Собор Святої Софії став мечеттю: Навіщо Туреччина налаштовує Європу проти себе

 

Зокрема, з пропозицією щодо ембарго виступив президент торгівельно-промислової палати Пірея Василіс Коркідіс. Підприємець закликав свою країну відмовитися від експорту в Туреччину, а самих греків – не купувати турецькі товари.  Також Коркідіс вважає, що Євросоюз має ввести санкції проти Туреччини. 

Голова грецького МЗС Нікос Дендіас наголосив, що ЄС має підготувати перелік заходів, якщо Туреччина посягне на суверенні права Греції. Сьогодні ж питання Турреччини голови МЗС країн союзу обговорять на саміті у Брюселі. 

Втім, греки вважають Айя Софію своїм культурним спадком і тому змушені бути небайдужими. Інші країни рішення засудили, але до конкретних заходів закликати не стали. 

Так, Папа Римський Франциск зауважив, що рішення його засмутило. "Я думками в Стамбулі, думаю про Святу Софію, і мені боляче", – зазначив понтифік.

Голова МЗС Австрії Александр Шалленберг назвав рішення "кроком від Європи".  У МЗС Франції зазначили, що "глибоко шкодують", а "такі рішення ставлять під загрозу один з найбільш символічних актів Туреччини про світський і сучасний характер" держави.

У ЮНЕСКО закликали владу країни не вдаватися до жодних заходів, які могли б завдати шкоди пам'ятці всесвітнього значення. Турки наголошують, що пам'ятки збережуть, але поки невідомо як. Тож експерти активно гадають, що, власне, робитимуть з хрестиянськими фресками та іконами під час мусульманських служб. Називають, зокрема, варіанти із завішуванням їх шторами або ж із затеменнням світлом.  При цьому багато часу на розмірковування у майбутніх служителів Айя Софії немає.  Адже Ердоган вже анонсував проведення у храмі намазу 24 липня. Зауважив, що відтепер вхід в Айя Софію буде безкоштовним, а його двері – відкритими для всіх, незалежно від віри. При цьому лідер Туреччини прогнозовано дав зрозуміти, що на зауваження інших країн увагу звертати не збирається. 

"Ми будемо з повагою ставитися до кожної думки, озвученої на міжнародній арені. Але це суверенне право Туреччини – визначати, як використовувати Айя-Софію. Ми вважаємо кожен крок, що виходить за межі висловленої точки зору, порушенням нашого суверенітету", – зазначив Ердоган. 

Depo.ua нагадує історію собору та аналізує, чого домагається Ердоган, налаштовуючи проти себе Європу.

Чому Айя Софія важлива світу як музей

Отже, тривалий час собор Святої Софії, зведений імператором Юстінаном у 537 році, був найвеличнішим храмом у всьому християнському світі. Але після завоювання Стамбулу Оттоманською імперією у 1452 році храм перетворили на мечеть, а його візантійські мозаїки просто забілили. До храму добудували мінарет, облаштували місце для муедзіна. Крім того, саме в Айя Софії поховані представники правлячих династій – зокрема Мехмет II, Мустафа I та інші.

Вже під час правління Кемаля Ататюрка, який намагався перетворити секуляризувати Туреччину, Айя Софії був наданий статус музею. Таким чином підкреслювалося міжнародне значення пам'ятки, що стала святинею для представників різних релігій, а також  статус Стамбулу як духовної колиски людства. 

Частково тому експерти називають рішенням Ердогана доволі тривожним кроком. Адже якщо Ататюрк намагався вирвати країну з рамок релігійного традиціоналізму, нинішній лідер заганяє її назад.  Зауважимо, що за всієї сенсаційності, рішення народилося далеко не цього місяця. Так, у програмі партії нинішнього президента країни на виборах 2019-го обіцянка перетворити музей на мечеть значилася окремим пунктом. Крім того, Ердоган неодноразово анонсував цей крок, коментуючи політику США щодо Ізраїлю. І схоже, чекав найбільш влучного моменту.  Втім, влучність, здається, визначається більше ситуацією у країні, аніж зовнішньополітичними розкладами.

Більшість аналітиків вбачають у кроці доволі популярний спосіб підвищення рейтингу – напирати на велич нації на фоні економічних негараздів і робити все, щоб найбідніші верстви цією величчю прониклися – хай на столі лише хліб та вода. Тож у нелегкий для світу період лютування інфекції та економічної стагнації Ердоган нагадує, що він, власне, за національні "скрєпи" і не проти "зробити Туреччину великою знову". 

Варто додати, що навряд чи світ вдаватиметься бодай до якихось санкцій через рішення турецького лідера – зрештою, статус Софії юридично і справді визначає влада країни. Втім, захоплення радикальної частини суспільства цим кроком теж довго не триватиме. Тим паче, що вже перша служба у новоявленій мечеті, що вміщає 3-4 тис. людей, може обернутися погіршенням ситуації з коронавірусом у країні. І Ердоган постане знову ніяк не "батьком нації", а скоріше недалекоглядним лідером, що санкціонував початок "нового життя" храму на період пандемії. 

І хоча тут можна прогнозувати чергове протверезіння виборців нинішнього турецького лідера, момент несе в собі загрозу. Адже почавши качати рейтинг таким чином, можна піти набагато далі. І тому у Греції, що не є членом НАТО, справді є привід для занепокоєння.