Синдром вільного часу: Чому на початку відпустки можна захворіти без явних причин

При цьому статися це може у будь-яку пору року, незалежно від планів на відпочинок та зовнішніх обставин. Занедужанню можуть не передувати ані нервове перенавантаження, ані екстремальні обставини – наприклад, потрапив під дощ і застудився. У світі цьому феномену (реальний він чи ні) навіть вигадали назву. Голландський психолог Ед Вінгерхутс описав це явище як "синдром вільного часу".

Зауважимо, що поки термін не став науковим і наразі немає результатів його систематичного вивчення. Втім, якщо для деяких людей такі ситуації — реальність життя, то чи існують пояснення? Журналісти Depo.ua пошукали додаткову інформацію з цього приводу та поговорили із психологом Наталею Улько.

Отже, чому ми можемо захворіти на початку відпустки без явних на те причин?

Одна з теорій "синдрому вільного часу" пропонує пояснювати виникнення хворобливих станів наступним чином: коли тіло отримує можливість розслабитися, в організмі через попереднє напруження виникає дисбаланс гормонів стресу. У результаті організм може стати більш вразливим до інфекційних захворювань.

При цьому Наталя Улько зазначає, що саме поняття стресу не обов’язково має негативний відтінок.

"Стрес – це не лише тоді, коли відбувається щось негативне. Стресові реакції можуть виникати навіть як результат або під час очікування чогось хорошого. Склав екзамен на відмінно, мама приїхала у гості, подзвонила подруга і повідомила, що вагітна – покликала на бейбі-вечірку. І інколи від людини можна почути, що "було так багато позитивних подій, що я аж захворів". Стрес – перезбудження, і коли ми різко змінюємо середовище на відпочинку і нарешті можемо розслабитися, організм може видати на це хворобливу реакцію", – каже психолог.

Та, за словами Наталі, може бути і зовсім інша історія – коли людина до відпустки просто не помічає симптомів вже наявного захворювання та/або чинить йому опір.

"Часто перед відпусткою потрібно завершити безліч справ. Тоді до відпочинку ми акумулюємо організм, і через клопоти просто не помічаємо симптомів хвороби або ж не звертаємо на них увагу. І коли тілу кажуть "стоп" – можна нарешті відпочити, ці стани проявляються", – зазначає Улько.

Наталя пропонує уявити таку ситуацію на прикладі фонового, не надто гострого зубного болю.

"Доки ми цілий день працюємо, ми можемо його не помічати або ігнорувати. Але коли ми з таким самим болем лягаємо спати, і всі відволікаючі фактори зникають – тоді через цей біль ми не можемо заснути, він здається нам сильнішим", – каже вона.

До речі, феномен того, що оцінка симптомів самим хворим залежить від його зайнятості, була підтверджена експериментально. Психолог Джеймс Пеннебейкер з'ясував, що чим менш людина заклопотана та чим менш вона звертає уваги на те, що відбувається довкола, і тим гірше вона сприйматиме власні симптоми. Під час його експерименту групу студентів попросили оцінити за шкалою цікавості 30-секундні уривки фільму. Згодом цю ж картину показали студентам, які на той час були застуджені та мали хворе горло. Під час цього показу дослідник фіксував, як часто кашляють студенти на тих чи інших відрізках фільму. З’ясувалося, що чим цікавішою була сцена фільму, тим менше студенти під час неї кашляли, ніби забуваючи про хвору горлянку. Втім, певно що дані висновки можна віднести лише до легких недуг – навряд чи ви можете ігнорувати сильний головний біль або "водоспади" з носа.

До того ж, є й інші – чисто фізіологічні аспекти. За словами Наталі, приїжджаючи на відпочинок ми одразу можемо знехтувати певними правилами безпеки – і тоді організм починає видавати реакції, наприклад, на перепади температур – тут можуть розгулятися інфекції, перегрів, можливий сонячний удар, зневоднення тощо.

"Деякі люди забувають, що не можна просто приїхати на море, зранку лягти на пляжі і ввечері звідти піти, коли ми маємо справу з високими температурами. Це буде стресом для організму, і він реагуватиме відповідно. Або ж йде різка зміна харчування. Люди приїжджають і починають відразу їсти все, що є – це переобтяжує кишково-шлунковий тракт, і маємо відповідні наслідки. З усім варто бути обережними", – каже психолог.

Вона також додає, що влітку вмикається ще один важливий момент, про який рідко хто згадує: "Коли ми перебуваємо багато у спекотному середовищі, у нас пересихають слизові оболонки. Зокрема очі та ніс, стають більш вразливими для проникнення різноманітних інфекцій".

Втім, застерігає Наталя, на відпочинку у жодному разі не варто самостійно діагностувати свої стани.

"При будь-яких нездужаннях зверніться до лікаря, аби не зробити власному організму гірше самопризначеними ліками. І пам’ятайте, що наше тіло нам допомагає. Воно має бути нашим союзником. Тож варто подбати про нормальне харчування, пити достатню кількість води, піклуватися про власне здоров'я, а також пам'ятати, що на відпочинку потрібно… відпочивати. Дозволити собі виспатися і ні за чим не "гнатися". Бо буває так, що ми опиняємося в спокійних обставинах, а у голові все ще продовжуємо бігти – і не можемо себе зупинити", – каже вона.

Та подекуди у мережі можна зустріти й інші аспекти питання про хвороби під час відпустки – чисто психологічні. Вони, зокрема, стосуються почуття провини – за відпочинок. Втім, як зазначає Наталя, такі випадки, хоча і бувають – вони радше виключення, ніж правило.

"Ми не можемо узагальнювати. Ми не знаємо, за яких обставин людина поїхала: а раптом вона залишила хвору маму, дитину, незавершений проєкт, тощо. І поїхала з почуттям провини. І найчастіше людина сама цього свого почуття провини не усвідомлює. У таких випадках я б порадила пам'ятати, наскільки вам потрібен ресурс. Аби повернутис, і мати сили доробити проєкт, доглядати маму, продуктивно займатися дітьми. Ми всі живі люди, і нам обов'язково потрібно відпочивати. Аби набратися сил і надалі бути продуктивним працівником, керівником, батьками, і так далі", – каже психолог.