Чому українці залишають країну: п'ять історій мігрантів

ДеПо з'ясовував у українців, які нещодавно виїхали або бажають виїхати в інші країни на ПМЖ, чому вони прийняли таке рішення.

«В Іспанії комфортніше, а люди добріші»

Перукар-стиліст і модель Олександр Колодій з Чернівців рік тому, якраз перед Майданом, переїхав до Іспанії. Сподівається, що назавжди.

«Хочу з Малаги переїхати з часом в Барселону або Мадрид, - розповідає Олександр. - Мій від'їзд був пов'язаний з творчістю і бажанням розвиватися, надією на краще майбутнє. Тут з першого дня відчуваєш себе комфортно і спокійно, люди приємніші, більш життєрадісні і добрі. Само собою, на адаптацію потрібен якийсь час, і доводилося непросто, але воно того варте, щоб жити в повноцінній, розвинутій, мирній і цивілізованій країні», - говорить він.

Згадує: емігрував акурат перед Майданом, але події в Україні ніяк би тоді не вплинули на його рішення.

«На Майдан я, звичайно, пішов би, але... з розумом. Я просто за мир. Життя в Україні і до війни було не особливо хорошим, а зараз стало ще гірше», - вважає Олександр. Тому в Україну він повертатися не планує, а хоче тільки приїжджати в гості до рідних і близьких.

«У Канаді держава не заважає людям заробляти»

Киянин, вчорашній студент НАУ Ростислав Герасименко задався метою переїхати до Канади. Зараз він займається документами і шукає фірму, яка допомагає бажаючим переїхати на ПМЖ. Англійською вже володіє на середньому рівні.

Розповідає, що ще ніколи не був за кордоном, але в Канаді у нього багато друзів, вони розповідали про цю країну і його зацікавили «стабільність і зарплата»: «Не тому, що там вона вища, а тому що там держава не заважає людям заробляти гроші. А у нас не те що не допомагає, а всіляко утискає малий бізнес уже на початку, - пояснює Ростислав. - І мені вже набридли всі ці майдани і революції! Я думаю, що Україну зараз можна порівняти з операційною системою, яку заполонила купа вірусів, і треба перевстановити Windows. Так би мовити, почати з чистого аркуша».

Брати участь у цьому «перевстановленні» у Ростислава немає бажання - війна тільки зміцнила його рішення виїхати.

«Мною рухає не страх загинути, а просто набрид ось цей абсурд. Матері старенькій вже якось все одно, аби жити спокійно, а мені, сестрі та її синові хочеться виїхати в нормальну країну», - пояснює він.

По приїзді в Канаду Ростислав, який нещодавно вивчився на авіаційного механіка, готовий працювати в будь-якій сфері: хоч будівельником, хоч вантажником.

«У Німеччині вище зарплата»

Киянин Богдан Власишин два роки прожив у Німеччині і зараз знову хоче туди. У Києві він працює фінансовим директором в нафтогазовій сфері.

«Хочу виїхати заради кращого життя, роботи і відпочинку. У мене нормальна робота тут, та й взагалі все нормально, але хочеться більшого. Київ став для мене затісним, і за кордоном краще зарплата. Тут 4 тис. доларів, а в Німеччині буде близько 6 тис. євро», - говорить він.

«У США краще умови для особливих дітей»

Архітектор програмних систем Віталій Тимчишин переїхав з Києва до США (Нью-Джерсі, Форт Лі) у червні.

«Причин було багато, причому зарплата не була однією з них - після сплати податків та оплати житла вона співставна з київською. Але в Києві я вже досягнув межі кар'єрного росту для технічного фахівця, а йти в менеджмент не хотілося. Тут ця межа трохи вища. Крім того, в США набагато краще умови для розвитку дітей-інвалідів, зокрема, в Нью-Джерсі дуже хороші програми для аутистів, і якщо в Києві дружина була повністю прив'язана до дітей, тут у неї з'явився час для саморозвитку», - розповідає Віталій.

Війна в Україні, пояснює він, частково прискорила його рішення їхати, хоча в цілому переїзд сім'я почала планувати ще на початку минулого року: Віталій півтора року їздив в Штати у відрядження, і йому сподобалося те, що він побачив.

«Там високі податки, але ти бачиш, за що платиш, - пояснює він. - «Швидка» таки приїжджає за 2 хвилини, безкоштовні школи високого рівня (залежить від району, потрібно пильно вибирати район проживання). Доступні туризм і поїздки: я протягом півгодини добираюся до Нью-Йорка, за дві години - до Філадельфії. Штати дуже різні, можна знайти район на свій смак. Хочеш в СРСР - оселяйся в Брукліні. Хочеш в українську діаспору - є відповідні райони».

«До Польщі - подалі від війни»

Вчителька з Запоріжжя Катерина Горняк-Гальченко зараз «зондує ґрунт» на предмет того, як можна перебратися в Польщу.

«У мене давно були думки виїхати з України, і вони б, напевно, так і залишилися на рівні думок, якби не війна в 200 кілометрах від нас. У нас двоє маленьких діток, хочеться убезпечитися, - розповідає вона. - Місто хотілося б не дуже галасливе і те, яке не межує з Україною: у прикордонних з роботою складніше, туди вся Західна Україна на заробітки їздить. У мене відразу не вийде працювати - діти. А потім видно буде. Знаю точно, що робота повинна подобатися».

В ЦЬОМУ РОЦІ НА ПМЖ ВИЇХАЛО БЛИЗЬКО 8 ТИС. УКРАЇНЦІВ

За даними Міжнародної організації з міграції, за кордоном проживає близько 6,5 мільйонів вихідців з України.

За 9 місяців цього року на ПМЖ виїхали близько восьми тисяч українців. З них 6 232 людини отримали дозвіл на виїзд в органах Міграційної служби, спочатку знаючи, що виїжджають на ПМЖ, та 1 156 подали аналогічні клопотання в консульства, попередньо виїхавши за кордон і знайшовши там житло та роботу.

Як повідомили ДеПо в Міграційної службі України, найпопулярніші серед українців країни для виїзду на ПМЖ: Росія, Білорусь, Ізраїль, Молдова, Німеччина і США.

Крім того, за даними МЗС, часто наші громадяни приймають рішення залишитися назавжди знову ж таки в Німеччині та Росії, а також у Чехії, Нідерландах, Австрії, Норвегії та Казахстані.

У Міжнародній організації з міграції ДеПо розповіли, що популярність Німеччини пов'язана з тим, що міграційні канали в цю країну давно налагоджені вихідцями з СРСР, там сформовані громади і людям є куди і до кого їхати.

Попит на Казахстан цього року підвищили запрошення на роботу (будівництво), які з'явилися в Києві в громадському транспорті.

Також в МОМ пояснили, що Канада, куди мріють потрапити багато українців, не ввійшла в список країн-«чемпіонів з ПМЖ», оскільки мігрувати туди стало складніше. До кандидатів висувають жорсткі вимоги, в які входить і знання мови, і володіння затребуваною в цій країні професією і ще багато чого.