Розумний туризм: Чи може Київ затьмарити Гельсінки

Конкурс розумних туристичних центрів провели вперше. Незалежне журі обирало поміж 38 міст-претендентів з 19 країн ЄС.

Хоча в середньому туризм складає 10% європейського ВВП, експерти вважають, що можливості цього напрямку повністю не розкриті. Особливо ж це стосується інтелектуального напрямку туризму.

При оцінці міст орієнтуються на чотири критерії. По-перше, це доступність - відсутність бар'єрів для знайомства з містом та його культурою. Себто, наявність інформації різними мовами, можливість знайти дані про знакові пам'ятки, в тому числі, для людей з особливими потребами.

По-друге, оцінюють еко-стійкість - вміння зберегти ресурси, залучити громаду міста у природоохоронну діяльність. По-третє, аналізують технологічність населенного пункту у сфері туризму. У тому числі, - можливості чесно і відкрито розвивати бізнесу у даному напрямку.

І зрештою четвертим критерієм обрали культурний спадок та креативність, здатність зберегти історичні пам'ятки і зробити їх джерелом заробітку.

Окрім, двох міст-переможців ще чотири отримали спеціальні відзнаки за першість у кожній з чотирьох категорій. Так, найдоступнішим містом визнали іспанську Малагу, найбільш еко-стійким - Любляну, найтехнологічнішим - Копенгаген, кретивним та культурним - Лінц.

Depo.ua аналізував, чим саме міста-переможці підкорили інтернаціональне журі, і чи є у Києва шанс стати однією зі смарт-столиць.

ГЕЛЬСІНКИ: САУНА І СОНЯЧНІ СКАМІЙКИ

Для Гельсінки такий гучний титул - далеко не перший. Зокрема минулоріч Спілка інтелектуальних економістів визнала столицю Фінляндії одним з найкомфортніших міст для життя. У Європі попереду залишився лише Відень.

Тоді експерти відзначили стабільність і високий рівень охорони здоров'я.

Таких лаврів північне місто заслуговує. Зокрема, тут до дрібниць відлагоджена система транспорту дозволяє місту уникати заторів навіть у години пік. Користуються містяни переважно потягами метро, трамваями і поромами. Навіть у розкладі авіарейсів практично не буває затримок.

Завдяки продуманому законодавству усі будинки бездоганно опалюються, а більшість ще й обладнана фінською сауною. Комфортабельні умови передбачені і в соціальному житлі для безхатьків.

У Гельсінки є смарт-район Каласатама, який приваблює туристів інноваціями. Зокрема, у 2016-му район відвідали 98 груп. За підрахунками експертів, технологічні рішення щодня економлять кожному мешканцю району до 1 години часу. Крім того, вдосконалення району наводять як приклад взаємодії влади з громадськістю - у різних процесах з вдосконалення Каласатами взяла участь близько третини його мешканців.

Наприклад, у парку району встановили скамійки, які акумулюють сонячну енергію. Так, мешканці можуть перепочити, а заодно зарядити свій мобільний і навіть електробайк. Більше того, для роботи з сонячною енергією тут розбили цілий парк.

Чистоту забезпечує автоматична система збору сміття , яка через підземні труби доставляє його у сміттєві контейнери.

Літнім людям пристосуватися до технологій допомагають соціальні робітники. Крім того, Каласатама - район, відкритий для співпраці: кожен може реалізувати свою ідею у Клубі інноваторів.

ЛІОН: КУЛІНАРНА ІСТОРІЯ І ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ

Саме Ліон став першим у країні містом, в якому у 2005-му з'явилися послуги з байк-шерінгу. Наразі ж звичайні велосипеди обладнують електричним двигуном. Екологічні засоби пересування міська влада всіляко підтримує. Наприклад, під пагорбом Croix Rousse розбили тунель, яким користуються переважно пішоходи і велосипедисти.

Тут дбають про людей з особливими потребами: для них діє зручна система транспорту, у музеях можна замовити адаптований тур, а для людей із порушеннями зору в ресторанах передбачені меню зі звуком.

Патріоти міста пишаються його кулінарною історією, а також тим, що враження від екскурсій Ліоном можна підкріпити спеціальними додатками з технологією доповненої реальності.

З 2014-го у місті розташувався біорайон, в якому сконцентровані вищі навчальні заклади та дослідницькі центри, підприємства, що займаються проектами з охорони здоров'я людей і тварин. Загалом у місті понад 600 лабораторій.

КИЇВ:

Якщо розглядати наше місто за чотирма запропонованими критеріями, можна знайти як здобутки, так і величезний плацдарм для роботи.

1. Доступність

У центральних музеях міста поступово впроваджують програми для людей з особливими потребами. Наприклад, у Музеї історії Києва є спеціальні екскурсії для людей із порушеннями зору та опорно-рухової системи. У музеї Ханенків є дві програми для людей із ментальними порушеннями, а музей Шевченка кілька років працює в рамках програми "Музей без бар'єрів".

Втім, з пандусами все ще катастрофа, багато з них незручні або знаходяться у катастрофічному стані.

2. Еко-стійкість

Екологи не втомлюються бити на сполох, адже столиці загрожують зразу кілька катастроф. Наприклад, за даними Держспоживслужби, на території закинутого заводу "Радикал" концентрація ртуті у 30 разів перевищує допустиму, у грунті - у 14,5 разів. Між тим, об'єкт знаходиться в безпосередній близькості від житлових будинків.

У Дніпро скидаються фосфати зі столичних підприємств, через які гине риба, а у теплу пору року екологи регулярно звітують про підвищену концентрацію отруйних речовин у повітрі.

3. Технологічність

Хоча до сонячних скамійок нашій столиці ще далеко, наша столиця не лишається осторонь технологій.

Наприклад, для знайомства з пам'ятками міста у 2013-2014-х роках біля них розвісили таблички з QR-кодами, які допомагають перейти на сторінку з інформацією про об'єкт.

З транспортом наразі халепа, хоча автобуси і тролейбуси обладнали GPS-трекерами, а деякі зупинками - електронними табло з інформацією про час прибуття засобу.

На деяких зупинках наземного транспорту з'явилася можливість підзарядити мобільні телефони.

4. Культурний спадок і креативність

За збереження культурного спадку у столиці постійні війни. Як правило, активістів із забудовниками. Наприклад, уже кілька років триває битва за збереження унікальних знахідок на Поштовій площі. Але попри рішення центральної влади зберегти об'єкт, Київрада не поспішає розривати інвестиційний контракт з забудовником. Між тим унікальні знахідки ХІ століття потребують турботи і догляду, а законсервували їх далеко неналежним чином.