"Помста медійників": Чому прокуратура копає під Держкіно

Як зазначає Depo.ua, про це йдеться у сюжеті ТСН, який став одним з найгарячіших матеріалів вчорашнього дня, і який поширили з десяток впливових ЗМІ.

Під перевірки підпали чотирнадцять організацій, які впродовж останніх трьох років отримували бюджетні гроші на розвиток кінематографа.

Серед них серед них - "Пронто фільм", якою керує Максим Асадчий, а також кіностудії "Інсайт Медіа" та "Директорія кіно", які належать Володимиру Філіппову – як стверджують журналісти, він за кілька років отримав третину всіх дотацій.

"Нами отримана оперативна інформація, (що деякі компанії) мали взаємовідносини з фіктивними підприємствами, сплачуючи за неіснуючі послуги. Ці підприємства були у холдингу конвертаційного центру", - зазначив на камери заступник прокурора Києва Андрій Андрєєв.

Експерти телевізійників зазначають, що на кіноринку усім заправляють два-три продюсери, яким виділяється левова частка всіх асигнувань від держави.

А у випадку з Філіпповим взагалі йдеться про схему "пов'язаних осіб", адже Філіппов свого часу продюсував стрічки Михайла Іллєнка – рідного дядька голови Держкіно Пилипа Іллєнка.

Сам Іллєнко наразі у відпустці. Як голова Держкіно відписався у Facebook, він вважає сюжет маніпулятивним і брехливим, а жодних звернень від прокуратури наразі не отримував. Більше того, зазначив, що здивований датою виходу сюжету - адже наразі він не може його прокоментувати.

У коментарях під його постом сюжет нарекли "журналістським свавіллям".

Заступник голови Держкіно Сергій Неретін підтвердив, що звернень від силовиків не було.

"Якщо є якась ухвала суду, мене найбільше дивує, чому вона досі не дійшла до нас офіційно", - наголосив Неретін.

У коментарі Depo.ua зазначив, що сюжету ще не бачив, але для співробітників організації він не є новиною.

"Це частина кампанії (холдингу "1+1 Медіа" - ред.), аби нас очорнити, звинуватити в різних гріхах. Я вважаю, що це помста за "Країну У", - акцентував наш співрозмовник.

Історія з сіткомом, який вже кілька сезонів транслювалася на телеканалі ТЕТ добряче намуляла очі людям, причетним до медіа. Після того, як на зйомках у музейному комплексі в Пирогові згоріла хата, Мінкульт звернувся до Держкіно з проханням перевірити, що ж таке знімають - розважальну програму чи ігровий фільм. Адже ігрове кіно, згідно зі статутом, знімати у комплексі заборонено. І от, експертна комісія визначила: "Країна У" - це ігрове кіно". А значить, відтепер канал не має права показувати її без прокатного посвідчення, а наразі повинен його отримати. Хоча, за словами Неретіна, жодних письмових претензій до телеканалу Держкіно не надсилало.

Але чим би не керувалися журналісти, глядачам показали реального співробітника прокуратури, який розповів про реальне розслідування. І запідозрити ТСН у фабрикації матеріалу важко.

Тим паче, що наразі у сфері з'явилися пристойні кошти - цього року на розвиток кінематографу виділено 600 млн грн, а на 2018-2020 роки думають вибити 6 млрд. Тож не дивно, що силовики зацікавилися їхньою долею .

ТРЕТИНА ПРОЕКТІВ НЕ ДОХОДИТЬ ДО ШИРОКОГО ГЛЯДАЧА

"У компаній, які працюють з Держкіно, той самий букет проблем, що і в іншого бізнесу, - розповів Depo.ua кінематографіст, який не побажав називатися, - Державні кошти вимагають серйозної звітності, от, судячи з усього, і придумали схеми, які переводять їх у готівку. У кіновиробництві все вирішується з сьогодні на сьогодні, і треба кеш. Тож причини - не лише в ухиленні від податків. До того ж, посилилася відповідальність за порушення трудового законодавства. А в кінокомпаніях багато робітників працюють без укладення договорів. Правоохоронні органи не можуть закривати на це очі".

Втім, розбиратися в оборудках - завдання прокуратури, а от те, що деякі компанії отримують більше замовлень, ніж конкуренти, видно навіть стороннім оком. Втім, у Держкіно акцентують, що тут від їхньої волі мало що залежить.

"Ми всі пітчинги проводимо відкрито. Наприклад, Pronto Film і справді один з найбільших отримувачів коштів. Ми не винні, що вони постійно виграють конкурси на виробництво тієї чи іншої стрічки. Є експертна комісія, вона складається з 16 осіб. Це відомі люди. У нас їхній авторитет сумнівів не викликає. Це вони вирішують, а не ми", - пояснює Сергій Неретін.

Між тим, при установі є дві комісії - експертна і пітчингова, і кошти на проекти виділяє друга.

А у списку переможців 10-го конкурсу від Держкіно можна легко знайти імена членів комісії. Зокрема, організація фінансуватиме, в тому числі, фільми, режисерами або продюсерами яких виступили Володимир Тихий, Мирослав Слабошпицький, Юрій Мінзянов. Здавалося б, визнані метри, до яких не має виникати питань. Але ситуація, коли кінематографісти тим чи іншим чином вирішують долю власних проектів, видається нездоровою (до речі, з 78 проектів-переможців дев'ять зніматиме Pronto Film, ще дев'ять - "Директорія кіно").

Між тим визначними касовими зборами проекти наразі не радують. Зокрема, найбільше серед профінансованих Держкіно фільмів в українському прокаті зібрав мультик "Микита Кожум'яка" - 12 млн гривень при вартості 4 млн доларів. Дещо покращили показник покази у Польщі, де твір заробив 500 тисяч євро.

У ЗМІ неодноразово нарікали: хоча у комісії зібрані експерти своєї справи, не всі вони пов'язані з кіновиробництвом та дистрибуцією. Але, звісно ж, це лише мізерна складова проблеми.

"У нас не знімалося кіно років 15. І молодих режисерів вчили кінематографісти похилого віку, які давно не створювали власний продукт. У них таке уявлення: "Я творю, а за розкрутку відповідає продюсер". Зараз це не працює. Режисер теж повинен розумітися на дистрибуції, ведення перемовин. От, їх (молодих режисерів) кидають на амбразуру, вони зразу знімають повний метр, хоча краще б пройшли адаптацію на короткометражках. Режисерська школа у нас слабка, і вистрілюють одиниці", - зазначив виконавчий директор Українського кіноінституту Денис Масліков.

Додав, що приблизно третина проектів не доходить до широкого глядача.

"Коли проект знято, або ж він знаходиться на фінальній стадії, наші дистриб'ютори намагаються почати переговори щодо стрічки. Але часто буває, що їх нікому вести. Ні з ким домовитися, щоб купити права. Система заточена на те, щоб зняти і забути", - акцентує наш співрозмовник.

Як результат - знайомства з деякими картинами обмежуються спеціальними показами, а широкий загал знайомий переважно з телевізійними проектами.

Притому, що на хвилі патріотизму і захоплення власним, хай не завжди ідеальним продуктом, ЗМІ активно пишуть про кіно.

Моніторимо найпоширеніші у заголовках медіа та соцмережах новини і дізнаємося, що цього року світ побачить фільм Володимира Тихого "Брама", який зняла "Директорія кіно", в тому числі, на виділені Держкіно 8,9 млн грн. Власне, це половина бюджету фільму.

А ще, згідно з інформацією журналіста і письменника Олега Шинкаренка, держава виділяє 1,4 млн доларів на фільм про собаку-робота "Фокстер і Макс", який зніматиме Pronto Film. А от за картину Ахтема Сейтаблаєва "Захар Беркут" візьметься студія Postmodern.

У соцмережах деякі пишуть: от і правильно, що більшість грошей йде найкращим. Втім, цю найкращість варто було б доводити, в тому числі, прокатними зборами і масовою популярністю.