Плати або терпи: Де українцям шукати можливості для безкоштовного спорту

Пара турніків, якщо пощастить, шведська стінка, атлетична колода та бруси – приблизно так виглядає більш-менш пристойний спортивний майданчик у звичайному київському дворі.

Якість цієї безкоштовної спортивної інфраструктури залежить від рівня опіки ЖЕКу або ОСББ, які, при нагоді, можуть підфарбувати її або полагодити. Та далеко ну у всіх подвір'ях є подібне обладнання. У своїй більшості інфраструктура збереглась ще з кінця 90-х років, постаріла або вийшла з ладу. Якщо від'їхати від Києва на якихось 50 кілометрів і заглянути у подвір'я на околицях, то спортивну інфраструктуру віднайти, справді, важко. Ще у 2015 році мер столиці Віталій Кличко підписав розпорядження КМДА, згідно з яким у столиці мали облаштувати нові 93 ігрові та 93 спортивні майданчики на загальну суму 10 мільйонів гривень. Адреси, за якими велись роботи, формувались з урахуванням звернень самих громадян, роботи були покладені на КП "Київбудреконструкція".

Через міцність споруд майданчики в народі прозвали"антивандальними". Залізяччя надійно вкопане в землю та приварене, і дійсно, вандалам навряд чи під силу їх розтрощити або викрасти. Багато спортмайданчиків в столиці з'явилось під час кампанії кандидатів на місцевих виборах. Деяким подвіря'м пощастило навіть з баскетбольними майданчиками або навіть тенісними столами, з яких на наступний же день хтось крав сітки.

За останні два роки безкоштовний вуличний спорт став доступнішим, але лише для тих людей, які мешкають в розвинених кварталах та житлових комплексах великих міст.

У райцентрах справи куди гірші. Футбольні поля, баскетбольні майданчики або місця для вуличного воркауту знаходяться на балансах або навчальних закладів, або спеціальних спортивних шкіл. Їх просто не вистачає для всіх бажаючих безкоштовно займатись спортом. В Києві з цим простіше. За бажання можна знайти місцину "під відкритим небом" з простими тренажерами. Прихильники безкоштовного спорту навіть створили карту таких місць, куди, можна прийти на тренування. Тут відсутній комфорт: немає шафок для особистих речей та душових кімнат, але є непоганий спортивний простір.

Кияни, які не користуються послугами платних спортивних клубів та секцій (річний абонемент в таких закладах, в середньому, складає 4 тис грн – Ред.), полюбляють ходити на спортмайданчик в районі Гідропарку. Для когось ці тренажери можуть здатись суворими та жахаючими, але тим, хто звик "тягати залізо" – байдуже. На форумах столичні стронгмени лишають про це місце лише позитивні відгуки. Зокрема, люди задоволені тим, що майданчик безкоштовний та має велику кількість знаряддя для різних груп м'язів. Головна перевага навіть не у вільному доступі, а в неповторній атмосфері, яку можуть зрозуміти лише ті, хто звик "тягати залізо".

Фото: сайт "Стронгмен"

Ці тренажери були зроблені ще в 70-х роках із різного металобрухту, траків, частин вантажівок та інших матеріалів. Ініціатором створення майданчику була не місцева влада, а працівник Інституту кібернетики Юрій Крук. Зараз місцина біля Дніпра налічує близько 150 тренажерів, деяке знаряддя приковане потужними ціпками, аби ніякий стронгмен не привласнив його собі.

В цілому, з безкоштовними спортмайданчиками у нас все не так погано, як могло б бути, проте рівнятись на Європу або США в цій сфері поки зарано.

Якщо ведення здорового способу життя для європейців є нормою, то в Україні люди часто приходять до покращення здоров'я після певного життєвого "етапу саморуйнації" (зловживання фастфудом, алкоголем, палінням, або після тривалого періоду сидячої роботи).

Наприклад, в житлових кварталах Германії завжди є широкий вибір безкоштовних спортмайданчиків, є велодоріжки з якісним покриттям. Не займатись спортом в Германії – дорівнює злочину.

Надзвичайно доступним є спорт в США. В кожному місті існує величезна кількість стадіонів для футболу, безкоштовних баскетбольних та тенісних кортів. Лише в штаті Коннектикут на 100 тисяч населення відведено 11 стадіонів, біля 20 бейсбольних полів та 42 безкоштовних тенісних корти. Кільце для баскетболу є практично в кожному дворі.

Ось так виглядає найпростіший спортмайданчик у Сан-Дієго.

Трохи екзотичний вигляд він має на Гаваях.

Також в Америці дедалі популярними стають змагання зі стріт-воркауту – любительського спорту, де люди змагаються в майстерності на турніках, брусах, шведських стінках, рукоходах та інших конструкціях.

У Франції є популярними пересувні спортмайданчики та спорт-кемпінг. Вони мають приблизно такий вигляд:

В Китаї та Японії вуличний спорт хоч і не такий популярний, проте тут завжди можна знайти безкоштовні заняття на природі цигун або тайцзи.

В Україні ж, аби якісно позайматись спортом, досі потрібно платити чималі гроші. Безкоштовний спорт є, проте до рівня розвинених країн йому дійсно, далеко. І на всіх його аж ніяк не вистачає.