Школа з п'яти років: Чи піде українцям на користь нова ідея МОН

У МОН розглядають можливість відправляти дітей у школу вже у 5 років, враховуючи 12-річну програму. Але чи піде це на користь?

Школа з п'яти років: Чи піде українцям н…
Фото: depositphotos.com

Тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти та науки Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі 10 листопада наголосив, що Україна не відмовлятиметься від 12-річної шкільної освіти, додавши, що такий термін – загальноєвропейська тенденція.

"...Ми маємо напрацювати необхідні рішення, щоб 12-річна шкільна освіта діяла, стала зручною та ефективною для дітей, педагогів, батьків. У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на сьогоднішній нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками…" – написав Шкарлет.

Пункт про можливість навчання з 5-річного віку зацікавив журналістів Depo.ua. Невже дитина у такому ранньому віці вже готова до опанування шкільної програми? Чи підходить НУШ для навчання дітей такого віку? І як визначити готовність дитини до школи своїх доньки чи сина?

Як у світі?

В усіх країнах початок шкільного навчання для дітей припадає у середньому на вік від 5 до 7 років. Найбільш розповсюджена "золота середина" – 6 років. Де саме та у якому віці дітей вперше відправляють до школи, ви можете подивитися на наступній мапі:

Якщо прогорнути повзунок на мапі до 1970-х років і назад до 2020, ми побачимо, що світ з тих пір явно "посвітлішав" у сторону більш раннього навчання.

Але чи справді це добре? Чи це просто данина швидшому темпу життя, у вир якого кидають і дітей?

Наука ставить під сумнів виправданість такого підходу.

Так, дослідження, проведене Стенфордським університетом, показало, що діти, батьки яких відправляли їх до школи вперше у 6 років (замість 5), мали помітно кращі результати за тестами на самоконтроль (це психічні процеси, які дозволяють нам планувати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати інструкції та успішно жонглювати кількома завданнями) у 7 та 11 років.

У деяких країнах батьки йдуть ще далі. Наприклад, у Фінляндії та Швеції нерідко діти вперше йдуть до школи у 8-річному віці. До цього вони або проводять час вдома, або ходять до дитячого садка, де акцентують увагу не на навчанні як такому, а на соціальних навичках та іграх. І, схоже, це вельми виправдана стратегія. Принаймні, школярі з Фінляндії мають одні з кращих результатів у щорічному рейтингу освіти PISA. Хоча, варто визнати, відстають від багатьох країн Азії, де навчальне навантаження на дітей вкрай інтенсивне (але давайте згадаємо їхній рівень самогубств через перевантаження?)

У деяких частинах Великої Британії до школи приймають з 4-річного віку. І вже з цього віку діти вчаться читати і писати, а їхні знання регулярно перевіряють.

Тим часом цілий ряд антропологічних та психологічних досліджень визнають кращим методом адаптації до світу та навчання дітей раннього віку ігри. Саме ігрова діяльність приводить до зростання більшої кількості зв’язків між нейронами у дітей, особливо в лобовій частці мозку. Ще одна наукова праця зі США (2002 рік) продемонструвала, що діти, які у ранньому віці присвячували час здебільшого іграм, а не навчанню (у нашому класичному розумінні) у старших класах мали куди вищі показники успішності.

Куди рухатися Україні?

Тож чи варто за вищенаведених вихідних даних Україні розглядати можливість навчання дітей у школах з 5-річного віку? Про це та особливості розвитку дітей ми поговорили із дитячими психоаналітиком Іриною Дяків.

За її словами, сама ініціатива – цікава, втім, нинішня програма НУШ орієнтована на дітей, починаючи з 6-ти років. А у 5-річному віці у дітей інші потреби, і їхня емоційно-вольова сфера ще не готова до класичного навчання, якщо говорити про середні показники.

"У 5 років діти дуже добре навчаються, але основна їх діяльність залишається ігровою. 

І якщо шкільне навчання з 5-ти років буде саме в ігровій формі, якщо у дітей буде можливість мати відпочинкову кімнату, ігрову та навчальну – за таких умов це хороша ініціатива. Крім того, ще є питання підготовки кадрів. Вчителі молодших класів на сьогодні, на мій погляд, не готові до такого навчання. Вони можуть вчити дітей по класичній програмі, до якої ми звикли", – каже пані Ірина.  

Тобто, щоб почати вчити дітей у школі з 5-ти років, необхідно буде повністю переглянути формат навчального процесу, включно з тривалістю уроків та їх наповненням.

"Діти 5 років психічно не готові до навчального процесу у форматі нашої школи. Тут передбачаються деяка самостійність дітей, відповідальність, уроки по 35 хвилин. Але у такому віці діти не готові висидіти 35 хвилин заради навчання. Людина у 5 років може концентрувати увагу в середньому 20-25 хвилин, і це за умови, що при навчанні буде використано багато наочного матеріалу, буде постійна зміна видів діяльності, інтерактивність. Сидіти і просто слухати вчителя навіть протягом 25 хвилин дитина такого віку навряд чи буде", – зазначає психоаналітик. 

За її словами, навчання 5-річних дітей – це більше про формат старших груп дитсадків, із короткими заняттями з підготовки до школи, можливістю денного сну, спільною ігровою діяльністю. 

Також фахівчиня каже, що очікувати від дитини такого віку результатів формату "вміє читати-писати" також не варто – це не обумовлено навіть фізіологічно: 

"Кисть руки людини розвивається таким чином, що вона готова до письма, дрібної  моторики приблизно у 6-7 років, не у 5. Це суто фізіологічні особливості.

Так само із читанням: у 5 років багато дітей можуть виявитися не готовими читати, тому що особливості їхньої нервової системи, їхнього мислення не передбачають синтезу такого рівня, щоб дитина могла вільно сприймати текстову інформацію. Тож, щоб запровадити реформу без шкоди для дітей, потрібно буде подолати чимало перешкод. І тут виникає питання, а, власне, для чого?".

Та й як визначити готовність дитини до школи? Адже щороку перед початком навчання у молодих українських батьків виникає дилема: віддавати у 6, чи почекати ще рік? А тут мова про 5-річних…

Пані Ірина зазначає, що готовність дитини до школи батькам визначити непросто: "Навіть якщо дитина вже читає, пише і рахує – це ще геть не говорить про її готовність до школи. Тут ключову роль відіграє психічний розвиток, розвиток емоційно-вольової сфери, деяка самостійність та автономність дитини".

За її словами, визначити розвиток емоційно-вольової сфери – радше завдання спеціаліста.

У кожній школі, як ми знаємо, є психолог. Батьки можуть звернутися до будь-якого дитячого психолога – чи то приватного, чи шкільного, з проханням допомогти у цьому. Якщо віддати дитину зарано – це буде важким випробуванням і для неї, і для її батьків, і для вчителя. Тож максимально важливо, аби на дитину не тиснули і вона могла розвиватися у своєму темпі.

Крім того, каже фахівчиня, не варто форсувати і підготовку до школи, адже навчитися читати та писати й  рахувати – це і є завдання 1 класу.

Головне фото: depositphotos

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"