Що відомо про легендарні школи Сластіона, які держава взяла під охорону

Робота над цим тривала близько 9 років, активісти протидяли мародерам і грабіжникам, місцеві жітелі виходили на толоку й розчищали захаращені школи. На місця виїжджали журналісти і фотографи, історики і реставратори з усього світу.

І тепер близько 50 вцілілих шкіл видатного українського архітектора Опанаса Сластіона держава нарешті взяла під охорону.

"Що це значить? 1.Що ми будемо не лише поминати нашу печальну пам‘ять, чим уже переповнене наше сьогоднішнє життя - а будемо й святкувати нашу велику історію, без якої завтрашнього дня не побудуєш 2. Дякуємо Олександру Єпіфанову, керівнику Управління, що підхопив нашу ідею, захопився нею, взяв ящик із Школами й поніс до експертів. 3. Дякуємо Експертній раді за кожне сказане слово й життєстверджуюче рішення. 4. І - ура! Ми довго йшли - і прийшли в точку, де зустрічаються бажання й можливості", - розповідає Ольга Герасим'юк.

Для тих, хто ще не знайомий з цією гордістю української архітектури, школи Сластіона (більш наукова назва - школи Лохвицького земства) - це загальновживана назва навчальних комплексів на Полтавщині, в межах території колишнього Лохвицького повіту Полтавської губернії. Вони виникли, коли в Російської імперії, під якою знаходилася і частина українських земель, було прийнято закон щодо впровадження обов'язкової загальної початкової освіти. З цією метою влада поставила земствам завдання побудувати навчальні заклади.

Полтавська губернія була в числі перших, де розгорнулося будівництво: в 1909 році Лохвицька земська управа замовила розробити вісім проектів шкіл в українському стилі. Варто зазначити, що застосування типових проектів було найбільш прогресивним в ті часи, однак в цьому випадку типові проекти передбачали "…створення не одного чи двох проектів шкіл, але ж цілої їх серії".

Замовлення дісталося викладачу Миргородської художньо-промислової школи імені Гоголя Опанасу Георгієвичу Сластіону, і він, розробляючи проекти, впровадив в них розроблені ще щість років тому положення щодо архітектурно-художнього вигляду будівель в українському національному стилі.

В 1903 році Сластіон визначив три основні фактори розвитку архітектури: клімат, місцевість (ландшафт) та етнографію. Ним же вперше було сформульовано шість основних морфологічних ознак української архітектури:

- шестикутні трапеційні прорізи дверей і вікон;

- прорізи з напівеліптичними перемичками;

- чотирисхилі (вальмові) або наметового типу дахи;

- влаштування заломів на дахах;

- галереї на стовпчиках, опасання чи піддашшя;

- колонки крученої форми.

Всього відомо 8 типових проектів Сластіона, за якими будувались школи в Лохвицькому земстві. Однак основних було три, які визначались за кількістю класів: одно-, дво-, трикласні, або ж "комплектні".

У 1910 році спочатку були збудовані пілотні школи в Млинах і Голінці, потім у 1912–1916 роках загалом 98 шкіл різного планування. Розроблені за проектом Сластіона школи, мали добре розв'язані плани, створені на підставі чіткого зонування навчальних та допоміжних приміщень. Великі шестикутні вікна достатньо освітлювали класи. Автор застосував розкладні дерев'яні перегородки, які дозволяли, у разі потреби, об'єднувати класи між собою в одну велику залу. У той час подібні прийоми розв'язання трансформованого внутрішнього простору майже не були відомі, тому в цьому О. Г. Сластіон виступає новатором, котрий збагачує композицію шкільного будинку і стає провідником прогресивного принципу в сільському будівництві"

Загальні принципи. Планування підпорядковувалось вимогам доцільності, яка проявлялась у функціональному групуванні приміщень.

Однокомпектна школа. Розпланувальна типологія змішана (коридорна, анфіланда). Зона навчального процесу: навчальний клас, вхідний тамбур, коридор-рекреація (в зимовий період використовувався під роздягальню). Бібліотека та житлові кімнати учителів з кабінетом, маючи автономну функціональну одиницю, мали окремі входи до бібліотеки та до житлових приміщень.

Двокомплектна школа. Розпланувальна система змішана (коридорна, анфіладна). Зона навчального процесу: навчальний клас, вхідний тамбур, коридор-рекреація (в зимовий період використовувався під роздягальню). житлові приміщення для учителів, сільська та шкільна бібліотеки.

Трикомплектна школа. Розпланувальна типологія коридорна двобічна з двома крилами. Навчальна зона включала вхідний тамбур, роздягальню, рекреацію, класи, кімнату вчителів, бібліотеку та сторожку. Житлова зона охоплювала двокімнатну квартиру вчителя з кухнею, хижкою та передпокоєм.

Чотирикомплектна школа. В сучасних статтях інколи з'являєть інформація про чотирикомплексні школи. Проте всі посилання робляться на школу у Варві (Чернігівська область). Зазначимо, що ця школа початково будувалась, як трикомплектна і лише в радянський час була розширена, від чого й з'явилась мабуть думка, що це невідомий — чотирикомплектний тип школи. Проте це є помилковим судженням. Запроектовані та зведені були лише одно-, дво- та трикомплектні школи

Довгі роки школи пустували і руйнувалися, унікальні об'єкти української архітектурної школи закликали рятувати активісти Полтавщини. Деякі отримали статус пам'ятки архітектури місцевого значення чи об'єкту культурної спадщини, деякі згоріли чи були розграбовані вандалами.

З 98 шкіл лишилося на своїх місцях близько півсотні, щороку цифра зменшується і будівлі занепадають і руйнуються. Протікають дахи, руйнуються нижні яруси облицювання й каркасу. Школи Сластіона – це комунальна власність, тому сільради взагалі мали право знести стару школу.

Старий Хутір

Лохвицький

Полтавська

(?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" (Наказ управління культури Полтавської ОДА від 15.01.2018 р. № 9).

Степуки

Лохвицький

Полтавська

(?)

На обліку не перебуває

Христанівка

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Шевченкове (Крижанове)

Лохвицький

Полтавська

(?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура"

Шмиглі

Лохвицький

Полтавська

1912

На обліку не перебуває, руйнується

Яблунівка (Гапонівка)

Лохвицький

Полтавська

1913 (?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 11.08.2017 р. №253.)

Бербениці (№2)

Лохвицький

Полтавська

1912-13 рр.

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" (Наказ управління культури Полтавської ОДА від 15.01.2018 р. № 9).

Гудими

Роменський

Сумська

1911-12 рр.

На обліку не перебуває

Жабки (Луценки)

Лохвицький

Полтавська

1913

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Кізлівка

Чорнухинський

Полтавська

1912

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Білоцерківці (№2)

Пирятинський

Полтавська

1911-12 рр..

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 11.08.2017 р. №253.)

Чорнухи

Чорнухинський

Полтавська

1912

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Бербениці (№1)

Лохвицький

Полтавська

(?)

На обліку не перебуває

Безсали (№2) (південь села)

Лохвицький

Полтавська

1913

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Бодаква

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Богодарівка

Чорнухинський

Полтавська

(?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Гаївщина (Скоробогатьки)

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 р. №196.)

Гільці

Чорнухинський

Полтавська

1911 (?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Харіски

Чорнухинський

Полтавська

1913

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Харіски

Чорнухинський

Полтавська

1913

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Нетратівка

Чорнухинський

Полтавська

1913

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 11.08.2017 р. №253.)

Городище

Чорнухинський

Полтавська

1912

Зруйнована. Дата руйнування не встановлена

Білогорілка

Лохвицький

Полтавська

(?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Лука

Лохвицький

Полтавська

(?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Піски

Лохвицький

Полтавська

(?)

На обліку не перебуває

Пісочки

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Сенча

Лохвицький

Полтавська

(?)

Зруйнована. Дата руйнування не встанволена

Токарі

Лохвицький

Полтавська

1912

На обліку не перебуває

Голінка

Роменський

Сумська

1911

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Сумської ОДА від 28.12.2011 р. №236.)

Брагинці

Варвинський

Чернігівська

(?)

На обліку не перебуває

Варва

Варвинський

Чернігівська

1913

Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 44-Чг)

Безсали (№1) (північ села)

Лохвицький

Полтавська

1913

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Бондарі

Чорнухинський

Полтавська

1912

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Брисі(Заводське)

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 р. №196.)

Западинці

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Спалена в 2011 році

Курінька

Чорнухинський

Полтавська

1912

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Лучка

Лохвицький

Полтавська

(?)

На обліку не перебуває

Млини

Лохвицький

Полтавська

1911

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 р. №196.)

Мокіївка

Чорнухинський

Полтавська

1912

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 30.12.2016 р. №421.)

Нове (Новий Хутір)

Лохвицький

Полтавська

(?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 11.08.2017 р. №253.)

Лубенський

Полтавська

1912 (?)

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" (Наказ управління культури Полтавської ОДА від 15.01.2018 р. № 9).

Піски-Удайські

Чорнухинський

Полтавська

1914

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Риги

Лохвицький

Полтавська

1913-14

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 26.08.2016 р. №233.)

Рудка

Лохвицький

Полтавська

(?) руйнується

Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом "архітектура" ( Наказ управління культури Полтавської ОДА від 11.08.2017 р. №253.)

Ручки

Лохвицький

Полтавська

(?) руйнується

На обліку не перебуває

Світличне

Варвинський

Чернігівська

1912

На обліку не перебуває