ТОП-7 історій успіху людей з ДЦП як вирок українському суспільству

Випадок з Кисляком – чоловіком з ДЦП, якого попросили вийти з кафе у Львові, практично став вироком нинішньому українському суспільству. Ще більше спантеличило інтерв’ю Кисляка.

"Я не ходжу по ресторанах, бо розумію, що є бридким. Вони гидують. Але ж мене запросили на зустріч... Я себе звинувачую, хоча це й не я виклав в Інтернет... Я не хочу жити, бо я є тягарем у суспільстві", – зазначив чоловік.

Згадується, що приблизно така сама історія сталася на Росії з сестрою топ-моделі Наталі Водянової Оксаною. Тоді 27-річну дівчину з ДЦП та аутизмом теж вигнали з кафе, заявивши, що та "відлякує клієнтів". Кафе закрили – мабуть, можливість міжнародного розголосу таки злякала росіян.

Тоді журналісти питали у Водянової, чому та не забрала Оксану жити до себе у Париж, а модель відповіла, мовляв, для людини з аутизмом подолання мовного бар’єру – задача непосильна.

Між тим, підтекст у запитання був однозначним. Очевидно, що на Заході дискримінацію вважають явищем, страшнішим за проказу. І не важливо, стосується це людей з обмеженими можливостями, секс-меншин чи жінок. 

Depo.ua зібрав сім історій успішних людей з ДЦП, які розповідають про західну ментальність набагато краще, ніж слова. 

1. Зірка телешоу Джері Джевелл

Американка, що з дитинства хворіла на ДЦП, не сприймала діагноз як вирок. Джері вирішила: вона хоче бути акторкою і зробить усе, аби здійснити мрію. Так, у 22 роки дівчина прийшла у Театр Комедії, і її взяли у трупу. Сама Джевелл зазначала, що і досі не впевнена, чи то керівник оцінив її талант, чи то вирішив зробити гуманний жест. Втім, зізнається, що причина її зачіпала мало: Джері зробила перший крок до своєї цілі. 

А через два роки зробила другий - подалася на кастинг серіалу "Факти з життя" і таки отримала роль. Для 1980-го року її історія виглядала справжньою сенсацією - Джевелл стала першою людиною з ДЦП, якій вдалося стати телезіркою. Наразі в резюме Джері участь у восьми телевізійних проектах і трьох повномасштабних картинах. 

2. Джош Блу - чоловік, який сміється над собою

Вочевидь, на цього життєрадісного хлопця любов до життя впливає набагато більше, ніж ДЦП. 

Джош успішно закінчив в школу і вступив у коледж, аби стати письменником. Паралельно взяв участь у волонтерській програмі в одному з зоопарку Сенегалу. Там хлопець вдався до епатажної акції - закрився у порожній клітці і цілий день розважав відвідувачів. 

Дебютувати на сцені Блу вдалося вже в університеті. Хлопець розважав студентів підбіркою дотепів. В деяких з них Джош висміював власну хворобу. 

Сміливість, оптимізм та чорний гумор швидко зробили хлопця популярним. Джош випустив два диски з жартами, постійно бере участь у телешоу, одружився і став батьком двох дітей. 

В інтерв'ю він не втомлюється повторювати, що все життя хотів довести, що люди з ДЦП можуть бути повноцінними членами суспільства, а інколи і селебритіс. 

3. Еббі Куран. Королева краси

Дівчина народилася з ДЦП, але це не завадило їй наважитися показати себе світу. Так, на конкурсі краси дівчина виборола титул Міс Айова, і взяла участь у змаганні "Міс Америка".

Розповісти про власний життєвий шлях Еббі наважилася у культовому реаліті-шоу Елен ДеДженерес. 

Красуня заснувала власну благодійно-просвітницьку організацію і допомагає іншим дівчатам із обмеженими можливостями надихнутися її прикладом і повірити у себе. 

4. 9-річна модель Холлі Грінхау

Холлі не вміє ходити і говорити - з близькими спілкується завдяки спеціальному пристрою-комунікатору. Але у свої дев'ять років дівчинці вже є чим похвалитися - Холлі знялася для реклами брендів дитячого одягу Boden та Tesco. 

Мама дівчинки Фіона розповіла журналістам, що зйомки стали для Холлі захопливою пригодою. 

"Їй сподобалося, як її нафарбували, сподобався новий одяг, робота з фотографом", - зазначає Фіона. 

Зауважує, що Холлі взагалі любить гарний одяг і вміє добирати речі зі смаком. Дівчинка вчиться у загальноосвітній школі і радує доволі хорошим рівнем знань. Крім навчання, дівчинка захоплюється верховою їздою і плаванням у басейні. 

5. Боннер Педдок, підкорювач вершин

В юності Педдок не був особливо активним. Як згадує чоловік, рідні ставилися до нього з величезною турботою і співчуттям, уникаючи будь-яких розмов про його фізичний стан. Все змінилося на зустрічі організації для людей з обмеженими можливостями. Тоді очільник організації запропонував йому взяти участь у благодійному марафоні. Боннер погодився і успішно подолав дистанцію. 

"Тоді я вперше зрозумів, що можу жити повноцінним, наповненним емоціями життям", - пізніше згадував чоловік у книзі мемуарів. 

Його життям і справді можна захоплюватися. Так, Боннер став першою людиною з ДЦП, що забралася на вершину Кіліманджаро. А ще чоловік фінішував у найважчій у світі гонці з триатлону. 

Наразі Боннер опікується людьми з обмеженими можливостями на чолі власної організації, запевняючи їх, що у світі немає нічого неможливого. 

6. Джордж, 9-річний гравець "Евертона"

Хлопець з ДЦП з раннього дитинства є затятим футбольним вболівальником. Та і сам любить поганяти м'яча. До того ж, є доволі талановитим. Зустріч з улюбленою командою - футбольним клубом "Евертон" - Джордж фактично організував собі сам. 

Він записав відео з власного тренування і виклав його у Мережу. Відео потрапило на очі півзахиснику команди Жерару Деулофеу. Він передивився запис кілька разів і вирішив особисто запросити хлопця на товариську гру команди. 

В перерві між таймами юного вболівальника запросили на футбольне поле і запросили його самому забити гол.

Відеозапис цього моменту став хітом в Інтернеті.

7. Художник і коуч Ден Кеплінгер

Ден закінчив школу для дітей з обмеженими можливостями, але на цьому навчання не припинив. Кеплінгер вступив в університет Тоусона, здобувши спеціальність експерта з масових комунікацій.

Але прославився він головним чином завдяки своїм картинам. На них він зображає, в тому числі, власне життя. При цьому стверджує, що не вважає свою творчість сповіддю.

"Я прагну розкрити набагато ширшу тему. Адже життя кожного з нас наповнене складнощами, деякі з яких сприймаються як непереборні. Людина стоїть перед вибором - опустити руки, або зібратися силами і рухатися далі. Власне, про цей вибір і йдеться в моїх роботах", - наголошує Кеплінгер. 

Кеплінгер допомагає іншим зрозуміти: боротися завджи цікавіше. Про це художник розповідає людям на власних лекціях, викладаючи у школах, вишах і різних спеціалізованих закладах. 

Вочевидь, Україна стоїть перед іншим вибором - стати адекватною країною, яка дає шанс, на щастя, всім своїм громадянам. Або ж і далі не помічати залишки середньовіччя та "Русского мира", які час від часу заявляють про себе у наших містах та селах.