ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Загиблий Герой АТО, вмираючи, просив піклуватися про вагітну дружину

26-річний сержант-контрактник Володимир Кандела загинув під час штурму Савур-Могили: по групі українських солдатів 25-ї бригади ВДВ прямою наводкою вдарили танки терористів. У Володимира залишилася вагітна дружина
Depo.Життя
28 жовтня 2014 19:17
ФОТО: depo.ua
Загиблий Герой АТО, вмираючи, просив піклуватися про вагітну дружину
Загиблий Герой АТО, вмираючи, просив піклуватися про вагітну дружину

ДеПо продовжує серію публікацій про українських солдатів, які загинули під час боїв з терористами і російськими загарбниками на Сході України

Нагадаємо, бої за стратегічно важливу висоту - курган Савур-Могилу - між бойовиками і українською армією тривали кілька місяців. Висота переходила з рук в руки, 9 серпня українські солдати відбили її і утримували кілька днів, але після шквальних обстрілів були змушені відступити. Тоді як РНБО заявляла, що Савур-Могила знаходиться під контролем українських сил, бійці 25-ї бригади намагалися вибити бойовиків, які окопалися, а артилерія вела дуельні двобої. Під час одного з таких штурмів загинув сержант контрактної служби Володимир Кандела - йти на висоту в складі штурмової групи він визвався добровольцем.

- Це був сміливий солдат, надійний товариш, - згадують загиблого Героя АТО товариші по службі. - Він ніколи не боявся, а девіз «ніхто, крім нас» був його життєвим кредо. Він дуже хотів додому, хотів, щоб закінчилася війна, але казав, що треба повертатися тільки з перемогою, щоб терористи і найманці не прийшли слідом за нами, на наших плечах, в мирні міста.

Як розповідають товариші по службі Володимира, група українських солдатів потрапила під вогонь танків бойовиків: «Шансів у них не було».

...Батьки загиблого Героя досі не можуть прийти до тями. Старший брат Володимира Микола Кандела розповідає, що мама з батьком «ходять по будинку, як тіні».

- Ми з Володею були завжди дружні, з самого дитинства разом, жодного разу не билися, нас виховали так, що ми не могли підняти руку один на одного, - каже Микола. - У нас різниця всього рік і три місяці, ми виросли разом, ділилися і хорошим, і поганим, працювали разом. Коли стало відомо, що Володю відправляють в зону АТО, ми порадилися і вирішили батькам не говорити, щоб не хвилювалися. Підтримували зв'язок кожен день. Він багато розповідав: про те, що практично немає провізії, про те, що видали їм автомати, які заклинює... У день своєї загибелі він подзвонив і сказав: «Мені кінець, брат, це все». Він говорив швидко, майже кричав. Що там точно відбувалося в той момент, я не знаю. Володя встиг сказати, щоб я дбав про батьків і берег його дружину Василісу. Потім зв'язок обірвався. Я думав, що, може, обійдеться, Бог врятує... Не міг додзвонитися. Щоб себе хоч чимось зайняти, працював в саду. Почув крик з дому - кричала мама. Приїхали офіцери і сказали, що Володимира вбили в зоні АТО...

Дружина загиблого Героя Василіса з журналістами спілкуватися відмовляється, просить пробачення: боляче навіть думати і згадувати, а вимовляти вголос - ножем по серцю. Вона на п'ятому місяці вагітності, лікарі заборонили хвилюватися.

Василіса та Володимир планували весілля, але почалася війна. Хлопця відправили на Схід. На сторінці Василіси - цитата Джерома Селінджера: «Знаю, що він помер! Що ж, по-твоєму, я не знаю, чи що? І все одно я можу його любити!». І фото зі святкування Нового Року: закохані поруч біля невеликої ялинки...

- Брат мріяв, як приїде у відпустку, усіх обійме, як вони розпишуться з Василісою, буде невелике весілля, - зітхає брат Володимира Микола. - Багато у нас з ним планів було: ми фермери, хліб вирощуємо, думали і рахували, як свою техніку купити, щоб не платити найманим робітникам. Хотіли господарство розширювати. А тепер немає мого брата. Тільки його дитинка залишилася у Василіси.