ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Реформа Гриневич: Історія батька, який не може влаштувати дитину до школи

Розповідь батька, який з родиною орендує житло і стикається з труднощами через нову реформу МОН

Depo.Життя
16 травня 2018 13:45
ФОТО: depo.ua

Я - спортивний журналіст, і писати на теми, що не стосуються спорту, мені раніше не доводилося. І вже напевно я не планував ніколи писати про політичні питання, але, як сказала колись розумна людина, "ти можеш не цікавитися політикою, але рано чи пізно вона зацікавиться тобою". Так і сталося.

Політика "зацікавилася мною" в квітні 2018 року. Коли постало питання оформлення мого 6-річного сина в школу. Виявилося, що паралельно в цей час було остаточно ухвалено і новий закон про освіту, який почне діяти вже з нового навчального року, і один з пунктів цього закону дуже сильно ускладнив життя мені та моїй родині.

Мова про пункт закону, який передбачає пріоритетне зарахування першокласників до шкіл за їх пропискою. Суть цього пункту в тому, що до шкіл у першу чергу будуть прийматися ті діти, які прописані у районі, де знаходиться зазначена школа. А інші будуть прийматися вже за залишковим принципом, а якщо точніше – шляхом жеребкування. Про це хочеться сказати окремо, але спершу про те, в чому саме проблема цього закону для мене особисто.

Так вже склалося, що моє життя було сповнене переїздів по різних містах у пошуках роботи, а квартира, яка мені належить, і в якій прописана моя дитина знаходиться в селищі Власівка (що на Кропивниччині). Моя ж родина після низки переїздів, включаючи столицю держави, зараз живе у місті Кременчук (Полтавська область), де ми орендуємо житло.

Завчасно піклуючись про те, аби наш син пішов з нового року до школи, ми пропрацювали чудовий варіант зі школою прямо поблизу нашого будинку. Навчальний заклад підходив нам ідеально за багатьма показниками: розташування, рівень викладання, рівень інфраструктури. Більше того – ми ходили в цю школу на підготовчі заняття, а на початку року пройшли співбесіду, за результатами якої син отримав дуже високий бал і схвальні відгуки від вчителів. Сумнівів не було ні у них, ні у нас – восени ми маємо йти саме до цієї школи. Але потім стався "закон Гриневич"…

Прийшовши до школи в кінці квітня, аби дізнатися про те, чи збираються нас зараховувати офіційно, дізналися неприємну для себе новину: все змінюється, всі наші заняття, співбесіди, рівень інтелекту нашої дитини та інше тепер не мають жодного сенсу, адже у нас немає в активі головного – потрібної прописки.

Що ж робити? Варіант перший – купувати квартиру в потрібному районі. Він одразу "відпадає", адже грошей на нове житло, м'яко кажучи, у нас немає. Варіант другий – повертатися до Власівки, де є єдина школа, в якій (хай не ображаються на мене тамтешні вчителі) рівень викладання нижчий. Але є і третій варіант – "прописатися" в Кременчуці, або ж оформити договір про оренду житла. І ось тут є нюанси. Цей договір власники житла, яке ми винаймаємо, підписувати з нами не хочуть. Бо можуть втратити субсидію і взагалі, - "воно нам не треба".

Знаючі люди швиденько нам підказали інші варіанти: підписати "фейковий договір" з тими, для кого субсидія не відіграє ролі (з сусідами по під'їзду), або ж взагалі прописатися у когось з них за гроші. Але я вирішив не робити цього, адже це лише ускладнить ситуацію ще більше – вийде так, що живемо ми в одному місці, прописані в іншому, а договір про оренду буде за ще однією, вже третьою адресою. Та й до того ж за нього, скоріше за все, доведеться викласти чималеньку суму, а грошей в родині не так багато, аби розкидатися ними направо і наліво.

Виходить, що за законом у нас залишається лише один варіант – повертатися до Власівки, а дитині йти у тамтешню школу. І ось тут найцікавіше. Формально Власівка – це Кропивниччина (тобто Кіровоградська область), але по суті – їхати туди на маршрутці стільки ж, як у деякі окремі райони Кременчука. Та і електропостачання там від Полтаваобленерго. І виходить так, що, навіть живучи у цьому селищі, я теоретично мав би нагоду возити малого в кременчуцьку школу (витрачаючи на це більше часу і грошей, але все ж). Та от тільки "мав би", але не "маю", бо "закон Гриневич" практично забирає в мене це право.

Цікаво і ще дещо. Та школа, в яку ми хотіли піти – одна з елітних в місті. Там дуже високий рівень викладання, а ще – профільне вивчення англійської мови. Саме через англійську ми й хотіли туди йти, адже наш син вже у свої шість років має неабиякі знання з англійської і бажання їх розвивати. А тепер вийде так, що розвивати їх він буде вдома, а замість дітей, які мали б поступити в цю школу за власним бажанням і рівнем інтелекту, туди підуть ті, хто має з набору необхідних якостей лише одне – потрібну прописку. Інші ж, зможуть також, але якщо набереться більше бажаючих, ніж місць - буде жеребкування, як в лотереї. І символічно те, що район, в якому знаходиться школа, повний будинків, в яких живуть, скажемо так, не дуже благополучні родини, в яких батьки і самі вже зізнаються – йти до школи, яка знаходиться поруч з ними, вони навіть не збиралися, бо "дитина не потягне". Але тепер, судячи з усього, доведеться. А дитина "потягне" рівень школи на дно.

Що виходить? Нова версія закону про освіту, яка передбачає підвищення рівня освіти, насправді може призвести лише до негативних наслідків: школи, які раніше вважалися такими, що мають високий рівень знань учнів, стануть посередніми, у батьків та їх дітей практично не буде вибору, в яку школу йти (або перемогти в лотереї, або чекати, що місць буде більше за бажаючих), а головне – їм доведеться вирішувати проблеми зі своїм житлом, які все одно будуть вирішуватися будь-якими способами, але точно "тіньовими".

Виникає питання: то "закон Гриневич" – він взагалі про освіту, чи про викриття прибутків від оренди житла? Якщо перше, то навіщо взагалі потрібен ось цей пункт про прописку, який практично позбавляє багатьох дітей вибору школи? Якщо друге, то невже ті, хто приймав цей закон, не розуміють, що люди і надалі будуть "обходити" формальності, і лише ті, хто поважає закон, будуть "виходити з тіні", або ж миритися з реальністю і влаштовувати своїх дітей туди, куди їм вказали?

Судячи з усього, нашим "законотворцям" взагалі немає діла до дітей, і це підтверджує пункт закону, про який я обіцяв написати окремо. А саме – жеребкування при зарахуванні дитини в школу після того, як буде заповнена "основна квота" за пропискою. Люди, ви це серйозно? Жеребкування? У нас що, діти стали рівними з білетам в спорт-лото? Ви пропонуєте ось так просто закинути долю дитини в "лототрон" і в разі невдалого жеребу пустити її "вниз по течії"?

Для мене зараз очевидне одне – "закон Гриневич" має бути переглянутий і допрацьований. Територіальна прив'язка раніше ніколи не була проблемою для батьків та їх дітей, принаймні я цього не чув від жодних своїх знайомих, чиї діти пішли до школи раніше. Тепер же вона ускладнює життя багатьом родинам, і я не бачу тут допомоги від держави, лише спробу через закон, який стосується дітей та їх долі, витягнути гроші у орендарів житла, але і тут, судячи з усього у законотворців нічого не вийде, адже на одного сумлінного громадянина, який доб'ється від господаря свого житла офіційного і правильного оформлення договору, буде сотні інших, які підпишуть папери таким чином, щоб держава залишилася ні з чим. Або ж ще один варіант – ті, хто винаймають житло після офіційного оформлення паперів, просто будуть більше платити. Де тут в цьому переліку варіантів поліпшення, я ніяк не можу зрозуміти. А головне – при чому тут моя дитина?

Читайте також: У перший клас за місцем проживання: Чому МОН штовхає "інтелігентів" у "бандитські" школи

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя