У Viber батьків попереджають про суїцидальну гру для дітей: Чи є підстави непокоїтися

За останні кілька днів у ЗМІ почергово з’явилися новини про кілька випадків дитячих самогубств

Марія Зайчик
Журналіст відділу «Життя»
У Viber батьків попереджають про суїцида…

19 січня у Голосіївському районі з 15 поверху випав 12-річний хлопчик.  

28 січня у Київської області з 15-го поверху житлового будинку впав 10-річний хлопчик. Сам він проживав у приватному будинку, і нині поліцейські встановлюють, чи було це самогубство, чи нещасний випадок. 

1 лютого у Шевченківському районі Києва з вікна 5-го поверху вистрибнула юнка. За даними поліцейських, зробила вона це після сварки із хлопцем. 

Крайній випадок – 2 лютого у Києві, у Голосіївському районі 13-річна дівчинка впала з балкона 17-го поверху, загинувши на місці. Біля балкону вона залишила свої речі.

У зв’язку із серію цих трагічних подій у соцмережах а також приватних батьківських чатах у месенджерах виникла теорія, що "губити дітей" може певна суїцидальна гра. Наприклад, у Viber почали поширювати наступні повідомлення:

"Ви всі знаєте яка трагедія відбулася пару днів назад на Чайці біля Києва. 10-річний хлопчик покінчив життя самогубством "граючи" через соц мережі і месенджери в гру "Момо" (аналог "Синього Кита" – гра, де дитина проходить "квест" фіналом якого стає самогубство).  За останні 2 дні в Києві відбулися такі ж 2 смерті. Вчора у Шевченківському районі, а сьогодні – у Голосіївському", – йдеться у повідомленні. 

Довідка: Момо— інтерактивна мобільна гра, яка переважно поширювалася через месенджери. Розрахована здебільшого на дітей та підлітків від 10 років. Під час цієї гри невідомий співрозмовник із месенджера, викрадаючи особисті дані дитини зі смартфона, підштовхує її до різноманітних небезпечних та насильницьких дій. Остання з них – самогубство, до якого дитину підштовхують шантажем.

Зазначимо, що інформація з батьківських чатів та соціальних мереж про причину самогубств(а) у вигляді гри "Момо" наразі не підтверджена ані правоохоронними органами, ані іншими достовірними джерелами. Втім, сама суть проблеми – дитячі самогубства – залишається.  Як і факт, вказаний у повідомленні, що до дітей потрібно ставитися уважно. Тим паче зараз.

Пандемія коронавірусу загострила проблему психічного здоров’я людей по усьому світу, сприяючи погіршенню станів або ж стаючи тригером для їх первинного прояву. У групі ризику – майже усі. І діти – не виключення із загальної статистики. Вони так само страждають на психічні розлади: від тривожних станів до депресії. Стосується це не лише підлітків, а і молодших.

В особливій групі ризику діти, батьки яких також страждають від різноманітних розладів (що може не давати їм змоги достатньо уважно поставитися до дитини). 

Так, за даними NPR у США помітили більшу кількість госпіталізацій дітей через спроби суїциду. У деяких лікарнях статистика за 2020 рік перевищила статистику за аналогічні періоди у 2019 році вдвічі, а подекуди - і на 250%.

Звісно, ми не США. Подібної статистики по Україні ми нині не маємо, ба більше, у перерахунку на 100 тисяч дітей за рік наш "класичний" показник дитячих самогубств приблизно у 4 рази нижчий. 

Але в середньому, щороку самі себе позбавляють життя понад сто маленьких українців. Це лише завершені суїциди. Спроб – у десятки разів більше. До того ж, є думка, що низку самогубств правоохоронці почасти списують до нещасних випадків. При цьому "офіційна" статистика Держстату залишається незмінною протягом довгих років. Навіть періоди активної паніки через ігри на кшталт "Момо" та "Синій кит" – близько 3-4 років тому, не позначалися в Україні різким збільшенням кількості дитячих самогубств, а правоохоронцям рідко коли вдавалося встановити зв’язок суїциду дитини із грою або ж "групою смерті". Причини – інші, і, в основному, незмінні.

Це емоційна закритість та нездатність проявляти емоції у родині, домашні конфлікти, домашнє насилля, фізичні покарання, які також можна віднести до попереднього пункту, булінг у школі чи інших закладах, нездатність самостійно впоратися зі своїми негативними емоціями, психологічне насилля батьків над дитиною.

Серед попереджувальних знаків експерти із центру запобігання самогубствам називають наступні пункти:

  • Зміна звичної поведінки

Дитина може почати нехтувати своїми звичними інтересами та захопленнями, проявляти деяку "мрійливу" цікавість щодо смерті або ж навпаки, почати надто турбуватися через неї . Сигналами можуть бути наростаючі проблеми у школі або ж проблеми, що виникають вперше. Щодо останнього – це не лише оцінки та конфлікти із учителями.  Різкі перепади настрою, зміна звичного кола спілкування, дедалі більша замкнутість також можуть бути сигналами. Вираження або демонстрація загального невдоволення чи незацікавленості у всіх видах діяльності.

  • Схильність до невиправданого ризику

Якщо дитина, раніше не маючи такої схильності, почала видиратися на високі дерева без страховки, лазити по небезпечних конструкціях або ж перебуваючи вже у свідомому віці, ковтати неїстівні предмети – це привід звернутися до спеціаліста.

  • Зміни у сні дитини, часті кошмари або ж безсоння

  • Зміна у харчуванні: дитина раптом починає нехарактерно для неї недоїдати, або ж навпаки – значно переїдати

Є також сигнали, на які необхідно реагувати негайно. Наприклад, якщо дитина у розмові згадує про бажання померти чи вбити себе. Якщо ви не є батьками чи опікуном цієї дитини, їх необхідно негайно про це повідомити та наполягати на допомозі спеціаліста.

Також додамо, що частина вище перерахованих симптомів на кшталт сну та переїдання можуть стосуватися соматичних захворювань і є причиною звернутися до лікаря-педіатра.

Для запобігання дитячим суїцидам батькам (а саме вони мають найбільшу владу, крім дитини, запобігти цьому) радять першочергово спілкуватися із власними дітьми (не лише із позиції "яку оцінку ти отримав у школі"), вчити їх говорити про власні почуття та емоції, надаючи власний приклад, уважно ставитися до можливих психічних порушень та змін поведінки.

У центрі запобігання самогубствам також зазначають, що із дитиною можна говорити про самогубство (тим паче, якщо ви бачите певні негативні прояви). Як пишуть на сайті організації, поширена думка що розмови про самогубство можуть дати імпульс до виконання такої дії дитиною – міф.

Головне у таких розмовах – уважно дослухатися до реакцій дитини на ті чи інші пояснення – саме вони можуть підказати вам хід думок молодої людини.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"