Помирають і люди, і економіка: Навіщо був карантин, якщо Україна ставить рекорди по смертності від COVID-19

Кожен день нових захворілих – по кілька сотень і вмирає кожного дня то 6, то 10, то 17 українців. При цьому з 10 червня набув чинності черговий етап пом'якшення карантинних обмежень.

Щоправда ці етапи – для багатьох вже формальність, люди самі для себе вже закінчили з карантином, розслабилися і плюнули на всі заходи безпеки. Навіть в громадських місцях намагаються знімати маски, не дотримуються дистанції, наминають фастфуд, тримаючи їжу не вимитими руками. І цих людей вже додому жаханками про коронавірус не заженеш, навіть якщо Мінздрав почне повідомляти про, не дай боже, сто загиблих щодня.

Логічно, що у багатьох тепер виникає питання – якщо можна було і так, як зараз, коли в нас щодня захворює і помирає стільки людей, а карантинні обмеження все одно послаблюються, то навіщо було на 78 днів зупиняти економіку? Якщо зараз все одно хворіють і помирають в такій кількості люди, значить український варіант карантину не спрацював і все це було марно? Ми отримали, тільки за офіційною статистикою, 156 тисяч безробітних. Сотні бізнесів зупинилися вже назавжди. Добре, якась кількість з них і так дихала на ладан, але десятки могли би працювати і розвиватися далі, якби не карантин. Це сотні втрачених робочих місць, сотні людей, які опинилися в скрутному становищі, в неможливості виплачувати кредити, утримувати родини, орендувати житло.

Не дарма же в Україні так швидко відкрилися ломбарди. В яких тепер все – від міксера до дитячого золотого хрестика.

Навіщо було створювати цю профанацію турботи про людей, щоб зараз ми на тлі постраждалої економіки робили антирекорди зі смертності? Якщо Україна, в боротьбі з коронавірусом, орієнтувалася на досвід Європи, то треба було і далі триматися цього курсу, дотримуватися жорсткої ізоляції і всіх тримати вдома. Але ми не могли собі цього дозволити, бо наша держава була не готова в достатніх обсягах підтримувати населення і бізнес.

Або треба було іти шляхом Швеції або Білорусі (що більш вірогідно, з огляду на наші реалії), нічого не закривати, не вводити майже ніяких обмежень і визнати, що так, ми втрачатимемо кожен день по півтора-два десятки громадян, які помруть через коронавірус, але в цілому суспільство здобуде імунітет. І майже не постраждає економіка.

В нас же вийшов якійсь третій варіант – спочатку карантин через турботу про людей, через що полягла економіка. А тепер зняття карантинних обмежень через турботу про економіку, через що в нас антирекорд по смертності.