Санчата на смітник: Чому в Україні аномально тепла зима

Питання про зміни клімату цьогоріч постали перед українцями у всій своїй красі, адже нині погода у більшості областей України радше нагадує пізню осінь чи ранню весну, і так триває уже майже два зимові місяці

Санчата на смітник: Чому в Україні анома…

До того ж, вже навесні 2020 українці можуть відчути більш неприємні наслідки, ніж просто відсутність снігу – аномально високі температури можуть вдарити по аграрній промисловості країни, а отже і економіці у цілому.

Тож чому ми маємо таку теплу зиму, до чого готуватися у лютому та навесні 2020 року і чи варто вже виносити санчата на смітник?

Про це та інші питання журналісти Depo.ua поговорили із Вірою Балабух, завідуючою відділом прикладної метеорології та кліматології українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, яка "на пальцях" розповіла, чому ви зараз, ймовірно,  вдягаєте осіннє пальто.

– Пані Віро, ця зима здивувала навіть метеорологів та кліматологів?

– Ці тенденції спостерігалися протягом останніх десятиліть, і з кожним роком посилювалися. А про ймовірність аномально теплої зими метеорологи попереджали ще у вересні. Цей прогноз достатньою мірою справдився, а аномалії виявилися навіть більшими, ніж очікувалося.  До цього часу в Україні у багатьох регіонах ще немає власне метеорологічної зими, хоча у нас уже завершується січень. 

Нинішні аномалії пов’язують із тими процесами, які відбуваються в атмосфері, зокрема додатною фазою північноатлантичних коливань. 

– Можете пояснити це простими словами?

– Атмосфера увесь час перебуває в безперервному русі.  Основною причиною цих рухів є неоднорідне нагрівання її та земної  поверхні. Завдяки цьому повітря може підніматись і опускатись а обертова сила Землі змушує його крутитись. Таким чином виникають  циклони - потужні вихори у яких повітря піднімається і відповідно тиск у центрі зменшується та антциклони у яких повітря опускається  і атмосферний тиск зростає. Вони постійно рухаються, переносячи повітряні маси з різними властивостями. Тому їх ще іноді називають "носіями погоди". Проте у деяких  районах циклони й антициклони стають малорухомими, завдяки чому там тривалий час зберігається низький або високий тиск. Такі райони називають центрами дій атмосфери. 

 

Зимою погода у Європі та Україні значною мірою  залежить від таких центрів що розташовані в Атлантичному океані . Це  циклон на півночі Атлантики, поблизу Ісландії, який називають Ісландським та  субтропічний антициклон у районі Азорських островів. Залежно від того який з цих вихорів сильніший  повятря у Європу надходить з полярних широт або з субтропічних. Оскільки їхня інтенсивність з часом змінюється, то змінюється і напрям повітряних потоків. Тому цей процес називають північно-атлантичним коливанням. Є ще один надзвичайно потужний вихор який впливає не лише на погоду Європи, а й загалом на погоду північної півкулі. Це циклон що формується у полярній області, там де спостерігаються найнижчі температури.

У грудні цей вихор набув надзвичайно великої потужності і по висоті сягав стратосфери, тобто майже 35 км та поширився   на значну площу в Арктиці . Температура повітря в стратосфері у цьому вихорі на початку січня була найнижчою за остання 40 років  і становила -96 градусів. Цей потужний вихор посилив Ісландський мінімум, завдяки чому останній поширив свій вплив далеко на південь.

Швидкість вітру в них на висоті  сягала 400, а місцями – 600 км/год. Таке явище спостерігається вкрай рідко – раз на кілька десятиріч. Проте ця волога до України, на жаль, не потрапляла, оскільки на її території панувала переважно антициклональна погода. Досить часто у західній частині антициклонів і гребенів  на нашу територію переміщувалось тепле і сухе повітря з Азії та Африканського континенту.

Малюнок 2: Карта, що показує грудень 2019 року, означає середню висоту геопотенціалу 500 мб (міра, що стосується переважно тиску повітря), аномалії (проти довгострокового середнього 1981-2020 рр.) По всій Європі та оточенні. Стрілки вказують на результат аномального руху м'якого повітря з-за Атлантичного океану. 'L' позначає більше систем низького тиску, ніж зазвичай, а 'H' більше областей високого тиску, ніж зазвичай.

Дана мапа за грудень 2019 року демонструє середню висоту геопотенціалу (міра, що стосується переважно тиску повітря), аномалії (проти довгострокового середнього 1981-2020 рр.) по всій Європі. Стрілки вказують на результат аномального руху м'якого повітря з-за Атлантичного океану. 'L' означає, що у зоні переважає більш низький тиск, ніж зазвичай.'H' – навпаки, більш високий. Джерело: metswift.com

 

Саме завдяки цим процесам у  ми вже тривалий час спостерігаємо аномально теплу і суху погоду у холодний період.   Особливо високих значень вона набувала на заході країни. Так середня за другу декаду січня температура повітря  на Львівщині була такою, як зазвичай у цей період вона буває на південному узбережжі Криму, а максимальні температури у грудні на Прикарпатті сягали 10-15 градусів і вище.

Через аномально високу температуру у багатьох регіонах України метеорологічної зими, коли середня за добу температура нижче 0 градусів триває більше 5 днів, не спостерігалось.  Так, у Києві в грудні та січні було лише по 3 дні поспіль з такою температурою, Проте зима у столиці все ж була. Вона тривала 8 днів… у листопаді. Тоді ж були й найнижчі температури у місті  цієї зими -6,7 градусів.

Характерною рисою зими 2019-2020 року є не лише аномально висока температура, а й відсутність опадів, а ті опади що спостерігались були переважно у вигляді дощу, мряки, туману. Сніг випадав дуже рідко і відразу танув, стійкий сніговий покрив зберігався лише на високогір’ї Карпат.

Оскільки потужний навколополярний вихор  зберігатиме свою силу до кінця січня, і можливо також у лютому у нас переважатиме вплив Атлантики, аномально тепла погода триватиме й надалі.

Малюнок 3: Складені геопотенціальні карти висоти (зліва) та температури (праворуч) для аномалії активності MJO січня у фазах 4-5 (вгорі) та 5-6 (внизу), для Європи та оточення. Стрілки вказують на результуючі аномальні рухи повітря; помаранчевий являє собою тепле повітря, зелений прохолодний і синій холодний.

Складені геопотенціальні карти висоти (зліва) та температури (праворуч) повітряних аномалій MJO. Стрілки вказують на результуючі аномальних рухів повітря; помаранчевий на мапі позначає тепле повітря, зелений – прохолодне і синій – холодне. Джерело: metswift.com

– Тобто, найближчими днями пануватиме сонячна і весняна погода?

–  В окремі дні, звичайно, можуть бути якісь варіації, коли надходитиме холодне повітря. Проте вони будуть скоріш за все короткочасними.

 

– Ці явища, які відбуваються в атмосфері, пов'язані із глобальним потеплінням?

– Так, тенденції щодо зростання температури спостерігаються у нас уже протягом декількох десятиріч, і з кожним роком посилюються. Останні п’ять років найтепліші не лише на нашій планеті, в Європі а й в Україні також. Цей ріст температури відмічається протягом усього року, а найбільше у зимові і літні місяці.

Крім того підвищується не лише температура повітря, а й температура океану. У 2019 році вона була найвищою, а Атлантичний океан прогрівся до глибини двох кілометрів. Аномально висока температура води а Атлантиці зумовила не лише танення льоду в Антарктиці, а й постлення циклонічної діяльності в полярних широтах.Що й привело зрештою до такої аномально теплої зими.

 

– Зимній період за календарем триватиме трохи більше місяця. Ще може стати шалено холодно?

– Ймовірно, "скаженої зими" вже не буде, але в окремі дні погода може бути "лютою", незважаючи на нинішнє тепло.

Можливі затоки арктичного холоду, проте вони будуть скоріш за все короткочасними.  У цьому полягає загроза, адже як ми бачимо, вегетативний період багатьох рослин ще не припинився. На деревах уже зараз  розпускаються бруньки. Відповідно, якщо похолодає,  багато рослин можуть бути пошкоджені.

А у нас же затоки арктичного повітря можливі  навіть у квітні, як було, наприклад, минулого року. Почали цвісти дерева, а потім вдаряли досить потужні заморозки.  Такі процеси ймовірні і цього року. Тому це створює очевидні ризики для сільського господарства. 

– Чи можна спрогнозувати, як надалі мінятиметься клімат?

–  Сучасні методи кліматичного моделювання дозволяють оцінити, як може змінитися клімат до кінця століття. 

 

Але ці прогнози розраховуються залежно від того, як буде розвиватися суспільство. Оскільки причиною кліматичних змін є людська діяльність, в результаті якої збільшується концентрація парниковвих газів, то кліматичні  сценарії якраз і враховують ці зміни.

– І скільки таких сценарієв?

– Зараз основних – чотири, хоча раніше їх було значно більше. Найбільш песимістичний – сценарій PТК 8.5 , при якому температура на планеті  до середині століття може зрости на 2 градуси, а до кінця століття – на 3,7 градуса  порівняно з періодом 1986-2005 рр.Проте це загалом на планеті. Але  температура змінюється не рівномірно і в полярних широтах може стати тепліше навіть на 9-10 градусів.

А це катастрофічні зміни. Адже при збільшенні температури на один градус тривалість теплого періоду зростає на 10 днів, А тут мове йде про 9-10 градусів, при яких у полярних широтах теплий період може тривати майже на три місяці довше! Ось звідки виникає проблема з таненням льодовиків і підняттям рівня моря!

– Зміна клімату небезпечна ще й посухами...

–  Так, на жаль, в Україні підвищення температури супроводжується зростанням посушливості. І ми уже зараз є свідками цього процесу. У 2019 році в Україні в багатьох регіонах спостерігаємо досить великий дефіцит вологи. Посуха у нас була ще влітку. 

Літня посуха перейшла в осінню, а та – у зимову. Взимку у нас також опадів фактично не спостерігається. І, за прогнозом, і у лютому може бути дефіцит опадів. Це досить тривожна картина, особливо для південних областей а також  окремих районів центральних областей України  на території яких спостерігався великий дефіцит опадів ще минулого року.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"