"Батько хмарочосів" для Театру на Подолі: Що це за нагорода, і хто її отримував

Depo.ua пропонує дізнатися, що це за нагорода, і які проекти журі премії відзначало у попередні роки.

Отже, премію заснували ще у 1987-му. Вручають її Європейський Союз, Єврокомісія та фундація Міса Ван дер Рое, яка базується у Барселоні.

Претендувати на перемогу може будь-який архітектурний проект, створений у країнах Європи протягом останніх двох років. Висувають номінантів незалежні експерти, асоціації архітекторів, спорадчий комітет премії. Потім список учасників затверджує журі. Воно ж формує шот-ліст із п'яти фіналістів.

ХТО ТАКИЙ МІС ВАН ДЕР РОЕ

Людвіга Міс ван Дер Рое вважають одним із засновників нового архітектурного стилю - модернізму XX століття, який поєднав простоту, чіткість та геометричність.

З роками стиль став домінантним на вулицях міст Європи та США.

Світову славу Людвігу приніс павільйон Німеччини, споруджений на міжнародній виставці у Барселоні у 1929-му. Архітектор відмовився від зайвих деталей і представив лаконічну конструкцію з полірованого травертіна, онікса та скла.

Наступна знакова робота - вілла Тугендхат у Брно, споруджена у 1930-му. Завдяки використанню залізного каркасу архітектору вдалося обійтися без підтримуючих стін. Приміщення вийшло просторим і наповненим світлом. Людвіг взяв на себе і оздоблення вілли. Завдяки майстерному використанню природніх матеріалів прикрашали приміщення не традиційні картини, а навколишні краєвиди, які органічно впліталися у картинку.

Під час Другої світової переїхав у США, де заснував тренд на "скляні будинки". Використання скла допомагало наповнити приміщення світлом і створити ніби невагомий об'єкт. Тим паче що при внутрішньому оздобленні Міс ван Дер Рое намагався відмовитися від перегородок, які "перевантажували" приміщення.

Архітектор, крім того, - "батько" хмарочосів. Споруджена ним висотка Сігрем Білдінг в Нью-Йорку у 1958-му стала еталоном для забудовників багатьох країн. Знаково, що архітектор посунув хмарочос вглиб вулиці, аби будівля не довліла над іншою забудовою.

ЩО ЗА БУДІВЛІ ОТРИМУВАЛИ ПРЕМІЮ РАНІШЕ

Більшість минулих переможців премії - наразі вже визнані архітектурні шедеври, але при цьому і досі здатні обурити консерваторів.

Зокрема, у 1996-му відзначили комплекс Національної бібліотеки Франції у Парижі, споруджену за проектом Домініка Перро. Гігантський комплекс з чотирьох висоток у формі розкритих книг потребував шалених коштів та зусиль, тому містяни прозвали будівлю TGB або Très Grande Bibliothèque (Дуже велика бібліотека - ред.).

У 2007-му винагороду здобув Музей сучасного мистецтва у Леоні, створений студією Mansilla+Tuñón Arquitectos.

За задумом, різнокольорові панелі мали нагадувати вітражі - як не дивно, архітектори надихалися готичним собором Святої Марії.

Критики зазначають, що музей став емблемою іспанської архітектури XXI століття.

У 2009-му премія дісталася творцям будівлі Норвезької опери у Осло. Проект переміг на державному конкурсі, випередивши 350 конкурсентів, а його бюджет склав $52 млн.

У 2015-му найкращим проектом визнали будівлю філармонії у Щецині від студії Barozzi Veiga. Архітектори намагалися якомога гармонійніше вписати модерний об'єкт у міський контекст з його будинками у стилі класицизму та неоготичними храмами.

Два роки тому премію здобула студія NL Architects and XVW architectuur і її проект DeFlat Kleiburg - реконструйований житловий комплекс на 500 квартир у Амстердамі.

Завданням архітекторів було вкластися у мінімальний бюджет, приблизно зберегти початковий вид будинку, але оновити його і "зв'язати" з вулицею та ландшафтом.