина, що за останні роки стала жертвою злочинців. Два роки тому на Донеччині викрали, згвалтували і з особливою жорстокістю вбили шестирічну Аліну Васютіну. Злочинець перестрів дівчинку на вулиці і повів до себе, "дивитися мультики". Дівчинку шукали вісім днів, а потім знайшли у підвалі закинутого будинку. 

На думку В'ячеслава Аброськіна, передумови таких жахливих злочинів криються ще й в українському законодавстві. 

"Поки не буде відповідних законів, які захищають дітей, наших маленьких громадян будуть ґвалтувати та вбивати (...) На сьогодні різні правозахисники більше турбуються про захист персональних даних засуджених злочинців, а не про захист дітей. Ми нічого не робимо для захисту дітей. Вони кричать до нас "Рятуйте!", а ми мовчимо й займаємося будь-чим, але не ними", - пише він на сторінці у соцмережі. 

Додає, що два роки триває боротьба за законопроект #6607, але до його прийняття не доходить. 

Зазначений законопроект зареєстрували у 2017-му групою народних депутатів. 

Автори пропонують, зокрема, створити "Єдиний  реєстр осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього". 

Фактично йдеться про електронну базу даних, де зберігається інформація про злочини статевого характеру проти дітей. Реєстром користуються розслідувачі і правоохоронці. Також доступ до реєстру можуть отримати доступ керівники навчальних закладів, установ та організацій, зобов'язаних здійснювати нагляд за дітьми або надавати їм послуги медичного, навчального та соціального характеру - наприклад, директори дитячих таборів. 

Такий реєстр допоміг би уникнути небезпечних ситуацій і швидше вийти на слід злочинців. 

Також за людьми, що вчинили злочини проти неповнолітніх, пропонують встановити адміністративний нагляд. А після його припинення - зобов'язати таких людей повідомляти Нацполіцію про зміну місця проживання та перебування.  

Крім того, посилюється кримінальна відповідальність за подібні злочини і вводиться можливість так званої "хімічної кастрації". Себто, заходів медичного характеру для пригнічення лібідо у людей, які вчинили злочини сексуального характеру проти неповнолітніх. Автори законопроекту пропонують, щоб такі заходи відбувалися лише на підставі добровільного звернення самих злочинців.  

Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя дійшов висновку, що положення нового законопроекту не суперечать Конституції України, а на сайті Верховної ради зареєстрували петицію, що закликає нардепів прийняти документ. 

Чи врятував би такий законопроект Дашу - питання відкрите. Адже в даному випадку вбивця не міг розраховувати на жодні поблажки з боку правосуддя.

Втім, за даними ювенальної превенції, лише на Прикарпатті від злочинів сексуального характеру минулого року постраждали 10 дітей.  У 70% кривдниками були або члени родини, або люди, яких діти добре знають. І в багатьох з цих історій, коли людям не загрожує довічне ув'язнення, законопроект міг би стати в нагоді. Зокрема, таким злочинцям принаймні відмовили б у працевлаштуванні у заклади, які працюють з дітьми. 

Тим паче, що у випадку з педофілами часто йдеться про повторювані злочини. Лише у квітні МВС ділилося історією, як восьмирічній дівчинці вдалося вирватися з рук чоловіка, двічі засудженого за розбещення дітей. 

І тут усвідомлення факту нагляду і контролю правоохоронців для багатьох могло б стати рятівним стоп-фактором.