Що заповів нам Любомир Гузар: Найяскравіші цитати великого мудреця

31 травня помер предстоятель Української Греко-Католицької Церкви кардинал Любомир Гузар.

Depo.Життя
1 червня 2017 13:30
ФОТО: depo.ua

Його смерть - втрата для кожного українця,але блаженніший Любомир залишив нам великий спадок із своїх висловів, що можуть служити українцям заповітом.

Журналісти Depo.ua зробили добірку цитат предстоятеля УГКЦ на різні теми.

ПРО МАЙДАН, РЕВОЛЮЦІЮ ГІДНОСТІ ТА РЕФОРМИ

"Я знаю, що багато людей розчаровані тим, що Майдан не приніс швидких змін. Але питання, швидко або повільно ми рухаємося, набагато менш важливе, ніж питання, рухаємося ми або стоїмо на місці. Приймаємо ми кожен раз рішення стати кращими, ніж раніше, чи готові змінюватися?"

"Вчинки цих людей (Героїв Небесної Сотні, - ред) нагадують вчинок Ісуса Христа, який також був розп'ятий, хоча був без гріха. Він пожертвував своїм життям. Я думаю, що і ті, хто в минулому столітті вмирали у в'язницях і таборах, і Небесна Сотня ... їх жертва якимось чином впливає [на суспільство]. Може це і не дуже явно, але я думаю, що ця невинно пролита кров нас якимось чином очищає".

"Люди ще не є достатньо активні. Вони дуже недбало голосують, не перевіряючи, за кого голосують, не питають у тих людей - що ви думаєте, як ви думаєте. А якщо й дадуть гречки чи щось інше, то вже цілком забувають за все. Одним словом, хоч і є певне розчарування, але немає причини бути дуже розчарованим. Чому люди розчаровані? Бо вони думали, що на вербах виростуть груші, і що вони будуть благоденствувати? Якби люди взялися до роботи, не було би розчарування, було б усвідомлення: буду стільки мати, скільки попрацюю. Розчарування не є цілковито оправдане, його причина - у браку активності та браку відповідальності. Не питає себе народ, не питає себе кожен, навіть ті, хто стояв на Майдані: а що я зроблю, що я зробив, щоб Україна була краща? Він запитує - а що мені дали після Революції? А як нічого не дали, то він розчарований. Якби ми взялися до роботи і взялися не поодиноко, але разом, то ото була б сила".

"Я незрячий, і не дуже добре чую (Про Майдан і свій виступ на ньому, - ред). Так що, я не мав якоїсь емоції, від того, що мене люди вітають, що вони тішаться, що я прийшов. Я цього якось особливо не відчував, і не чекав на це, і не шукав цього. Мене попросили звернутися до людей. Я пішов назустріч побажанню і сказав те, що в даному моменті треба було сказати. Як люди реагували, я не знаю. Не будучи на Майдані фізично, мав нагоду розуміти та відчувати, що діється. Я не пам'ятаю всього, з чим виступав і що казав. Але це дуже важливо в таких моментах - не боятися. Майдан - не лише протест проти уряду і проти влади. Майдан, на мою думку, це - позитивна подія, диво та прояв волі у напрямі зміни, зміни на краще, на щось добре. Майдан був, щоб будувати. І люди, які були там, які переживали там, по кілька днів чи кільканадцять, чи кількадесят днів розуміли: вони там є задля добра, щоб будувати. Я так бачив Майдан і ще до сьогодні його так бачу, що це був розворот у напрямі будувати та творити. Мушу сказати, що може ми не будуємо, так ревно і так завзято. Ми будуємо не так, як хотілося б. Але, все ж таки, зроблено крок, важливий крок. Ми стали на порозі чогось нового. Пройшло стільки часу, я не пам'ятаю всіх відчуттів, але це враження, яке мав, - що люди часто і багато молилися. І там були й священики різних конфесій, і різні духовно віруючі, і священнослужителі були там. Я думаю, що ті люди не зі страху, але молилися, просили Господа Бога підтримати їхню справу. Так, молитва гартує, молитва полегшує біль, але молитва Майдану була проханням до Бога допомогти у цій справі.

ПРО ВІЙНУ і МИР

"Мир означає любити один одного. Мир - то не є відсутність боротьби".

"Сьогодні війна в Україні справедлива, тому що вона оборонна, і ми, як християни, маємо право оборонятися. Звичайно, ми можемо і не оборонятися, я можу сказати: ти мене вдарив по лівій щоці, а я тобі підставляю праву. Але це завжди вибір, і ми можемо вибирати оборону, особливо коли у нас є зобов'язання перед тими, з ким живемо і кого любимо".

"Не ми є агресорами, ми боронимося. І це є наша сила в даний момент. Бо люди кажуть: "Чекайте, якщо ми не будемо боронитися, то ми загинемо". Ми сьогодні в дуже делікатній ситуації. Ми ще не є внутрішньо згуртовані, щоб могли сказати: "Ага, нам нічого не станеться". Тим більше, довгі роки нас роз'єднували. І сьогодні ще ми свідомі того, що Росія робить дуже ефективні заходи, щоб нас розколювати, розсварювати, щоб ми не довіряли один одному. Щоб ті, хто є у Львові, казали: "Що нам Донбас?" І навпаки, щоб у Донбасі казали: "Нащо нам Львів?" Цей процес делікатний, він візьме якийсь час"

"Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир є це дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла. Мир треба нести кожного дня, кожного дня треба налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування"

"Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати і робити їм добро. Дуже важливо, аби ми бажали добра всім. Тоді мир стає дуже реальним, дійсним, без того нема миру. Мир – то не є те, що ми робимо, а те, що одержуємо від Бога. А якщо ми хочемо робити добро іншим, то ми можемо бути певні Божого благословення".

"Якщо держава думає про напад, про агресію, то вона становить небезпеку для всіх інших. Навпаки, розвиток збройних сил для захисту життя і прав своїх громадян сприяє зміцненню бажання миру, загального добра. Досвід показує, що в країнах, які піддавалися агресії, гинуло багато людей, у яких не було, чим захищатися (наприклад, від бомбардувань). Але крім жертв використання зброї, мільйони людей загинули від всякого роду національних, етнічних, релігійних і навіть мовних переслідувань. Народи можуть і повинні боротися проти такого насильства, яке не має жодного виправдання".

ПРО ХАБАРІ, КОРУПЦІЮ, ВЛАДУ І ЛЮДЕЙ

"Носієм влади в нормальній державі є народ. Група людей, яких ми називаємо владою – це особи, яким народ щось доручив. Але вони не є абсолютними носіями влади, а тільки покликані виконувати волю народу"

"У світі було б набагато менше зла, якби всі, хто має владу, розуміли, що в їхніх руках прекрасний спосіб служити іншим людям".

"Кожна влада мусить пам'ятати, що вона є від Бога, тобто сама по собі вона нічого не має і мусить лише респектувати те, що отримала від Бога. Був собі Нерон, був Сталін і Гітлер, були королі та диктатори, які хотіли церкву знищити, – їх вже давно нема, а церква є".

"І в 90‑і, і зараз люди думають, що стати незалежним — це легко. Але ми повинні розуміти, що все ще перебуваємо в ситуації переходу і повинні свідомо залишати погані звички — давати хабарі, не звертати уваги на інших людей і жити тільки для себе".

"Корупція – то є духовна недуга. Це не є щось фінансове. Якби люди серйозно ставилися до корупції, справді бачили її такою, як вона є, а це є гріх, то не треба було б нам так багато комісій всякого роду, законів і такого іншого. Корупція би і так зникала. Той факт, що корупція так важко, повільно зникає, доводить, що, на жаль, стан душі нашого народу не є таким, як хотілось".

"Родина, школа, Церква, телебачення, література – усі повинні підкреслювати користь для себе і для загалу суворого дотримання законів. Хочемо жити в нормальній державі – працюймо над тим, щоб законослухняність стала нормою поведінки для всіх громадян".

"Мусимо вчити наших людей не підтримувати корупцію. Я сміюся, коли чую про великі державні програми, про законодавчу боротьбу з корупцією. Все це сміх! Що таке корупція? Це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба виховувати".

ПРО ПАТРІОТИЗМ І НАЦІОНАЛІЗМ

"Націоналізм - це любити своє і не поважати чуже, а патріотизм - любити своє і поважати чуже. В націоналізмі є величезна спокуса нетерпимості, а це не по-християнськи. Потрібно любити своє і поважати чуже".

"До мене вже ніхто не звертається російською – тільки один раз до мене звернувся чоловік російською мовою і перепрошував, що не знає української".

"Що то значить – гарно молитися за Україну? Чи то ми маємо диктувати Богу, як Він має розв'язувати наші проблеми? Ні. Я думаю, так відчуваю, що ми мусимо Йому поручати з повним довір'ям, що Він провадить нас до добра, а ми повинні, сповняючи Його волю, конкретно здійснювати її в нашому і загальному житті".

"Патріотизм, який вчить ненавидіти будь-кого, не є християнською чеснотою. Треба любити своє, бути готовим навіть віддати за це своє життя, але не робити цього коштом іншої людини"

"Не можна будувати свою ідентичність, ненавидячи когось, агресора, ворога. Ми не є собою тому, що ми когось ненавидимо. Ми мусимо бути собою, перш за все, люблячи один одного, створюючи всередині нашої спільноти, нашого народу це мирне наставлення. Ненависть треба заступати любов'ю. Це є наше велике завдання і його можливо здійснити. Ви знаєте, приїжджають люди з Донбасу в центральні та західні області і кажуть: "О, та ті люди нас не з'їдають, вони нас не ріжуть, та то нормальні люди, такі, як ми". Мусимо шукати те, що нас буде об'єднувати. Будувати треба на позитивних цінностях. Нехай собі думають, що ми дурачки, що ми помагаємо, бо нічого іншого робити не вміємо. З часом це минеться ".

ПРО ХРИСТА І ЄДНІСТЬ ВСІХ ХРИСТИЯН

"Якби Ісус жив зараз, він би працював на комп'ютері і користувався технічними способами, щоб достукатися до людей".

"Ісус Христос сказав, яка найважливіша заповідь: любити Бога всіма силами і любити ближнього як самого себе. Коли я шаную себе як Божий твір, як Божу дитину, то я тим самим занаставлений шанувати кожну іншу людину в моїй державі, хто б вона не була. Бо вона так само, як і я, є Божа дитина. І тому любити ближнього як самого себе – то не є щось надзвичайне. Отже, Церква має виховувати людей бути людьми, а люди творять громаду, нормальну державну громаду, яка нам треба".

"Говоримо про католиків, про протестантів, про православних... Але я так відчуваю, з того, що я вже почув від вас, що дуже важливим у вашому житті, мені здається, починає бути те поняття "я - християнин". Чи православний, чи католик, чи римо-католик, греко-католик - то цілком другорядне. Християнин! І те, що ви згадали тепер, щоби наш народ на цій землі почув себе справді християнським народом. От дуже багато з нас себе ідентифікують з якоюсь одною чи іншою конфесією. І це наше думання є границею власне того конфесійного думання. Мені здається, що чую з ваших слів, що поняття християнства як такого починає бути щораз важливішим у вашому житті. Я думаю, що це дуже добре. Бо конфесії нас ділять - але Христос нас єднає.

"Якби ми були справді стовідсотковими християнами, то ми би дбали, щоби Церква була одна, незалежно від всіх політичних обставин. І щоби, будучи одною, вона зберігала духовну єдність, ту властиву дуже-дуже суттєву єдність. Ми сьогодні мусимо боротися за це. Не йдеться, чи хочемо, чи не хочемо. Тут нема вибору. Якщо хочеш сповняти Божу волю, працюй, щоби Церква була одна. Але, хоча ми і поділені, на жаль, – є протестанти, є католики, є православні, – мусимо всі наші зусилля задіяти, щоби піднести духовний рівень і тоді шукати тої внутрішньої єдності"

"Календар - то є тільки календар, числення часу. Календар не повинен бути мірилом чи засобом. Хоча, скажу на підставі історії, у 20-х роках Західна Україна була частиною польської держави, можна сказати, була окупована. Але у церквах, між владиками, священиками була думка, чи не було би краще, щоб всі святкували Різдво 25 грудня. Реакція була дуже гостра: "Не дай Боже, щоби ми святкували разом з полякам". Переконаний, що ми, християни, після доброї, здорової підготовки повинні святкувати (Різдво Христове, - ред) разом. Але я свідомий того, що багато людей трактують це, власне, в такий, майже політичний спосіб. Тому я підкреслюю: треба пояснити, людей підготувати, щоб не мішали горох з капустою. Календар, дата святкування не має найменшої важливості. Важливо, як ми це будемо сприймати".

ПРО ЛЮБОВ, ГРОШІ І ДЕМОКРАТІЮ

"Свобода – це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро. Звичайно, ми можемо помилятися, але основний сенс свободи – людина не має права чинити зло. Натомість незалежність – це свобода від зовнішніх впливів. Незалежність – це не сваволя. Незалежність – це політичне поняття".

"Любов – це бажати ближньому добра і бути готовим цю свою зичливість, свій позитивний намір окупити навіть якоюсь жертвою, так би мовити, якоюсь незручністю чи трудністю для себе".

"Любов до України – це прекрасний слоган. Можна говорити палкі слова про любов до України: це ні до чого не зобов'язує. А любити треба українців, жителів цієї країни – це є любов до України".

"Не гроші є злом, а їх ужиток. Мало хто вміє бути багатим. Часто багатство людину не тільки спокушує, а й значною мірою руйнує"

"Нам треба дуже багато працювати над собою, і серйозно працювати. І не дбати кожному виключно про свою кишеню, але дбати про загальне благо – тоді всім нам буде добре. А є ще дуже багато людей у нас, які готові за гріш продати душу, на жаль. Багато з них це робить, продають себе за гріш. Але Бог дасть, може, що будемо крок за кроком це очищувати. Нам потрібно дуже солідного духовного очищення".

"Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо".

"Хай у Вас все буде добре. Пам'ятайте, що любов – то основа всього у світі. Будуймо оази любові…"

В публікації використано цитати з наступних джерел: razom.media, credo.pro, old.dyvensvit.org, pravda.com.ua, peaceblog.co, ukrinform.ua

Фото УНІАН

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя