Українців щепитимуть від коронавірусу вакциною з Індії: Чи виправдана паніка навколо препарату

Чимало користувачів соцмереж обурюється: мовляв, українців щепитимуть не препаратом від розкручених виробників, а індійською вакциною Covishield.  А на одному з анонімних телеграм-каналів опублікували інформацію, начебто медичний персонал, який потрапив в першу чергу вакцинації майже на 90% відмовляється від щеплення даним препаратом. Але якщо така "статистика" видається вельми сумнівною, острахи у людей безперечно є. 

Але наскільки вони виправдані?

Що це за вакцина 

Першочергово, Covishield – це не якась невідома раніше вакцина, яку раптом вирішили закупити. Це – індійська назва вакцини Oxford-Astra Zeneca (AZD1222). Її виготовляють у місцевому Інституті сироватки крові в Індії (це найбільший у світі виробник вакцин що загалом продукує більш ніж 50 млн доз на місяць) за ліцензією, власне, об’єднання Oxford-Astra Zeneca. І виготовляють її там ще з серпня 2020 року – коли ефективність оксфордської вакцини ще не була доведена, а сама вакцина мала статус "кандидата". В Інституті повірили у даний проєкт, уклали угоду із компанією на виробництво одного мільярда доз вакцини (тоді ця угода стосувалася країн з середнім та низьким рівнем доходу) і почали.

По суті, це (на той момент) була азартна гра: якби Oxford-Astra Zeneca не затвердили і випробування провалилися б, індійська компанія б влетіла на великі кошти. Врешті, надії виправдалися.

Клінічні випробування показали, що ефективність вакцини Oxford-Astra Zeneca склала 81.3%, коли дві дози вводяться з інтервалом більш, ніж 12 тижнів, йдеться у статті в The Lancet.

Це хороші показники, втім, вони варіюються в залежності від періоду отримання другої дози вакцини, тому з її ефективністю протягом довгого часу виникала плутанина. Незважаючи на це, Велика Британія дозволила вакцину для екстреного використання в грудні, а Індія дозволила версію вакцини під назвою Covishield 3 січня.

Що за плутанина з ефективністю?

У випадку з вакциною Астра-Зенека та "Ковішелд" відповідно потрібно дотримуватися термінів введення двох (необхідних для найбільшого захисту) доз вакцини, інакше є шанс погіршити її показники.

Так, ефективність першої дози з 22 по 90 день після власне введення 76% (що саме по собі вже достатньо високий показник).

А от якщо другу дозу ввести зарано, менш ніж через 6 тижнів після першої, то ефективність ввакцинації впаде до 55,1%.

При цьому, якщо її ввести через 12 тижнів або більше, як і було написано вище, ефективність становитиме понад 80%.

Втім, варто зазначити, що на думку групи з питань захисту прав пацієнтів All India Drug Action Network із затвердженням "Ковішелд" поспішили, оскільки виробник не завершив "перехідне дослідження" вакцини на індійцях. На це у компанії відповіли, що проводитимуть його у лютому.

Це цікаво: У Індії є і власна вакцина, розробки Bharat Biotech під назвою Covaxin, яку індійський регулятор також вже затвердив. Але жодних домовленостей про її поставку до України укладено не було.

Хто замовив "оксфордську вакцину"?

"Оксфордська" вакцина нині вважається однією з провідних. Вона поступається ефективністю Pfizer та Moderna (які тримають планку понад 90%), але натомість дешевша (2-3 долари за одну дозу) та куди зручніша у зберіганні (підійде класичний холодильник), що дозволить спокійно та безпечно транспортувати її по країні, не порушуючи холодовий режим.

Втім, усі три вакцини по суті діють за схожим принципом: доставляють частину генетичного матеріалу коронавірусу в клітини організму, змушуючи їх виробляти копії частини вірусу - шипового білка, - проти якого організм може потім створити імунну відповідь. Оксфордська вакцина забезпечує цю доставку з використанням аденовірусного вектора, тоді як вакцини від Pfizer і Moderna використовують платформу мРНК.

Британський уряд замовив 100 мільйонів доз вакцини Оксфорд-АстраЗенека (цього досить , щоб вакцинувати 50 мільйонів людей). Австралія замовила понад 50 мільйонів доз даної вакцини, Канада – 20 мільйонів, а у всьому світі попередньо замовлено понад 2,5 мільярда доз . 

При цьому вакцинація "оксфордом" у Великій Британії проходить прямо зараз. Нині у країні використовуються дві вакцини – Oxford-Astra Zeneca та Pfizer. Також там очікують на поставки від Moderna.

За результатами триваючої вакцинації, які там отримали 2 лютого, одноразова доза вакцини Oxford-AstraZeneca запобігає двом третинам випадків передачі Covid, тож завдяки цьому у країні висловлюють сподівання щодо послаблення карантинних обмежень вже до Великодня.

Куди поставляють "оксфордську вакцину" з Індії?

Перші індійські партії оксфордської вакцини відправляли у Бутан, Мальдіви, Бангладеш, Непал, М'янму та Сейшели.

Хто відмовився від АстраЗенека?

Втім, не все так безхмарно із класичною "Астразенека". Наразі вважається, що вакцина майже безсила проти "південноафриканського" штаму Sars-Cov-2. Нині він– основний у ПАР, і ще кілька тижнів тому у країні призупинили щеплення  AstraZeneca/Oxford через низьку ефективність проти цього підвиду. Чітких даних немає, втім дослідження на малій вибірці кажуть нам про орієнтовний показник ефективності у близько 10%. – дуже, дуже мало. 

Крім того, незважаючи на дійсну сертифікацію у ЄС, є сумніви щодо її ефективності на літніх людях (понад 55 років) через обмежені дані. Через це уряди кількох країн, зокрема Греції, Франції, Німеччинни, Бельгії, Данії, Швеції, Нідерландів та Польщі не рекомендують щепити "оксфордською" вакциною людей, старших 55 - 65 років. 

Однак, не обмежилося і цим. У двох регіонах Швеції тимчасово зупинили вакцинацію препаратом "Астрозенеки" – там у більше ніж сотні людей з’явилися побічні ефекти: озноб, біль у тілі та лихоманка. Наразі щодо цих випадків проводиться розслідування.

Також через недостатню кількість даних 3 лютого у Швейцарії вирішили відкласти реєстрацію оксфордської вакцини.

Як працює вакцина Oxford-Astra Zeneca –  Covishield

В основі препарату – змінений аденовірус (викликає застуду) шимпанзе, який, по-перше, не може заразити людину. По друге – завдяки генетичним змінам не може розмножуватися. 

У даний аденовірус вбудовується ген, необхідний для утворення S-білка коронавірусу. У результаті знешкоджений аденовірус шимпанзе стає кур’єром, який доставляє до організму людини інструкцію із захисту від коронавірусу. При отриманні вакцини імунітет зчитує вірус як чужорідний і починає виробляти проти нього антитіла. Результат – при зіткненні вакцинованої людини зі справжньою "короною", імунітет її розпізнає і одразу ж атакує. 

Векторні вакцини використовуються вже давно, і застосовуються в боротьбі з вірусом Ебола, а також в розробці захисту від вірусу Зіка, грипу та ВІЛ.

Коли буде поставка?

Спершу у МОЗ давали інформацію. Що перші вакцини з’являться в Україні вже 15 лютого. Вім, "не судилося". 

Згодом надійшла інформація про домовленість із індійським виробником. Щоб проконтролювати поставки,очільник МОЗ Максим Степанов за кордон поїхав особисто.

"Сьогодні особисто проконтролював відвантаження першої партії вакцин AstraZeneca (CoviShield) з заводу-виробника в індійському місті Пуне. 500 000 доз вакцини їдуть до України, і далі будуть розподілені між регіонами згідно плану МОЗ", – написав міністр у неділю.

То коли ж вакцини прибудуть?

За останньою інформацією, яку надав заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко, партія CoviShield має прибути до України вранці 23 лютого.

"Пан Степанов вже повертається з результатами. Він їздив, щоб власноруч проконтролювати завантаження. Вакцина вже на шляху. Я сподіваюся, вона вранці вже буде в Україні. Вона вже в літаку. Але є свій шлях у літака. На жаль, перша ця партія їде не напряму відразу до України, є деякі логістичні проблеми", – сказав Тимошенко 22 лютого під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Інфраструктура".

Чому українці насторожено ставляться до індійських вакцин?

За останні десятиріччя у нашій країні неабияк розігралися антивакцинаторські настрої. Якщо ще у 2009 році 80%  однорічних дітей були щеплені від кору, поліомієліту та дифтерії, то вже через 4 роки від поліомієліту щеплено було 40% однорічних, а ще за 2 роки, у 2016, від дифтерії та кору було щеплено 20% і 45% відповідно.

Загалом, рівень довіри впав дуже різко. Але чому?

У 2008 році у Краматорську помер учень старших класів Антон Тищенко – після того, як його вакцинували індійською вакциною, що закупили у МОЗ. Тоді ж ще близько сотні людей було госпіталізовано. Після цього випадку обов'язкову вакцинацію було скасовано (за президенства Віктора Ющенка). 

На думку керівниці програм з комунікації і розвитку ЮНІСЕФ Анни Суходольської, висловлену в колонці для BBC Україна, саме цей випадок спровокував кризу довіри до щеплень, адже тоді вакцину неправильно пов'язали із дитячою смертю (було доведено, що вакцина не була причиною летального випадку), що тісно засіло у головах багатьох батьків. Крім того, це породило стигму саме щодо вакцин індійського виробництва.

За кілька років після цього випадку ще більшого масла у вогонь підлила трагедія із смертями немовлят начебто після вакцинації продуктом "Фармакстандарт-Біолік".  Як писали у ЗМІ, вакцини продукували з порушеннями санітарних вимог, компанію ж пов'язували із сином очільниці МОЗ часів Януковича Раїсою Богатирьовою. Тоді повідомлялося про смерть восьмох дітей нібито через вакцини. Сама Богатирьова стверджувала, що щеплення та смерті не пов'язані. Адекватно ж дану справу так і не розслідували.

Звісно, усі ці звістки а також поодинокі випадки побічних ефектів нібито від вакцин, які активно розповсюджувалися у ЗМІ, стали причиною буму на антивакцинаторські настрої, наслідок яких ми, ймовірно, зможемо відчути під час епідемії Covid-19.