Скорочення бюджетних місць у вишах: Чому держава хоче економити на професіоналах
Кабмін майже на 10% зменшив обсяги держзамовлення у виші і істотно змінив його структуру. Та чи означає це, що держава хоче заощадити на власному майбутньому?
- Головна
-
13 липня 2018 16:00
Держава оплатить навчання 191100 людей, а це на 9,6% менше, ніж у минулому році, передає прес-служба уряду.
Пояснюють різницю передусім меншою кількістю випускників. Адже абітурієнтів в Україні і справді цього року рекордно мало: у 2018-му зі шкіл випустилося близько 200 тисяч українців. Для порівняння – у 2016-му середні навчальні заклади закінчили 210 тис. людей, а в 2015-му – 229, 5 тис.
"У 2001 році Україна пройшла мінімум народжуваності, після чого вона почала поступово, може, зовсім невеликими темпами, але все-таки відновлюватися. І оскільки в 2001 році була маленька народжуваність, то відповідно, в 2018 році буде і найменша кількість випускників 11 класів. Цифра буде порівнянна з 200 тисячами", - розповів директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров в інтерв'ю "Голосу столиці".
Між тим, ЗНО навпаки склало більше українців. Якщо минулоріч йшлося про показник, трохи вищий за 240 тис., цьогоріч на тестування зареєструвалося понад 335,8 тис. людей. Тож можна прогнозувати збільшення конкурсу на цілий ряд спеціальностей. Цікаво, що у 2017-му держзамовлення було теж менше, ніж у попередньому році, причому аж на 17%.
Аграрії замість юристів
Розподіл грошей за спеціальностями теж змінився: держава прагне підготувати більше педагогів, аграріїв, математиків і програмістів.
"Для наших закладів було збільшено державне замовлення для підготовки вчителів – з 17,0% у держзамовленні 2017-го до 17,6% в 2018 році, за галуззю знань "Аграрні науки та продовольство" – з 6,7% у 2017-му до 6,9% в 2018 році, за галуззю знань "Інформаційні технології" – з 12,0% до 12,1%. В абсолютних величинах ми можемо говорити про подальше збільшення замовлення для природничих наук – на 2,4% порівняно з минулим роком, математики та статистики – на 4,4%, удвічі збільшено обсяг держзамовлення на спеціальність "Матеріалознавство", - зазначає Лілія Гриневич.
А от тим, хто бажає стати юристом, управлінцем, економістом або ж розвинути кар'єру у готельно-ресторанному бізнесі пощастило менше.
"Враховуючи ситуацію та потреби ринку праці, приблизно на 5% в абсолютних величинах було зменшено замовлення за спеціальністю "Право" на денній формі навчання. При цьому 2018-го держава взагалі не виділятиме кошти для підготовки юристів на заочній формі навчання. Також зменшено держзамовлення за галузями знань "Управління та адміністрування" – приблизно на 5,7% в абсолютних величинах, "Соціальні та поведінкові науки" – приблизно на 13,4% в абсолютних величинах, спеціальності "Готельно-ресторанна справа" – приблизно на 9% в абсолютних величинах", – пояснила міністр.
Молодість, яку втрачаємо
Логіка більш-менш зрозуміла: МОН прагне перерозподілити ресурс на ринку праці, аби зменшити безробіття і розвивати пріоритетні для української економіки напрямки. Втім, робить це дещо навпомацки, адже ґрунтовних досліджень немає.
Згідно з даними Держстату, 80-90% безробітних у містах - саме люди з вищою освітою. При цьому кількість людей, які не можуть знайти роботу, скорочується. Якщо у 2016-му їх було 390,8 тисяч, то у 2017-му - вже 354,4 тисячі. З першого погляду оптимістичний показник можна частково пояснити трудовою міграцією. Сусідні країни, економіка яких активно розвивається, вже зараз відчувають дефіцит кадрів і збільшують мігрантські квоти. За даними Центру економічної стратегії, понад 4 млн українців є трудовими мігрантами. Найчастіше на заробітки за кордон виїжджає молодь віком 18 - 29 років.
І тут зовсім неочевидно, що їх вдасться втримати, мотивуючи вчитися у ПТУ або ж професійно розвиватися у аграрній сфері, переїжджаючи у села. Радше навпаки. Не зумівши вступити на досі трендовий юридичний, молода людина може вирушити шукати щастя у вишах іншої країни. Адже якщо платити за навчання, то чому б не там, де потім зможеш отримувати вищу зарплатню.
Тим паче, що якщо зараз у сусідніх Польщі та Словаччини дефіцит переважно у представниках робітничих спеціальностей, у найближчі роки може з'явитися голод і на висококваліфікованих спеціалістів.
Трендові безробітні
Але і МОН зрозуміти можна, адже слідувати за бажаннями українців невірно. Новоспечений юрист, не знайшовши роботу, може так само легко виїхати за кордон, втім, державні гроші на його освіту будуть вже витрачені.
"Економісти і правники - це спеціальності, по яких однозначно і давно іде перевиробництво кадрів. На одну зареєстровану вакансію припадає 8,5 зареєстрованих безробітних економістів. А у юристів ще гірше: на одну вакансію - 11 безробітних юристів", - заявив президент Міжнародної громадської організації "Універсальна екзаменаційна мережа" Сергій Мудрук на презентації дослідження "Стан юридичної освіти в Україні".
З вчителями ситуація загадковіша. Так, згідно з Міжнародним рейтингом інновацій (Global Innovation Index) наша країна посідає сьоме місце у світі за кількістю вчителів на одну дитину. Експерти ж нарікають, що часто йдеться про не надто кваліфікованих педагогів післяпенсійного віку. Зарплата у представників галузі залишається однією з найнижчих в Україні, але уряд її поступово підвищує. Процес триватиме приблизно до 2030-го, доки не вийде пристойна сума.
Підход закономірний: вчиш вчителів та викладачів, а вони вже вивчать всіх інших. Мовляв, краще вчити менше (поки на 9,6%), але ліпше.
Очевидно, що одним лише держзамовленням обирати потрібні державі професії молодь не мотивуєш. І тут спливає вічна суперечка: чи то переорієнтовувати економіку в залежності від бажань абітурієнтів, чи то змінювати самі бажання. При тому, що обидва варіанти вимагають активних дій. У другому варіанті - як мінімум, потужної і креативної соціальної реклами. Але поки, наприклад, аграрні професії, багатьом видаються несучасними і неперспективними, заманити на відповідні факультети можна лише немотивовану молодь.
Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
Всі новини на одному каналі в Google News
- 11:11Вимагала хабар за діагноз: На Хмельниччині голові позаштатної ВЛК оголосили підозру
- 10:50На Прикарпатті горів готель (ВІДЕО) Відео
- 10:31Напад на поліціянтів: Офіційна версія правоохоронців Вінниччини (ФОТО) ФОТО
- 10:10Російські терористи продовжують ракетний терор Одещини: Що відомо про ранішні атаки
- 09:45У Вінницькій області двоє чоловіків у камуфляжі вбили поліціянта ФОТО
- 09:29Тіло ще одного вбитого росіянами дістали ДСНСівці під завалами у Дніпрі (ФОТО) ФОТО
- 09:05Над ранок ворог знову атакував Дніпропетровщину
- 08:41 Більше сотні російських атак відбили ЗСУ за крайню добу
- 08:18ЗСУ знищили ще 750 окупнатів, - Генштаб ЗСУ
- 23:13росіяни завдали ракетного удару по Сумах
- 22:47Вижив лише 6-річний хлопчик: удар росіян по Синельниковому вбила цілу родину
- 21:26 Тиждень вичікували: Буданов розповів, як вдалося "вполювати" ворожий Ту-22М3
- 20:15Бізнес-партнерка з рф нардепа-слуги Безгіна виявилася "причетною до СВО", а в нього досі є доступ до держтаємниці, - екснардеп
- 19:30Українських поранених бійців, які прибули до Берліну на протезування, зустрічав мер міста Кай Вегнер, - Кличко ФОТО
- 18:00У Києві відкривається другий кінофестиваль Sunny Bunny: організатори обіцяють низку цікавих картин ФОТО
- 17:45 російський терор на Дніпропетровщині: кількість загиблих зросла до 7, ще 35 людей постраждали ФОТО
- 16:44Окупанти атакували Миколаївщину: загинула жінка
- 16:42Танцювальні суботи, вар’єте, рок, ска-панк і вистави: Caribbean Club анонсує події квітня-травня
- 16:08У Тейлор Свіфт вийшов новий альбом: фактично подвійний