Реформа вихідних: Чому Рада замінила "бульбафест" на друге Різдво

Нововведення активно обговорюють у соцмережах, причому зустрічаються діаметрально протилежні думки.

Одні вітають зміни. Натомість інші не розуміють, чому для Різдва виділили аж два вихідних, а не, наприклад, просто замінили 25-м грудня 7 січня, та й взагалі, - могли б залишити все як є.

Ще одні стверджують, що 1 і 2 травня - свята радянські, а значить, їх варто було б скасувати навіть без ще одного Різдвяного вихідного. Їхні ж опоненти шкодують за весняним вихідним, адже це була чудова можливість чи не вперше з початку року відновити сили на природі.

Depo.ua пропонує дізнатися відповіді на поширені питання.

РІЗДВО ЗА ГРИГОРІАНСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ

Більшість християн відзначає Різдво саме 25 грудня - серед них православні Болгарія, Румунія, Кіпр та Греція. Цю дату обрало духовенство близько 100 країн.

Натомість традиції відзначати Різдво 7-го січня дотримуються Українська, Єрусалимська, Російська, Грузинська, Сербська православні церкви, а також Українська греко-католицька церква.

Якщо на 25 грудня свято припадає за новим григоріанським календарем (за яким ми живемо і відзначаємо Новий рік 1 січня), прибічники 7 січня відзначають свято за старим, юліанським.

Цікаво, що у 20-х роках опальна православна церква у СРСР вже намагалася перейти на новий стиль. Але духовенство збунтувалося, а ініціатива патріарха Тихона так і лишилася на рівні ідеї.

В УПЦ КП і досі бояться, що таке нововведення може призвести до розколу, а частина церков так і залишиться на старому календарі, як, наприклад, сталося у Греції.

Між тим, якщо життя релігійне залишається у врядуванні церковників, вихідний 25 грудня таки спонукає наважитися на реформу. Крім того, синхронізує світський аспект Різдва - відвідування родичів, благодійність, святкові світські заходи, - з рештою країн Європи.

ЩО ЗА СВЯТО 2 ТРАВНЯ?

Хоча 1 і 2 травня мають певний радянський ореол, насправді традиція народилася у США.

Саме 1 травня 1886 року анархічні організації Чикаго вийшли на демонстрацію, яку спробували жорстоко розігнати, вбивши шість протестувальників. Наступного дня відбулася ескалація конфлікту. Через кинуту невідомим бомбу загинуло вісім поліцейських, 50 людей були поранені. За організацію вибуху вісім лідерів робітників засудили до страти: п'ятьох повісили, а трьом замінили вирок 15-річними каторжними роботами.

А у 1890-му 1 травня нарікли Днем солідарності робітників і вирішили відзначати його щорічними демонстраціями, які, власне, допомогли досягнути більшості прав, закріплених у кодексах праці демократичних країн.

Цікаво, що традиція "маївок" прижилася вже у поневолених країнах Російської імперії. Втім, несанкціонованні зібрання робітників у той період вважалися незаконними, тож царська поліція влаштовувала на них облави.

Не дивно, що більшовикам з їхньою "диктатурою пролетаріату" і "капіталістами-експлуататорами" свята припали до душі.

Але при цьому присвячені праці дні є у святкових календарях 142 країн, щоправда, припадають вони далеко не завжди на 1 травня. В деяких країнах робітники вітають один одного у перший понеділок травня або ж у вересні.

Що ж до 2 травня, більшість експертів вважає його атавізмом. Хоч і беззмістовним, але доволі зручним для пікніка чи, наприклад, посадки картоплі, який зберігся лише на пострадянській території.