Коли дресирувальник сам полізе в палаюче колесо: Українським циркам більше не купуватимуть тварин

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив відомий зоозахисник, засновник гуманістичного руху UAnimals Олександр Тодорчук. За його словами, тиждень тому міністр культури України Олександр Бородянський погодився з ним, що "українські цирки мають бути без тварин".

Вже зараз Мінкульт припиняє придбання нових тварин та створює робочу групу, що має якомога швидше розробити план виведення тварин із державних цирків.

"Попереду нас очікує протидія цирків та створення максимально гуманного до тварин плану. Але головне - вперше маємо чітку і однозначну позицію міністерства", - зазначив Тодорчук. Він нагадав, що на контрольованій Україною території діє сім державних цирків: у Києві, Львові, Харкові, Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі та Одесі.

"Вони залишаються епіцентром циркової експлуатації. За останні роки ми з вами добилися локальних заборон пересувних цирків у десятках міст, Кобзов тепер не робить шоу із тваринами та навіть міжнародний цирковий фестиваль в Одесі проходить без залучення звірів. Залишаються державні цирки. Вони фінансуються із бюджету, тож удар батогом сплачує кожен платник податків. Прийшов час припинити цей садизм. Далі - повна законодавча заборона та розвиток українського цирку без тварин", - зазначив зоозахисник.

Заборонити експлуатацію в цирку диких тварин в Україні намагаються вже не перший рік. Наприкінці 2016 року Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроект № 5283 щодо використання тварин у пересувних цирках і в 2017 році в Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження" таки деталізували заборону пересувних звіринців.

Хоча все одно пересувні шапіто з тваринами подекуди продовжують діяти з мовчазного схвалення місцевої влади. Спава у тому, що саме місцева влада своїм рішенням може заборонити роботу в місті пересувного цирку з тваринами в десятку містах, включно з Києвом, така заборона вже працює. 

В Київі її навіть намагалися опротестувати в суді. 

Тепер зоозахисникам залишається дотиснути місцеві влади в містах, де знущання з тварин ще толерується. А Верховній раді - прийняти закон про суцільну заборону використання тварин у цирках всіх форм власностей.  28 грудня 2016 року Міністерство екології та природних ресурсів України підтримало ідею заборони використання диких тварин у цирках . В 2018 році уряд підтримав законопроект Мінприроди, що врегульовує ряд питань щодо захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема, і заборону використання диких тварин у цирках із перехідним періодом 5 років.

Здавалося б, нарешті буде припинено цю середньовічну практику привселюдного знущання над живими істотами на втіху натовпу. Загнані коні, облізлі леви та ведмеді, напівживі рептилії – ну якій психічно здоровій людині від цього може бути весело? Коли бачиш, як величезна кішка, якій місце в Африці – вилизувати кошенят, гнати антилопу – принижено стрибає у палаюче коло, хочеться вихопити у дресирувальника його паличку і шмагати, доки він сам не виконає всіх тих кульбітів. А потім загнати у клітку і піти.

Але закон досі не прийнято. При тому, що на це є запит суспільства - згідно результатів всеукраїнського опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією GfK Ukraine, лише один відсоток українців згоден з утриманням тварин у цирках.

Тим часом, цирки щосилу опираються. Згадати хоча б 2017 рік, коли на горизонті маячила заборона використання тварин. Тоді в холі Національного цирку України з'явилися отакі картинки.

Фото Павла Казаріна

Або в цирк, або на килим і на фарш – отака звіряча маніпуляція. І навіть не згадується, що може бути третій шлях – просто не залучати тварин у цирковому бізнесі. Тих, що працюють зараз –  відправити в зоопарки "на пенсію", щоб вони принаймні спокійно дожили свій вік, а нових в цирках не заводити.

Власне, добре було б і зоопарки із дикими тваринами з часом скасувати. Ведмедю місце в лісі, дельфіну – в морі.

Садисту – в психлікарні.

 От лише кілька прикладів про те, як поводяться із тваринами в цирках.

Ми не стверджуємо, що так саме поводяться із тваринами в усіх українських цирках, що там вбивають старих звірів, а не здатну до навчання малечу продають в приватні зоопарки і мисливцям на притравку.  Але… цілком можливо, що і в українських таке коїться, адже журналістів у той же Національний цирк за лаштунки, подивитися на умови життя звірів, адміністрація пускає не дуже. 

"У нас вдома живе білий пудель з Укрцирка, зі штампом в паспорті. Мрія ветеринара. На овес кидався перші місяці. Що таке м'ясо не знав. Грудні м'язи зірвані тяганням карети. Ну і всього іншого пачка. Списали і викинули. А циркові коні - це ж казка. Будь-який м'ясник вам про них окрему пісню заспіває. І чешуть вони на ковбасу в "древньому" віці - років так 10, кульгаючи на всі чотири", - розповідає зоозахисниця, біологиня Марина Шквиря.

Натомість в Національному цирку України, в тому ж2017 році, як повідомляв тоді відомий український публіцист Павло Казарін, наприкінці вистави конфернасье виходив з розповіддю про те, що "влада хоче знищити традиції українського цирку".

Загалом-то, може він в чомусь і правий, бо українські арени - це не  цирк "Золотий лев", не "Дю солей" не "Оз" і не цирк Джима Роуза, де вистави побудовані виключно на людській майстерності. В нас про цирковий репертуар сповіщає навіть сморід у фойє – важкий, густий запах звірячого рабства.

Ті, хто засуджує це рабство, апелюють, що білети на вистави із тваринами краще продаються, адже "дітям подобаються саме дресировані звєрюшки". 

Не будемо моралізувати, а просто нагадаємо цитату Терези Дурової, з династії циркових дресирувальників Дурових: "Не розумію, як можна водити дітей серед кліток з метою зробити їх добрішими".

До речі, вона відмовилася продовжувати сімейну справу.

 

 

Тварини (може, за виключенням собак) виконують фокуси не від великої любові. Їх до цього примушують – насильством, хитрістю і навіть після "робочого дня" в звіра нема можливості нормально відпочити. Стайних тримають поодинці, одинаків - навпаки по кілька в одній клітці. Їм ламають біоритми, встановлюють жорсткі дієти. 

В зоопарку, якщо це більш-менш пристойний зоопарк, в тварини може бути великий вольєр, де можна побігати, погрітися на сонці, подивитися на небо. Це хоч тюрма із можливістю прогулянок. А цирк – це карцер. Навіть довічно засудженим людям, які наробили уж точно більше шкоди, ніж якийсь цирковий ведмідь, дозволено гуляти і бачити небо. Ведмедю – зась. Він чимось винен перед людьми, яким нудно і хочеться вистави, і перед бізнесменами, яким начхати на безвинне життя.

Щодо Міжнародних законів, цирки порушують дві основні статті Загальної декларації прав тварин (урочисто проголошено в Парижі 15 жовтня 1978 в штаб-квартирі ЮНЕСКО) UNIVERSALDECLARATION OF ANIMAL RIGHTS.

Стаття 4: "Всі тварини, що належать до дикорослих форм, мають право жити вільно в їхньому природному, земному середовищі, мають доступ до повітря та води і вільні у розмноженні. Тому будь-яке позбавлення волі, навіть для освітніх цілей, суперечить цьому праву ".

Стаття 10: "Жодна тварина не повинна використовуватися для розваг". Тому виставки та шоу з використанням тварин несумісні з гідністю та правами тварини.

Українське законодавство стосовно використання циркових тварин у видовищних заходах: ЗУ " Про захист тварин від жорстокого поводження" ст. 25 декларувало (та ні, ще й досі декларує) лише дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, встановлених для утримання тварин і заборону жорстоких методів у дресурі тварин, а наказ № 429 "ПОРЯДОК утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах"  - стандарти перевезення та мінімальні площі утримування.