Повернення Швондера і переламаний хребет: Як Кремль звіріє через українські книжки

Судовий процес завершився минулого тижня, а вже сьогодні Шариній мають оголосити вирок. Захист додав до справи бібліотекарки медичні довідки про те, що жінка страждає від наслідків компресійного перелому хребта.

Травму Шаріна отримала восени 2015-го під час етапування з поліцейського відділку в слідчий ізолятор.

"В автозаку були жорсткі, чи то дерев'яні, чи то металеві сидіння. Водій не пригальмував на лежачому поліцейському, автозак труснуло, і Шаріна вдарилася спиною", - повідомив адвокат бібліотекарки правозахисникам.

Втім, в історії з українською бібліотекою в Москві шокує не лише це. Depo.ua пропонує пригадати, як у XXI столітті кремлівська влада влаштувала "книжкові" репресії.

"ПРИЗНАЧЕНА ОЧИСТИТИ БІБЛІОТЕКУ ВІД БАНДЕРІВСЬКОЇ ЗАРАЗИ"

Отже, сама Шаріна – росіянка і постійно проживає у Москві. Директором Бібліотеки української літератури її призначили у 2007 році.

"Шаріна не знала ані української мови, ані української культури. Тоді, в 2007 відбувся і перший розгром бібліотеки", - цитував російський журналіст Аркадій Бабченко одного із засновників бібліотеки Юрія Кононенка.

"Шаріна, вірний боєць-путінець, посаджений на посаду директора Бібліотеки української літератури, щоб цю саму бібліотеку розгромити і від цієї самої української літератури і зачистити…", - акцентував журналіст.

Заступник голови громадської організації "Українці Москви" Валерій Семененко в інтерв'ю радіостанції "Говорит Москва" заявив, що Наталію Шаріну поставили "з метою очистити Бібліотеку української літератури від так званої бандерівської зарази".

Втім, справа обернулася інакше. У 2010-му проти Шаріної порушили кримінальну справу. Інкримінували розпалювання ненависті або ворожнечі – мовляв, бібліотекарка розповсюджувала книжки націоналістичної спрямованості, зокрема роботи Дмитра Корчинського.

Вже тоді правозахисники схопилися за голову: на Росії у список заборонених входить лише одна книжка Корчинського – "Війна у натовпі". Більше того, у перелік екстремістських її внесли лише у 2013-му році. У підсумку справу проти Шаріної закрили, хоч і не на довго.

ДРУГИЙ ВИТОК СПРАВИ

Вже 28 жовтня 2015-го у бібліотеку прийшли з обшуком. Прийшли з самого ранку, тож самої Шаріної на роботі не було, а двері силовикам відкрила прибиральниця. В підсумку знайшли аж 25 заборонених книжок – зокрема, "Голод 1932-1933 років в Україні: очима істориків, мовою документів", брошури "Моя зустріч з УПА", буклет " Роман Шухевич", дитячий журнал "Барвінок" Навіть у дитячому виданні правозахисники узріли крамолу – мовляв, події на Сході України там називалися війною…

Силовики пояснювали, мовляв, копатися у фондах почали після того, як муніципальний депутат від "Справедливої Росії" Дмитро Захаров .

"Я звернув увагу правоохоронних органів на наявність бандерівської літератури в бібліотеці. Виявилося, не тільки я", - сказав він.

Цікаво, що на знайдених виданнях бібліотечних штампів не було, а сама Шаріна заявила, що літературу їй підкинули, адже слідчі нишпорили кілька годин без усілякого контролю.

Проти Шаріної знову почали справу через "розпалювання національної ненависті і ворожнечі". А пізніше, 5 квітня бібліотекарці було висунуто звинувачення за статтею про розтрату. Мовляв, вона витрачала бібліотечні кошти, аби оплатити послуги адвокатів ще у 2011-му.

Після обшуку Шаріну відвезли у поліцейський відділок, згодом – у ізолятор і вже потім обрали запобіжною мірою домашній арешт.

Відомо, що до бібліотекарки викликали швидку, тоді повідомляли про проблеми з тиском. Втім, дозволу на госпіталізацію Шаріної адміністрація ізолятора не дала.

"ЦЕ НЕ 37-й, ЦЕ "СОБАЧЕ СЕРЦЕ"

Правозахисники забили тривогу. "Меморіал" включив Шаріну у список політв'язнів, а інформаційно-аналітичний центр "Сова" назвав переслідування бібліотекарки неправомірним. Так, у центрі вказали на протиріччя в російському законодавстві. Адже за законом бібліотекарі не зобов'язані знайомитися із вмістом всіх надходжень. Більше того, у фондах повинні зберігатися усі книжки, які надійшли у бібліотеку.

У той же час слідком намагався додати справі драматизму. Зокрема, долучили свідчення колишнього колеги бібліотекарки Сергія Сокурова, з яким Шаріній влаштували очну ставку. Сокуров наплів і про "русофобські книжки", і про "русофобські заходи", паралельно ж дорікав екс-керівниці, що та "не знає українську мову". "Пішов зі скандалом, і обіцяв помститися", - застрочили у соцмережах наближені до колективу бібліотеки. Користувач "Живого журналу" tyler7 порівняв Сокурова з головним героєм "Собачого серця" Булгакова.

"Це не 37й рік, це "собаче серце". Сокуров – писаний Швондер, уособлення путінської бездарності", - зазначив дописувач.

За поточною інформацією, справа 2011-го закрита не остаточно. І якщо Шаріну визнають винною у нинішній справі, минулу якимось чином приплетуть неодмінно.