В'язні Кремля: Євген Панов, якого викрали і мучили, доки не обмовив себе

Панов – мешканець Енергодара Запорізької області ветеран війни на Донбасі, служив в окремому мотопіхотному 37-му батальйоні Збройних сил України.

"Проходив у складі батальйону службу. Протягом року. Посаду і звання називати не маю права. Але він був військовослужбовцем. Перебував в зоні проведення АТО. Виконував службові обов'язки під Авдіївкою та Маріуполем у складі підрозділу. Безпосередньо, в районі Широкиного, Гнутового, Талаковки. Дуже досвідчена, дуже серйозна людина. Зі своєю громадянською позицією. І коли він звільнявся, навіть було запропоновано, щоб він залишився на контракті, але враховуючи складність моменту у самому Енергодарі, він прийняв рішення щодо роботи на громадському поприщі", – розповів журналістам його командир.

Мав позивний "Юджин". Демобілізувався в серпні 2015 року, від контракту відмовився, але продовжив допомагати військовим як волонтер.

"Привозив, коли було прохання від військовослужбовців щодо технічних засобів забезпечення. Щодо ремонту техніки, ремонту засобів спостереження. Востаннє, коли приїжджав, це був грудень 2015 – січень 2016 року. А коли і не міг, люди приїжджали від нього. Тобто, ми постійно підтримували зв'язок. Ми постійно співпрацюємо з нашими колишніми та майбутніми військовослужбовцями", – розповідає комбат.

Після демобілізації працював на АЕС в Енергодарі водієм-електромеханіком. За словами його друга, в серпні 2016 року він взяв відгули на кілька днів, оскільки мав проблеми зі здоров'ям: ожиріння, проблеми із серцем та спиною. Друзі збиралися вдвох пройти медкомісію, поїхати в госпіталь "Зелений Дуб". А в суботу Євген поїхав з рідним чи друзями кудись на дачу.

Після цього Євген зник і через кілька днів виявилося, що його заарештували на адмінкордоні з окупованим Кримом у справі так званих "кримських диверсантів". Близько четвертої години ранку 7 серпня він на своєму автомобілі ZAZ Lanos намагався потрапити з підконтрольної території в Крим через контрольно-пропускний пункт в районі Армянська. За певними відомостями, до нього звернулися із проханням вивезти українську родину з півострова на материкову Україну. Але це виявилося пасткою: у зоні, прилеглій до адміністративної межі, на нього чекали працівники ФСБ. Вийшовши з машини на російському пропускному пункті, Євген отримав несподіваний удар у голову.

"Я впав і відчув, що лежу у власній калюжі крові", — написав Панов у своїй заяві до голови Слідчого комітету РФ.

З його заяви ми знаємо, що Євгена затягнули у службовий вагончик, там він побачив кількох людей в масках. На голову йому наділи щільний мішок, поклали на підлогу і відвезли в якесь приміщення, де протримали до вечора.

Весь цей час, за словами Панова, його катували:

"Били трубою залізної в області голови, спини, нирок, рук, ніг, затягували наручники ззаду до оніміння рук, підвішували за наручники: згинали мої ноги в колінах, застібали наручники попереду трохи нижче колін і вставляли під коліна залізну палицю, після чого двоє чоловіків, взявшись з двох сторін, піднімали цю палицю і мене, від чого я відчував дикий біль". Крім того, під час тортур на мій статевий орган наділи хомут і затягували його до посиніння, при цьому чоловіки запитували: "Кого ти приїхав підривати?". Я не міг відповісти на це питання, оскільки у мене не було такої мети, і я не розумів, чому вони так вважають", — розповів він.

Через деякий час Панова з мішком на голові вивели на вулицю і "повідомили, що будуть розстрілювати". Він повірив, оскільки чув, як перезаряджають зброю.

Коли мішок ненадовго зняли з голови, затриманий встиг розглянув двох людей, які катували його: на вигляд їм було по 35 років, і Панов готовий їх впізнати.

В Сімферополі окупанти продовжили катування, щоб вибити з Панова зізнання. Як повідомили в Кримській правозахисній групі, посилаючись на розповідь брата Панова Ігоря Котелянця, адвокат виявив у Євгена на руках шрами від наручників і синці на правій нозі. Після затримання в період з 7 по 12 серпня його не годували, давали тільки воду. Його прив'язували скотчем до стільця, під'єднували до голих частин тіла дроти і підключали електричний струм. Це тривало близько доби. За словами Котелянця, сам Панов вважає, що мета цих тортур – вибити з нього зізнання в тому, що він готував диверсії в Криму. Зрештою він таки був змушений підписати протоколи звинувачення. На відеозапису допиту Панов говорив за заздалегідь складеною для нього промовою. Коли Євгенові дозволили зустріч із незалежними адвокатами, він, так само як і інший обвинувачений у цій же справі Андрій Захтей, відмовився від фальшивих свідчень.

Є багато доказів того, що цю справу сфабриковано. Адвокати зазначають, що так званих "кримських диверсантів" об'єднує тільки рік народження та час перебування в навчальних закладах України військового профілю. "Можливо, вони і знали один одного, але об'єднувати їх в "українську диверсійно-терористичну групу" — абсурд," — зауважують юристи.

"Видається невипадковим, що арешт так званих "українських диверсантів" у серпні 2016 р. стався якраз напередодні самміту G20, на якому лідери РФ, Німеччини, Франції та України мали обговорювати проблеми війни та миру на Донбасі, - пише сайт letmypeoplego, присвячений українським політв'язням. Оглядачі вказували, що за допомогою нової провокації у Криму Путін намагався підвищити ставки перед початком переговорів".

У лютому 2017 року громадян України Євгенія Панова і Андрія Захтея, якого російська влада також звинуватила в підготовці терактів на території Криму, етапували з московського СІЗО "Лефортово" в окупований Крим. Там матір Євгена Віра Котелянець отримала побачення, після чого засвідчила, що після катування струмом в нього з'явилися проблеми з зубами і яснами, а меддопомоги в СІЗО йому не надають.

"Він ніколи ні на що не скаржиться, терпить, навіть якщо болить. Починає говорити, коли вже сил немає терпіти. Цього разу сказав, що є проблеми з яснами. Зуби, чорні після струму, болять і обламуються. Медиків там немає, і ліків ніхто не дає. А якщо почнеш сильно вимагати - посадять в "одиночку". Але на зуби скаржаться багато, і іноді, коли набирається певна кількість хворих, привозять з міста стоматолога, який просто видирає хворі зуби", - сказала вона.

За її словами, в СІЗО Сімферополя складно передавати ліки: потрібно спершу знайти аптеку, в якій видають сертифікати на ліки, причому чекати їх потрібно від трьох днів до тижня. Список болезаспокійливих препаратів обмежений, сильнодіючі ліки передавати не можна.

"Останнього разу передавала Жені і активоване вугілля, тому що вчасно не привезли воду, і їм довелося кілька днів пити брудну воду з-під крана. Ще у нього сильно болять суглоби. Але в основному він не скаржиться, більше переживає, як ми живемо, де беремо гроші на поїздки і передачі", - розповіла правозахисникам жінка. Кожного разу вона приїжджає до сина з Енергодару Запорізької області, де мешкає родина.

13 липня 2018 року, засудив фігуранта справи "українських диверсантів" Євгена Панова до восьми років колонії суворого режиму. Захист оскаржив вирок.