Побори процвітають: Чому у дитячих садочках досі живе корупція

Depo.ua вирішив розібратися у ситуації поборів, їх обґрунтованості та необхідності.

Більше жодних "здайте", або як насправді виглядає система поборів у садках Києва

Поговоримо саме про садки Києва, так як найкраще ситуацію із системою забезпечення ДНЗ можна побачити у столиці України. До речі, більше грошей на ДНЗ та школи виділяють у столиці. Проте це не гарантує "малини" усім киянам та мешканцям столиці.

Розпочнемо з головного: міністр освіти Лілія Гриневич підписала наказ №1649, який скасовує положення про батьківські комітети у школах 21 грудня 2017 року.

Згідно із підписаним міністром наказом, розпорядження від 2 червня 2004 року №440 "Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради)" втрачає свою чинність.

Тобто, з цього закону випливає, що добровільні внески не можуть бути примусовими і не можуть вимірюватися фіксованими сумами. Вимагання коштів адміністрацією навчального закладу, педагогічними працівниками, батьківськими комітетами є незаконним і підлягає кримінальній відповідальності.

Здавалося б, перемога і можна видихнути, проте, нічого не змінилося. Майже. І виною не керівництво шкіл та ДНЗ, які звикли до корупційних схем, а батьки, які не хочуть, не можуть контролювати дотримання законів України.

Аби пересвідчитися у цьому, не потрібно самому мати дитину та бути учасником важких стосунків: батьки-батьківський комітет-завідувачдиректор закладу. Потрібно мати вуха, знайомих з дітьми чи мати доступ до соцмереж.

На сьогодні однією із рушійних сил по боротьбі із корупцією є спільнота БАТЬКИ SOS у Facebook. Де щодня, от вдумайтеся про масштаб цього дійства, можна натрапити на такі ось повідомлення.

Для тих, хто каже "це ж для ваших дітей, а ну давайте швиденько 50, 100, 200 грн чи "хтоскількиможе", варто прочитати цей пост.

А тепер до головного: батьківські комітети (далі у статті БК, - ред.) фактично заборонили, але вони продовжують своє життя.

Схема виглядає таким чином: щомісяця батьки здають загальноприйняту та погоджену суму на своїх дітей. Наприклад, 100 грн. Як то кажуть, на канцелярію, серветки, туалетний папір та мийні засоби. Здавалося, ці статті витрат дійсно потрібні та корисні, проте є одне але.

Наприклад, у Києві кожного року проводять тендер із закупівлі мийних засобів та серветок на значні суми.

Теж саме відбувається і на рівні ремонту, закупівлі дитячих майданчиків, ліжечок, шафок та постільної білизни із рушниками.

Але виходить, якщо батьки такі ініціативні та не хочуть користуватися державним, за яке сплатили зі своєї кишені податками (нагадаємо, податки є не тільки у зарплатні, але закладені і в акцизи, які є крізь: від алкоголю до взуття, - ред.), тоді керівник ДНЗ чи школи економить державні кошти. За що під кінець року отримує премію. Кажуть, що тих вихователів, які просять у БК кошти на серветки, мийні засоби і таким чином економлять гроші, виділені на ДНЗ, також отримують трохи преміальних. Проте у наказах премії вихователям та няням, які опікуються вашими дітьми, ви майже не побачите. Усе йде директору. Батьки економлять гроші державі, за що премію отримує керівник ДНЗ чи школи. Гарна схема?

Наприклад, у Дарницькому районі премії виглядали таким чином:

Важливо, що сьогодні будь-який громадянин має доступ до цієї інформації, яка у більшості цивілізованих країн є публічною.

Проте батьки краще здадуть на мило чи серветки, не поцікавившися, у якій кількості їх виділяють на рівні міського бюджету, ніж здогадаються, наприклад, подумати про те, що зарплатня вихователя та няні значно менші, ніж у директора. Та краще б здавали ці 100 грн не на те, що і так є, роблячи керівництву привід для премії "за економію", а доплачували тим, хто проводить час із вашими дітьми. Повірте, 1000 грн зробить погоду для тих, хто обрав цю непросту професію.

Тобто, виходить, якщо керівники ДНЗ та шкіл не будуть лінькувати і писати запити до РУО з приводу усього, що потрібно їхньому закладу, вони це матимуть. Безкоштовно. Без поборів та корупції. Батькам доведеться лише платити за їжу та, за бажанням, наприклад, скидатися на подарунки на дні народження дітей.

Але заклинаємо усіх любителів "вам що жалЬко для свлої дитини здати декілька копійчин?", враховувати хоча б той факт, що людей із середніми статками у державних садочках та школах небагато, і пільговики та багатодітні родини ну жодним чином взагалі краще не чіпати, особливо, коли треба здати гроші на телевізор (так-так, у київських школах є й такі "збирачі", чи на ноутбук для ДНЗ, аби демонструвати дітям "розвиваючі" мультики).

Темі про подарунки на кожне свято календаря для усіх працівників ДНЗ та шкіл варто присвятити окрему статтю. Бо ця совдєпія заслуговує на окрему увагу. Чи може ви не чули, що зараз українські школярі дарують вчителям путівки та сертифікати у ювелірні магазини? Питання, чому кожен сам не може вирішувати, чи варто обдаровувати освітян, якщо варто, як саме, самостійно, залишається риторичним...

Про хоч немале покращення свідчить і той факт, що у багатьох закладах дошкільної освіти та у школах завдяки розкриттю корупційних схем та кумівству завідуючих та директорів із освітянами РУО, змінилося керівництво. Хочеш правда - телефонуй у РУО, на 1551 до Кличка, складай запити. Головне - дій. Як само - безліч інструкцій є у спільноті Батьки СОС.

Висновок: на сьогодні кожна група ДНЗ, кожен клас школи самостійно вирішує бути чи не бути БК. Найідеальніший варіант, коли БК дійсно опікується потребами дітей, а не директора закладу. Прозора бухгалтерія, до якої мають доступ усі причетні, жодних відкатів завідуючим. Таке можливе за повної довіри між батьками та розуміння, на що витрачаються гроші. Здавати чи не здавати гроші - рішення індивідуальне. Не має бути жодного тиску. Але менталітет українців влаштований таким чином, хочеться вірити, що це спадок "совка", що вам завжди це пригадають, принизять цим і дістанеться й дитині, яка жодним чином не може відповідати за рішення батьків. Проте відомо про безліч випадків буллінгу, саме через те, що "А у Васі батьки жлоби, чого ми маємо за нього гроші здавати".

Щоб переконатися, що світ матеріальний і деякі українці готові вибивати гроші у буквальному сенсі, варто перечитати новини: тут і цькування дітей у школі з фізичним насиллям, і бійки між головами БК і тими, хто "сильно розумний" і не здає гроші.

Якби усі батьки були заодно і шанували закони, усі б садки та школи країни виглядали гідно. Проте, незнання законів, бездіяльність та потурання директорам ДНЗ та шкіл зводять нанівець усі старання активної та обізнаної громади. І у підсумку, маємо те, що маємо. Замкнене коло.

Корупційна схема "фонд садочка", яка працює лише в одному напрямку

Якщо питання по БК хоч якось можна урегулювати самостійно, всередині колективу, то побори на рівні керівника ДНЗ чи директора школи не можна залишати без уваги.

Існує декілька схем такої корупції: перший вид - благодійний внесок при вступі у ДНЗ чи школу. Вам озвучать суму та попросять здати ці кошти. Нормальні керівники, звісно, таким займатися не будуть. Ті, хто дійсно дбає про свій заклад та його, а зрештою і свою репутацію, просто скажуть про можливість зробити благочинний внесок (сума на ваш власний розсуд) на розрахунковий рахунок закладу. Як правило, у, наприклад, садках, де просять про таку послугу, протягом усього знаходження дитини у закладі грошей на "фонд садочка" не збирають. Знаємо про реальні випадки, де батьки, які здавали 1000 грн і більше, були позбавлені головного болю "здайте на фонд". Проте нагадуємо, ЖОДНОЇ ГОТІВКИ. Готівка це тупик та живлення корупції. Коли кожен українець це збагне, зникнуть не тільки побори,а й хабар.

Другий вид - щомісячний платіж у фонд садочку. Збирають голови БК і передають, безпосередньо, керівництву. Чомусь ніхто з батьків, судячи з відсутності скарг у випадку багатьох знайомих та друзів, не розуміє того, що цей щомісячний побір є нічим іншим як хабар, який живить чиюсь кишеню. Хочете підтримати садок, а не його керівництво, робіть такі пожертви на розрахунковий рахунок. Тоді ці кошти будуть дійсно йти на потреби садочка, а може і саме вашої дитини. Простий і нескладний шлях, але цей крок викличе бунт у керівництва, можна навіть і до гадалки не ходити. І зрозуміло чому.

Зрештою дуже цікаво, чому батьки готові самостійно купувати фарбу, бути будівниками, садівниками, але ніхто не здогадується поцікавитися, куди йдуть гроші "у фонд садкашколи". За найменшими підрахунками, це від 4-10 тисяч щомісяця, дивлячись на суму та на кількість дітей у групахкласах. Уявляєте? Це тисячі квітів, це зарплатня для садівника чи прибиральниці, це гарна та якісна пісочниця.

Третій вид - відкати. Хто б міг подумати, що у школах і ДНЗ використовують давній метод заробляннявідмивання грошей. Ось декілька із прикладів: виїзні вистави, за які батьки несуть гроші, фотоальбоми, фотосесії (від 100-200 грн за декілька фото сумнівної якості), централізована закупівля форми для фізичного виховання, ціна якої вдвічі більша за ціну від виробника, якщо купувати самостійно, щоденники - якщо ви не знали, то зараз у більшості українських шкіл є прибутковий бізнес: видають щоденник із фотографіями школи, та вимагають від 18-70 грн. Ціна залежить від нахабності керівництва. Собівартість щоденника - 4-6 грн. У магазині спокійно можна знайти цей атавізм радянської системи і за 6, і за 8 грн. Проте для більшості батьків питання не у ціні, а у тому, чому дитина має бути як всі і не має права вибору хоча б у такій справі.

Висновок: якщо б батьки не несли гроші, їх би ніхто не збирав. Страх батьків за дітей, які будуть у садочку нещасними через брак усього - необґрунтований. Зрозуміло, що для більшості легше здати гроші і забути про проблему. Не писати запити до РУО, не телефонувати на гарячу лінію, не прийти, наприклад, з добрим наміром на розмову до очільника ДНЗ чи школи. Але вдумайтеся, ви жили у бюрократично-корупційній країни і своєю поведінкою штовхаєте на цей шлях своїх дітей. А потім дивуєтеся, як так сталося, що за кілька років Україна не стала Європою і живемо ми так погано. Звісно, винен Путін із Порошенком, та сусід зверху, які несуть готівку, попри заборону, у кишеню керівників державних закладів.