Якщо ви запідозрили у себе коронавірус: Як діяти

В Україні зафіксували вже 7 випадків коронавірусу, з них два - у Києві. На жаль, дві жінки з Чернівецької області та міста Радомишль померли

Якщо ви запідозрили у себе коронавірус:…

По всій території України оголошений карантин через коронавірус. Київ та інші міста закривають ТРЦ, ресторани, клуби, залишаючи працювати тільки АЗС, банки, продуктові та продовольчі магазини, аптеки і страхові компанії. У столиці закривають метро через загрозу поширення коронавірусу. Президент Зеленський закликав закрити метро в інших містах, обмежити міжміські перевезення і авіаперельоти. Авіасполучення припинене. Так само в країну не пускають іноземців, а прибулі українці з-за кордону мають самоізолюватися на 14 днів.

Поширення хвороби на нашу країну актуалізувало цілу низку питань… Чи є в Україні швидкі, спеціально обладнані під хворих на новий коронавірус? Хто має обов'язково пройти тест на інфікованість SARS-CoV-2? Що робити, якщо ви запідозрили інфікування новим штаммом і хто відповідає за обізнаність лікарів про нову хворобу?

Про це та більше в інтерв’ю для Depo.ua розповів в.о. генерального директора ДУ "Центр громадського здоров'я МОЗ України" Кузін Ігор Володимирович. 

— Чи є спеціалізовано укомплектовані бригади швидкої для виїздів при підозрі на зараження SARS-CoV-2? Яким чином вони укомплектовані? 

Так, є. Але потрібно розуміти, що усі бригади швидкої надають будь-який тип меддопомоги, у тому числі, обслуговують інфекційних хворих. У табелі оснащення прописано, що у кареті має бути не лише реанімаційне обладнання і ліки,  але і засоби індивідуального захисту для осіб, які безпосередньо цю медичну допомогу надають. 

– У чому тоді особливість визначених бригад швидкої? І скільки таких бригад ми маємо?

При різних інфекційних хворобах застосовуються різні засоби індивідуального захисту. Для деяких, наприклад, використовуються лише респіратори чи навіть звичайні медичні маски.  А при підозрі на коронавірус приїжджають бригади, обладнані повним набором комлектів костюмів із біозахисту. Це максимальний рівень захисту по відношенню до інфекційного хворого, який дозволяє транспортувати його, надавати необхідну медичну допомогу, і у той же час унеможливлює інфікування медичного персоналу. 

До того ж з для фахівців, які працюють на цих бригадах, провели додаткове навчання: від правильного одягання захисних костюмів до алгоритму дій із ймовірно хворим та його транспортування. Кількість таких бригад в областях різна – від двох до п’яти.

— Деякі підозрюють в себе коронавірус з першим чихом. А коли є справді є привід непокоїтися?

У наказі МОЗ ми чітко прописали, в яких випадках варто припускати наявність захворювання. Відповідно до наявних рекомендацій,  на коронавірус перевіряють пацієнтів з тяжким перебігом ГРВІ  – щонайменше лихоманка, кашель, і стан, який потребує госпіталізації, – які побували у Китаї (або інших країнах, що стали епіцентрами поширення хвороби, – ред.) приблизно за 14 днів до появи симптомів. Також у групі ризику пацієнти, які контактували з хворими з підтвердженим діагнозом "коронавірус", або відвідували заклади охорони здоров’я, де були зафіксовані такі випадки. 

– Якщо певні ризики все ж таки є – людина захворіла після подорожі до однієї з вражених країн чи контактувала з носієм інфекції, – що їй робити?   

Перш за все, якщо людина мешкає в одному приміщенні з родиною, потрібно організувати так звану самоізоляцію. Тобто, хворий має перебувати в окремій кімнаті, спілкування варто обмежити. На нього чи неї треба одягнути маску, вимірювати температуру.  Потрібно дуже уважно відстежувати, чи не погіршується стан, адже коронавірусна інфекція протікає з прогресивним погіршенням.

Якщо симптоми посилюються, ми рекомендуємо викликати швидку допомогу, і при виклику повідомити, що був досвід відповідної подорожі чи контакту, були зроблені наступні дії. Тоді медики зможуть адекватно зорієнтуватися щодо попереднього діагнозу, і це буде найпростіший варіант.

Якщо з певних причин неможливо викликати швидку, рекомендується все ж таки звернутися до свого сімейного лікаря. При цьому використовувати звичайну маску при пересуванні громадським транспортом.

Під час самоізоляції вдома ми рекомендуємо обмежувати соціальні контакти – не відвідувати масові заходи та уникати великого скупчення осіб. Це, звісно, про відповідальне ставлення до свого здоров’я і до здоров’я оточуючих. 

– Як проводиться тестування на коронавірусну інфекцію? 

Коли лікар вважає, що є підстави для підозри, він може направити зразок біоматеріалу на дослідження. Забрана проба йде до обласного лабораторного центру МОЗ, який цей зразок пересилає до нас, або ж напряму від лікаря до установи національного рівня. 

Ми вимагаємо при цьому, щоб було проведене первинне епідеміологічне розслідування, зібрана необхідна інформація упро досвід подорожей, фізичний стан. Це необхідно для роботи лікарів-епідеміологів.  Себто ми опрацьовуємо випадок і видаємо результат. 

Можливо і так: людина була в Китаї (в Італії, Ірані тощо, – ред.), спілкувалась з іноземцями, але симптоми – не зовсім такі, як при коронавірусі.  У таких складних випадках ми рекомендуємо лікарям в першу чергу виключити інші можливі причини. Зразок направляється до обласного лабораторного центру, або ж лікарні проводять наявні у них швидкі тести на наявність інших можливих збудників хвороб. І якщо жодна з тест-систем не показала конкретного вірусу, така проба йде до установи національного рівня.

Найчастіше винуватець – пандемічний грип А, який діагностується у 99,9% випадків (за клінічної картини, схожої на коронавірус, – ред.). Інколи знаходимо або пневмовірус, або вірус іншої респіраторної групи, адже вони доволі поширені на території України. Зараз, у період епідемічного підйому, часто фіксуються аденовіруси чи астровіруси.

– Коли зразки направляються у ВООЗ?

Будь-яка позитивна проба на національному рівні має бути додатково перевірена референс-лабораторією ВООЗ. Там мають підтвердити відсутність лабораторної помилки, констатувати, що виявлено випадок інфікування новим коронавірусом. 

Також туди направляються усі зразки, в яких після проведення усіх можливих лабораторних досліджень не змогли визначити збудника хвороби. Найчастіше нові віруси знаходяться саме таким чином – коли ми фіксуємо незвичний стан людини і направляємо її зразки, референс-лабораторія може знайти новий тип вірусу. 

– Лікарі отримали рекомендації і алгоритм дій, взяли участь у тематичних зібраннях. Але хто контролює, чи дотримуються лікарі визначеної схеми, чи достатньо вони поінформовані? 

Насправді, оприлюднений варіант – це спрощена схема, адже кожен випадок унікальний, і неможливо усе чітко розписати по пунктах.  Щодо кожного пацієнта приймається індивідуальне рішення. 

Для лікарів же питання підвищення кваліфікації і постійного професійного розвитку є ключовим. З’являються нові інфекції, нові протоколи,  нові алгоритими діагностики або тестування. І кожен лікар має працювати над тим, щоб забезпечувати свій безперервний професійний розвиток. 

Я дуже вірю у нашу вітчизняну медицину, і сподіваюся, що лікарі будуть дослуховуватися до тих рекомендацій, які ми публікуємо. Ми розробляємо і варіант для непрофесіоналів, аби медики мали пояснити своїм пацієнтам деякі речі простими словами.  Намагаємося проводити семінари та тренінги для фахівців, які працюють у полях, для лікарів-епідеміологів. І сподіваємося, що вони потім зможуть проводити навчання на рівні областей. 

Для усіх лікарів, у яких є питання, або яким не зрозуміло, яку діагностичну або клінічну тактику обрати, ми зробили гарячу телефонну лінію, яка працює щодня з 9.00 до 18.00. Будь-який лікар може звернутися на неї, щоб проконсультуватися, отримати повний обсяг інформації.

– Тобто, ознайомлення із рекомендаціями МОЗ і спроможність визначати нові захворювання залишаються виключно на совісті кожного окремого лікаря?

Так, правильно. Це базова компетенція, якою має володіти кожен лікар. Неможливо перевірити усіх лікарів на знання усіх інфекційних патологій, і дійсно, не кожен з них виконує навіть базові рекомендації.

Ми знаємо, що є доволі велика когорта лікарів, яка, наприклад, відмовляє від проведення вакцинації. І ми намагаємося з ними працювати, але насправді це складне завдання – підвищення кваліфікації медиків, їх самосвідомості. Поки що використовуємо всі можливі канали інформації у спробі достукатися до кожного.

Якщо нам як Центру громадського здоров’я будуть запропоновані більш ефективні варіанти для спілкування з лікарями, будемо шукати ресурси і можливості для їх втілення. 

– Але все ще немає контролю... МОЗ не збирається вводити ліцензування лікарів, на кшталт подібного досвіду у США?

Був відповідний наказ МОЗ про безперервний професійний медичний розвиток, де вже були прописані основні компоненти по ліцензуванню лікарів. Зараз цей наказ пройшов етап громадського обговорення, і я сподіваюся, що він буде прийнятий.

Це дійсно може стати механізмом контролю не лише за ефективністю роботи практичного лікаря, а й за тим, яким чином він підвищує свою професійну компетентність. 

Детальніше про отриманий лікарями алгоритм дій, реакцію приватної лікарні на підозрілий випадок захворювання та "тиху підготовку" українців до SARS-CoV-2 ви можете прочитати у матеріалі: "Наодинці з коронавірусом: Чи готові українські лікарі до перших пацієнтів з SARS-CoV-2".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"