Розгін "євробляхерів" та бійці у квартирах громадян: Як воєнний стан вплине на життя

Через перспективу введення воєнного стану здійнялася паніка навіть серед байдужих до політиків українців. Користувачі хвилюються, що із запровадженням особливого режиму повноваження влади стають майже необмеженими

Розгін "євробляхерів" та бійці у квартир…

Depo.ua розбирався, як насправді воєнний стан може вплинути на життя українців, і що у схожих ситуаціях вібдувалося в інших країнах.

Отже, 26 листопада президент України Петро Порошенко оголосив, що пропонуватиме Верховній Раді запровадити воєнний стан. Орієнтовний термін - 60 днів, після чого особливий режим можна продовжити на необмежений час. Рішення президента український парламент розгляне вже сьогодні.

У законі "Про воєнний стан" прописано ряд можливих обмежень. Але застосовувати їх усі необов'язково. Обмеження, необхідні конкретно для цієї ситуації, президент прописує у відповідному Указі. Верховна Рада приймає рішення вже з урахуванням запропонованих заходів.

Крім того, про перелік конституційних прав і свобод громадян та юридичних осіб, які тимчасово обмежуються, а також причини обмежень та їхній термін Україна має повідомити в ООН.

У певних населених пунктах можуть утворити військові адміністрації, діяльність яких фінансується частково із місцевого, а частково - із національного бюджету.

Вони можуть регулювати роботу засобів зв'язку, поліграфічних підприємств та ЗМІ відповідно до військових потреб і загалом контролювати активності щодо гарантування необхідних заходів безпеки та оборони.

Прописане, наприклад, право обмежувати передачу інформації через комп'ютерні мережі.

ЩО МОЖУТЬ ОБМЕЖИТИ

Статтею 19 зазначеного закону чітко забороняється проведення виборів Президента, парламенту та органів місцевого самоврядування.

Голова держави, уряд та ВРУ продовжують виконувати свої обов'язки до зняття обмежень.

Крім того, під забороною - організація страйків, масових зібрань та акцій.

Отже, наприклад, акції "євробляхерів", що тривають у країні вже кілька місяців, опиняться під забороною, а щодо протестувальників можуть застосувати силові сценарії. Мітинги проти самого введення воєнного стану також будуть поза законом, як і різноманітні "тарифні-" та "автомайдани", які час від часу збираються у різних регіонах.

Оскільки у законі прописана можливість втручання влади у діяльність ЗМІ, є велика вірогідність заборони ряду опозиційних видань і телеканалів, що користуються прокремлівською репутацією. Не виключений варіант цензурування постів у соцмережах. Хоча хвилі арештів "фейсбучних опозиціонерів" влада навряд чи піде, попередження, особисті зустрічі і блокування контенту цілком можливі.

Можуть забороняти діяльність політичних партій і громадських об'єднань, тож можна прогнозувати різке скорочення політичної активності.

НА ЩО НАВРЯД ЧИ ПІДУТЬ

Чимало драконівських заходів прописано радше на випадок повномасштабної агресії і в нинішній непевній ситуації, коли президент ще навіть не оголосив мобілізацію, видалися б надмірними і міжнародній спільноті, і чинній владі країни.

Зокрема, законом передбачена можлива трудова повинність (з виплатою мінімальної заробітної плати та дотриманням КЗПП), комендантська година, використання потужностей приватних підприємств для оборонних цілей, розміщення бійців на нічліг у квартирах громадян та офісах підприємств.

Навіть якщо воєнний стан запровадять на всій території країни, конкретні обмеження можуть впроваджувати у обраних регіонах відповідно до ситуації.

ЯК ЦЕ БУВАЄ

За останнє десятиріччя воєнний стан вводили у кількох країнах з різним ступенем обмеження свобод.

ТАЇЛАНД

Особливий режим у країні діяв у 2014-2015 роках. Запровадила його легітимна влада через тривалі протистояння у країні. Почалося з ряду "м'яких заборон". Протесну діяльність обмежили двома майданчиками - про- і антивладним. Армійці замінили поліцію і перевіряли людей, які їдуть до і з аеропортів.

За кілька днів владу у країні захопили військові, і обмеження стали суворішими. Заборонили діяльність усіх телеканалів (потім дозволили п'ять), проводили зустріч з головними редакторами друкованих ЗМІ, розповідаючи як правильно розкривати тему. Ввели комендантську годину із забороною з'являтися на вулиці після 22-ї, заблокували Facebook та інші соцмережі. Опозиційних до чинного режиму політиків масово заарештовували.

Попри драконівську руку військових громадяни організували кілька "заборонених" мітингів, на які зібралася тисяча людей. Для їх попередження організовували часті патрулювання вулиць військовими, але це допомагало не завжди.

У ООН "висловлювали занепокоєння" через порушення прав людини, але нічого путнього не робили.

ГРУЗІЯ

Через російську агресію у 2008-му воєнний стан ввели у Грузії. Це сталося після окупації частини країни Росією, бомбардування агресором кількох грузинських міст і розірвання дипломатичних стосунків між державами. Попри серйозність ситуації воєнний стан ввели на 15 днів, а потім продовжили до місяця. Паралельно у країні оголосили призов, а уряд перевели на цілодобовий режим роботи. Через хвилю паніки країну масово залишали іноземці - зокрема, співробітники посольств.

Логічно, що країна у режимі воєнного стану відлякує іноземців, тож різке скорочення туристичного потоку можна прогнозувати і в Україні.

ТУРЕЧЧИНА

У країні ввели режим не воєнного, але надзвичайного стану після спроби державного перевороту у 2016-му. Подовжили режим аж на два роки.

Цей період знаменувався у країні посиленням цензури. Наприклад, туркам закрили доступ до "Вікіпедії". Щоправда, і до введення надзвичайного стану у країні були заблоковані Twitter та YouTube.

За даними DW, було закрито 70 газет, 20 журналів, 34 радіостанції та 33 телеканали. Кілька журналістів опинилися за гратами.

Загалом режим знаменувався численими затриманнями та арештами.

Втім, варто акцентувати, що у країні протистояли внутрішньому "ворогу", та й демократії у Туреччині доволі обмежена. Тому й обрали режим жорстких заборон.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme