У парках та в одній могилі на двох: Як тепер ховатимуть українців

Про брак місць на міських кладовищах у ЗМІ пишуть вже понад десяток років. А також - про чималі гроші і неабиякі зусилля, які доводиться докладати українцям, аби поховати близьку людину на обраному цвинтарі.

Наразі ситуацію намагаються виправити.

Так, у парламенті зареєстровано законопроект Кабміну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання". Наразі документ передано для ознайомлення. Якщо парламент проголосує за нього, уже через півроку українців ховатимуть за новими правилами.

За звичними для українців нормами, померлих ховали лише на кладовищах або у колумбаріях (місце розміщення урн при крематоріях). Наразі ж вводять поняття біопоховання.

Так називають процес з використанням спеціальних матеріалів, які розлагаються протягом п'яти років. При цьому замість надгробка встановлюється лише інформаційна табличка. Згідно з документом, з дозволу місцевої влади на таких умовах можуть ховати навіть у парках відпочинку.

Раніше підпоховати у вже існуючу могилу могли лише родичів небіжчика. Наразі це можуть зробити з будь-якою людиною за згодою власника могили. Якщо власника не знайдуть, дати дозвіл може орган місцевої влади.

Держава втрачає монополію на ритуальні послуги. Зокрема, закон передбачає залучення інвесторів до будівництва крематоріїв, які і будуть в подальшому використовуватися підприємцями.

Померти з користю

Між тим, місця для покійників не вистачає не лише в Україні. Через промислову революцію у міста переїхала велика кількість людей, яких потім ніде ховати. Так, Британці б'ють на сполох: через 15 років місця на кладовищах можуть просто закінчитися. У Гон Конгу навіть на місце для урни доводиться чекати кілька років. У Німеччині вже стало традиційним ховати людей фактично в одній могилі. Так, якщо власник місця для поховання через 20-30 років не подовжує контракт, рештки тіла ховають глибше, натомість зверху розміщують нове тіло.

Є й інше рішення - розширення площ для кладовищ, причому, без шкоди для довкілля. Хоча для консерваторів словосполучення "могила у парку" або ж "частина ліса під кладовище" може видатися черговою страшилкою, у світі зелені поховання вже десятиліття як модний тренд.

Приватні компанії роблять акцент на екології. "Чи хочете ви, щоб матеріали, з яких зроблено труну та надгробок після вашої смерті шкодили природі?" - запитують у численних роликах. І зразу ж пропонують альтернативу: зелені кладовища, наприклад, посеред лісу. Тут використовують безпечні для природи матеріали. Як і в українському законі, пропонують обходитися без надгробків. Або ж обирати пам'ятний знак пласкої форми, виготовлений з дерева або природного каменю.

Зокрема, ось так рекламує свої послуги зелений цвинтар у Пенсільванії.

У Британії діє Центр природної смерті та ще кілька подібних компаній. Втім, на сайті вказаної контори клієнтів попереджають: деякі фірми тільки прикриваються ширмою "природні", насправді ж не гребують токсичними матеріалами.

Ендрю та Каролін Мортон обладнали під природнє кладовище частину лісу у Норфолку. Місце позиціонується як природня оаза - в теплу пору тут розквітають тисячі квітів. Клієнтам пропонують послуги з кейтерингу та "захопливий краєвид".

Італійські дизайнери - Анна Сітеллі та Рауль Брецель розробили оригінальний проект Capsula Mundi (капсула світу - ред.). Попіл або ж тіло покійного розміщують у біоконтейнер у формі яйця. Під землею оболонка розривається, а тіло стає поживним матеріалом для дерева.

Втім, аби створити подібний проект в Україні, потрібно чимало популяризувати саму ідею і працювати, в тому числі, зі свідомістю громадян.