Селище заможних ромів, городників і героїв АТО: Що то за Нові Санжари і чи правда, що люди там такі злі

Селище є курортним і доволі заможним, але тепер іміджу Нових Санжар завдано страшного удару на довгі роки.

Навіть українська вікіпедія вже познущалася.

 

Але, чи справді жителі цього мальовничого, стародавнього, заможного селища – такі страшні люди?

Depo.ua розкаже все, що вдалося дізнатися про історію і сьогодення Нових Санжар.

Чому Нові Санжари так називаються

Селище міського типу Нові Санжари розташоване на берегах річки Ворскла і має 900-річну історію. Походження назви, за даними істориків – тюркське і у перекладі означає "урочище" або "брід". Нібито взимку 1242—1243 хан Батий розмістив частину своїх військ по Ворсклі, поблизу сучасної Полтави та її околиць, в тому числі - і на землях нинішнього Новосанжарського району і дав цій місцині назву Сан-Чарів (Сан-Джарів), що переводиться як брід. Існує також версія, що назва "Санжари" походить від тюркського слова "Санджак", що означає "прапор". Деякі вчені перекладають назву селища як "Збір під прапором".

В XI—XII на території сучасних Нових Санжар було розташоване слов'янське городище, але вперше Санжари згадуються в історичних джерелах 1636 року на мапі військового картографа Гійома де Боплана.

Значним поселенням Нові Санжари стали за Богдана Хмельницького, в 1672 вони мали стратегічне значення як передовий військовий пост у битві загонів Запорізької Січі та Білгородської орди.

У зоні бойових дій опинилися Нові Санжари і тоді, коли війська Карла ХІІ увійшли в Україну. В червні 1709 тут зупинялися на короткий відпочинок Карл XII разом з Іваном Мазепою – під час відступу.

В 1760  гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський віддав Нові Санжари у спадкове і довічне володіння графу Воронцову. В 1811 Новосанжарську фортецю було зруйновано, адже російський цар непокоївся, що Наполеон піде на Москву через Україну і повториться ситуація, як це було у випадку з Мазепою.

Під час Другої світової майже тисяча жителів пішли на війну і більше половини з них не повернулися. З 16 вересня 1941 до 23 вересня 1943 року Нові Санжари були під німецькою окупацією.

В радянські часи в різні роки тут діяли маслоробний завод, обозний завод, майстерня художньої вишивки і килимарства, шкіряний завод, маслоробний завод, фабрика художніх виробів і підприємства по виробництву меблів, цех молочно-консервного комбінату , міжколгоспна будівельна організація, комбінат побутового обслуговування. В січні 1989 року чисельність населення становила 9130 жителів.

Уродженець Нових Санжар, піарник юридичної фірми Володимир Бойко розповів Depo.ua, що на території району було знайдено потужні поклади і нафти і газу, для нафтовиків навіть побудували житловий квартал. Крім цього, за словами Бойка, в дев’яності було розвідано потужне джерело якісної мінеральної води, довкола якого мали будувати велику базу курортну для авіабудівної промисловості всього СРСР. Але далі свердловин не пішло - перебудова і 90-ті зупинила реалізацію плану.

У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію місцевого шкіряного заводу, меблевої фабрики, райсільгосптехніки і райсільгоспхімії.

Новітня історія Нових Санжар

Зараз Нові Санжари – благополучний і заможний край із статусом курорту місцевого значення. Селище повністю газифіковане. Бюджет селищної ради, за словами голови Інни Коби – 33 мільйони гривень, це власні надходження. До створення ОТГ він був 10 мільйонів, а збільшився за рахунок податку на доходи фізичних осіб. 

В Нових Санжарах діють близько ста підприємств, організацій (серед них — селищний комбінат комунальних підприємств), 73 підприємницькі структури, 387 місцевих займаються підприємництвом. За словами Володимира Бойка, сьогодні робота в селищі – це кілька баз сільгосптехніки, фермерські господарства, виробництво будматеріалів, торгівля, курортний бізнес. Багато садівників, які заробляють на життя продажем городини. Полтавка Наталя Литвинова розповіла Depo.ua, що в Нових Санжарах мають дачі і заміські будинки багато полтавців і звідси вони їздять у місто на роботу.

Фото: zruchno.travel

В селищі є два дошкільних навчальних заклади на 320 дітей, дитяча музична школа, юнацько-спортивна школа, центральна районна лікарня на 162 ліжкомісць. Є діючий Стадіон "Нові Санжари", стадіон "Дружба", футбольний майданчик із штучним покриттям, шахово-шашковий клуб, чотири спортивних зали і п’ять спортивних майданчиків в місцях відпочинку.

Навчально-виховний комплекс Нових Санжар, за словами Володимира Бойка – дуже потужний, його випускники без проблем вступають в кращі виші України.

"Стадіон, спортзал за кращими стандартами баскетбольних майданчиків, корти, мініфутбол… Навчальна і спортивна база - на рівні кращих шкіл Києва і я не перебільшую",  - запевняє він.

Нові Санжари, завдяки вдалому розташуванню (річка, ліси, мінеральні води) і клімату є давно визнаною оздоровницею. Тут працює кілька дитячих оздоровчих таборів, Будинок відпочинку матері і дитини, санаторій-профілакторій "Антей",  пансіонат "Нові Санжари" і медичний центр ВВ МВС України "Нові Санжари", який вчора, разом із селищем, прославився на всю країну. Він був заснований 1933 року, в роки Другої Світової тут діяв госпіталь для американських і радянських льотчиків, які брали участь в операції "Френтіх".

Фото: poltava.to

Фото: poltava.to

Фото: poltava.to

З 1945 року цей заклад став діяти як бальнеологічний санаторій київського військового округу. Медичний центр був орієнтований насамперед на лікування шлункових захворювань завдяки мінеральній воді.

Фото: zruchno.travel

На сайті Нацгвардії можна знайти опис, що рекламує цей медичний центр як недорогий, сучасний і дуже комфортний: "Відразу по приїзду - поселення у номер. Кімната розрахована на трьох відпочиваючих. Які є зручності у номері? Телевізор, холодильник, душ, рушники, санвузол.  Сам корпус спального приміщення в оточенні природи: навколо ліс, поруч річка Ворскла (декілька хвилин пішки від санаторію), дуже чисте повітря: коли приїжджаєш з великого міста, то ввечері здається, що "гуде голова", бо, як казав герой однієї жартівливої історії, розповідаючи про загазованість та смог у мегаполісі, "в місті я звик бачити, чим дихаю". А тут навпаки – чисте, свіже повітря. Звук автівок, що їздять десь в центрі Санжар, лише зрідка перебиває характерну тишу. Біля самої Ворскли є мангали, столики, лавки, урни для с сміття, та й самі пляжі чисті, можна прогулятися. З дозвілля слід відмітити хорошу бібліотеку (книг дійсно багато, від класики до творів письменників сучасності, у тому числі і вітчизняних). Також Інтернет. Проводяться екскурсії та дискотеки".

Щоправда, судячи з розповідей поселених в цей санаторій українців, евакуйованих з Уханя, не все там так добре.  Одна з евакуйованих з Китаю українок Олександра Волкова показала умови у медичному центрі Нацгвардії "Нові Санжари": душ б’ється струмом, замок на дверях зламаний і кімната не закривається.

В Нових Санжарах діють церква Преображення Господнього Української православної церкви Київського патріархату і Свято-Троїцька церква Московського патріархату. Діє храм-каплиця Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, будується каплиця імені Даниїла Ачинського.

Є  також вісім парків, лісопарків, скверів і курортні маршрути.

Фото: novsan-rada.gov.ua

Фото: zruchno.travel

Фото: novsan-rada.gov.ua

Фото: wikimedia.org

Чотири роки поспіль, згідно з відповідними розпорядженнями Кабінету Міністрів України селище Нові Санжари визнано переможцем Всеукраїнського змагання "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку".

Коли почалася Революція гідності, а за нею - російська агресія, жителі Нових Санжар, звісно, долучилися до головних подій у країні також. Під час подій на Майдані в Нових Санжарах була створена "Самооборона". В  2013 в селищі був створений осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Сокіл", активісти брали участь в подіях на Майдані і досі воюють на сході в складі ЗСУ, НГУ і добровольчих батальйонах при МВС, а також допомагають фронту матеріально.

Що за люди живуть в Нових Санджарах

Згідно з Всеукраїнським переписом населення від 5.12.2001 в селищі проживають представники 17 національностей. Переважна кількість – українці (7674 осіб), за ними – росіяни, їх – 404, білорусів — 21, вірменів — 13, поляків — 8, німців — 7, татар і азербайджанців — по 3, болгар, осетинів, молдаванів, греків — по 2, а також один естонець, туркмен, угорец, башкир і кореєць. Полтавка Наталя Литвинова розповіла Depo.ua, що в селищі також живе чимало заможних ромів: вони тут мають гарні великі маєтки, займаються бізнесом, а дехто з них виступає в складі ромського ансамблю.

5 липня 2017 року  Новосанжарська селищна рада прийняла рішення "Про добровільне об'єднання територіальних громад", відповідно до якого об'єдналася із  територіальною громадою села Зачепилівка. Цього ж року було утворено Новосанжарську ОТГ.

Селищна голова Інна Коба, очолює сільраду з 2015 року

На виборах президента 86% місцевих жителів проголосували за Зеленського.

Селище є батьківщиною українського графіка-плакатиста Володимира Сокола, міністра юстиції УНР Григорія Сиротенка, письменника Анатолія Гененка.

Також ця місцина дала Україні як мінімум двох героїв АТО/ООС

Старший сержант Збройних сил України Сергій Іванов був військовим-контрактником, служив старшим радіотелефоністом на флагмані "Гетьман Сагайдачний"; після звільнення у запас працював в охоронних структурах Києва.

Сергій Іванов/memorybook.org.ua

В 2014 був мобілізований, служив у 93-й бригаді на посаді командира бойової машини реактивного артилерійського дивізіону БМ-21 "Град". Захищав ДАП, Піски, Авдіївку, Мар'їнку. Через місяць після демобілізації підписав контракт; старший сержант, командир взводу—командир бойової машини 2-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 54-ї бригади.

17 січня 2018-го загинув вночі у зоні бойових дій внаслідок підриву МТ-ЛБ на вибуховому пристрої під час перевезення особового складу. Імовірно через сніг машина з'їхала у бік і наскочила на міну. Загинули два члени екіпажу, які перебували всередині — Сергій Іванов та старший солдат Дмитро Беляєв, ще 5 бійців дістали поранення.

Без Сергія лишились мама, вітчим, брат, сестра, дружина та донька. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня

Солдат Збройних сил України Олександр Мокляк під Дебальцевим виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади задля ролі посилення взводного опорного пункту. Загинув 6 лютого 2015-го в бою в Чорнухиному Попаснянського району під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт "Віталій". Від розриву танкового снаряду Олександру рознесло голову; тіло забрали сепаратисти. Російський "канал" "Лайф Ньюз" і терористи поширювали брехню, що бійці йшли здаватись, а їх застрелили "загороджувальні загони Нацгвардії".

Олександр Мокляк/memorybook.org.ua

Після довгих перемовин у березні 2015 року вдалося забрати тіло вояка. Лишилася дружина та син 2009 р.н. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.

В ці дні про новосанжарців було  написано поганого майже стільки, як про населення Криму і Донбасу на початку війни. Але Володимир Бойко, який народився і виріс у Нових Санжарах, розповідає – жителі Нових Санжар – чемні і культурні люди, які з повагою ставляться до інших. В них багато роботи, це село важко назвати питущим, а завдяки близькості до Полтави, Харкова і Дніпра в новосанжарців є можливість вести сучасне культурне життя.

"НС - дружнє селище. Якщо в когось біда - сусіди допомагають. Ніхто з тих, з ким я спілкувався, не кидали каміння і не чинили сутичок, не ображали нікого", - запевняє він.