Викладач назвав "мразями" кримських татар: Чи покарають його за це

На це відповідно відреагувала кримськотатарська спільнота та українське суспільство загалом, засудивши подібні вислови та вимагаючи відповідних санкцій до викладача з боку його університету. Та чи можливо звільнити людину за подібні висловлювання у соціальній мережі? Чи змінив риторику викладач після розголосу?  І яким чином збираються вирішувати питання даного скандалу у самій академії?

Про це та більше розповідають  журналісти Depo.ua.

Кілька днів тому Ігор Дудник – старший викладач на кафедрі історії мистецтва НАОНА опублікував на своїй сторінці у Facebook низку ксенофобських висловлювань щодо кримських татар:

Вже 19 квітня він записав відеозвернення із вибаченнями.

"Я помилився, я визнаю свою помилку. В чому вона? Я переніс свій особистий конфлікт з двома представниками кримськотатарського народу на весь кримськотатарський народ. Це абсолютно неправильно, я це усвідомлюю, і вибачаюся. Вибачаюся перед усім кримськотатарським народом крім двох його представників, які є моїми особистими ворогами", – сказав він у записі.

З приводу дописів, викладач не бачить у них "нічого такого ксенофобського".

"Ті, хто мене знають, ніколи не чули від мене ксенофобських висловлювань. Те, що я написав – це історичні факти. Кафа була работорговчим містом у 17 столітті. Запорізькі козаки воювали з кримськими татарами, і Запорозька січ була створена як форпост від кримських татар. Вороги мої скріншоти поробили, я за кожне слово відповідаю. Але чим ви займаєтеся? Ви робите те, що було у 30-х роках. Так, написав я щось про Узбекистан, але це справді батьківщина багатьох кримських татар, куди їх вислали.

А ви зараз пишете доноси на мене, і займаєтеся по суті сталінізмом. Думаю, треба якось перегорнути цю сторінку, відпустити ситуацію. Те, в чому я не правий, я визнав", – каже Дудник.

За відеозаписом послідувало більш детальне пояснення у текстовому пості. Ігор Дудник пише, що втягнувся у конфлікт з колишнім студентом Академії Халилом Дервишевим у коментарях під постом. Конфлікт він називає особистим, а чітких причин його виникнення назвати не може – каже, мовляв, темні, сили позбивали нас з розуму. Також він згадує складну ситуацію в університеті.

Почалося усе, з його слів, із наступних повідомлень у коментарях:

Реакція спільноти

Ксенофобські закиди викладача аналізували і у Меджлісі. Голова представницького органу Рефат Чубаров збирався звернутися до академії з вимогою звільнити дудника з посади.

"Спочатку пропонуємо, що така людина з такими поглядами не може працювати викладачем. І тут проблема не лише в цьому, а загально, що у них є ксенофобські настрої до людей іншої культури...не можна, щоб такі люди працювали викладачами", – каже Рефат Чубаров у коментарі телеканалу ATR.  Журналістам Depo.ua зв'язатися з паном Рефатом не вдалося.

Обурення висловлювали і користувачі Facebook: хтось у коментарях безпосередньо до дописів, хтось – у окремих постах. Ми наведемо кілька з них.

Чи можна за таке звільнити?

Щодо цього запитання журналісти Depo.ua проконсультувалися з Ігорем Чудовським, керуючим партнером АО "Чудовський і партнери".

За його словами, відповідно до ч. 2 ст. 54 ЗУ "Про освіту", педагоги повинні дотримуватися етики, поважати гідність, права, свободи та законні інтереси учасників освітнього процесу, настановою і особистим прикладом утверджувати повагу до моралі та суспільних цінностей. 

Також з кожним педагогом заклад вищої освіти укладає трудовий договір, котрий також містить перелік обов’язків, які має виконувати педагог.

Порушення педагогом даних норм може вважатися порушенням трудової дисципліни.

За загальним правилом, визначеним ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована або догана, або звільнення. 

"На мою думку, у відповідальних осіб закладу вищої освіти наявні формальні підстави для звільнення викладача", – зазначає пан Ігор.

Він також додає: дії викладача можуть містити склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161 КК України "Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками".

Що збираються робити в університеті?

Про це ми запитали в.о. Ректора академії Остапа Ковальчука.

"Це питання поки що не розглядалося на рівні нашого колективу, а ця позиція має враховуватися. Розгляд буде винесено на вчену раду (вищий колегіальний орган університету). Вона відбувається приблизно раз на місяць. У перспективі ми не можемо так це залишити. Такий випадок кидає тінь на всю нашу академію, тим паче уже були заяви від наших викладачів та професорів, які навчали пана Ігоря, щодо неприпустимості таких висловів", – каже він, додаючи, що подібне питання вирішуватиметься олише колегіально.

"До того ж, ситуація ускладнилась: Ігор Дудник написав, що у нього гіпертонічний криз і він на лікарняному. Відповідно, зараз нічого не відбувається, не дай боже з людиною щось станеться", – додає пан Остап.

Він також зазначає про в цілому складну ситуацію у виші, яка, мов прожектор, підсвічує будь-який конфлікт.

"У зв'язку з виборами ректора є сильна поляризація у колективі. Ігор Дудник – не перший випадок за короткий термін. У березні в нас була ситуація, коли професор, академік вжив антисемітські вислови у себе в коментарях, і тоді теж пішов розголос (мова йде про випадок із Михайлом Гуйдою). Була історія – він сперечався у коментарях із нашим колишнім викладачем. Тема почалася із Казимира Малевича, а закінчилася тим, що він вказав цьому викладачеві на його національну приналежність у неприпустимій формі", – розповідає в.о. ректора.

Однак, вчена рада фактично стала на бік викладача. 

"Спочатку це питання навіть не поставили на розгляд. Коли поставили, то тоді рада не вжила адекватних, на мою думку, заходів і по суті своїм рішенням 25 березня вона радше захищала професора, фактично підтримала те, що вони не вважають його антисемітські вислови ганьбою і підтримують його як висококласного фахівця. Тож враховуючи такий минулий досвід і нинішню поляризацію колективу, що буде у даному випадку – поки що сказати важко", – каже пан Остап.

Додає, що у країні наразі нелегкі часи, що сприяє внутрішнім конфліктам. До того ж поляризацію колективу підсилюють майбутні вибори в університеті: "Що таке ці вибори? Зібралося нас 160 викладачів, певний відсоток студентів, технічний персонал та лаборанти. 250 людей прийшли, проголосували. Тут починаються пристрасті до телесюжетів. І усього цього 30 років не було. На фоні все може відбуватися".

Атмосферу в.о. ректора порівнює із розвалом СРСР.

"Зараз це так, як розвалюється імперія. От коли СРСР розвалився, були гарячі точки і конфлікти. І нинішню ситуацію  в університеті я можу порівняти з цими часами. У нас тут з 80-го року була одна лінія: я вступив сюди у 92, вчився, потім працював. і от лише зараз обиратимуть нового ректора. І пов'язати такий розголос із загальним університетським фоном дійсно можна. Якби це відбувалося два роки тому, можливо все це б і не вийшло за стіни університету. По суті вибори підсвітили усі конфлікти".

Насамкінець Остап Ковальчук визнає: звільнення викладача у даному випадку вважає не кращим розвитком подій.

"У вищому навчальному закладі, як і будь-де в Україні неприпустимі заклики до насильства, ксенофобські вислови. На мою думку, людина має усвідомити свою помилку, і у випадку з Ігорем Дудником ми бачимо, що це відбувається. Потрібно, щоб люди визнавали у таких випадках свою провину і йшли далі, але без каменюки за душею. Потрібно, щоб люди розуміли – подібне  неприпустимо. Вирішити проблему звільненням при першому такому прояві – навряд чи гарна ідея. Звільнимо ми людину, вона так і залишиться антисемітом тощо. І що тоді для суспільства ми зробили хорошого? Людина матиме свою позицію і далі. А якщо йде робота, і людина визнає свої помилки, сторони доходять примирення – як на мене, це кращий фінал, і це гуманно", – зазначає він.