Чистий четвер, 16 квітня, виявився для столичного регіону далеким від чистоти. Сильний західний і південно-західний вітер, швидкість якого місцями досягала 17 — 22 метрів за секунду, підняв справжню пилову бурю у Житомирській області, яка надвечір накрила весь Київ.

Причиною бурі мер Києва Віталій Кличко назвав кліматичні зміни, наслідком яких стала безсніжна, аномально тепла зима. Це спричинило повітряну ерозію ґрунтів та зниження рівня ґрунтових вод. Засушена земля перетворилася на пил, який у столицю і приніс північно-західний вітер.

Потепління, як відомо — світова тенденція. Вчені назвали січень 2020 року найтеплішим за всю 140-річну історію метеоспостережень, а загалом десять найтепліших січнів в історії зафіксували саме у цьому столітті. Новий температурний рекорд вже у лютому встановила Антарктика — вперше в історії метеоспостережень температура там сягнула +20 градусів. Науковці застерігають: аби уникнути кліматичної катастрофи, людство має вдвічі скоротити шкідливі викиди до атмосфери.

Київський мер забув згадати ще одну важливу причину ерозії ґрунтів — вирубку лісів. Зелені насадження тримають коренями землю, стримують пориви вітру і створюють тінь, не даючи ґрунту пересушитися. Однак в Україні неконтрольована вирубка лісів уже давно стала масовим явищем.

Наприклад, пошук за новинами в Google видає тільки за кінець минулого року два гучних скандали, пов'язані із вирубкою дерев у Київській області: масові незаконні вирубки на території Першотравневого лісництва в 5 км від Києва, а також у Білоцерківському районі. Аналогічні вирубки лісів і переорювання ґрунту відбуваються і безпосередньо в Києві, особливо це пов'язано із будівництвом.

Тижнем раніше автор цих рядків на власні очі бачив, як сильний вітер хмари пилу з висушеного поля на околиці Ірпеня, на березі річки Буча. Цей пил легко розвіювався на кілька кілометрів навколо, сильно ускладнюючи дихання.

Подібні пилові бурі ще називаються чорними. Вони катастрофічно знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де виникають, а й завдають шкоди сільському господарству там, де осідають пилові маси.

Історія України знає всього дві аналогічні за масштабом пилові бурі. 1928 року в степових та лісостепових регіонах України вітер підняв з площі 1 млн км² більше 15 млн т чорнозему. Чорноземний пил був перенесений на захід і осів на Прикарпатті, у Румунії та Польщі. А в лютому 1951 р. на Приазов'ї пройшли сильні бурі зі швидкістю 16—18 м/с. Вони знесли слабкий сніговий покрив і почали видувати оголений сухий ґрунт. Сніг разом із видутим ґрунтом створював чимало перешкод, утворюючи чорні кучугури заввишки до 1—1,5 метри.

Чи можемо ми чекати на нові пилові бурі найближчим часом? Чому ні? За нинішніх екологічних умов достатньо тільки сухої погоди і сильних вітрів, щоб київські краєвиди знову стало схожими на сцени з фільму "Інтерстеллар".

Наступного ранку місто все ще було в молочного кольору мряці, але причиною тому був уже не пісок — до столиці долетіли дими від численних лісових пожеж.

Вранці на Страсну п'ятницю рівень забрудненості повітря у Києві бив усі рекорди. Відповідно до даних екологічного чат-бота SaveEcoBot при нормі забрудненості у 50 одиниць, в деяких районах міста рівень брудності повітря сягав майже 300 одиниць, що вшестеро перевищувало норму! В Дарницькому районі ці показники складали у середньому 285 одиниць, у Деснянському районі було більше 250. А, наприклад, в частині Голосіївського району було взагалі 343 одиниці! Також дуже сильно постраждало від забруднення повітря на Харківському масиві.

Причина численних пожеж у лісах і на полях навколо Києва — посушлива зима і весна, а також підпали полів, які часто виходять з-під контролю, перекидаючись на лісові насадження.

У Чорнобильській зоні з 4 квітня гасять пожежу. 14 квітня відкритий вогонь вдалося погасити завдяки дощу, але трава й пеньки досі тліють. Щоправда, до Києва прилетів дим не з Чорнобиля, тому радіаційний фон у столиці не погіршився. Центральна геофізична обсерваторія зафіксувала мікроскопічне збільшення концентрацію цезію-137, а рівень гама-фону як у Зоні відчуження, так і за її межами практично не змінився.

Сильний дим, який оповив Київ, прийшов від пожеж в районі сіл Виступовичі, Нижня Рудня, Ігнатополь, Гладковичі на Житомирщині, пише заступник глави МВС Антон Геращенко. Водночас, повідомлення про підпали і лісові пожежі в різних районах зараз постійно з'являються в новинах. Серед найскандальніших — численні підпали в південній частині національного природного парку "Голосіївський", а також підпал в районі арт-хутора "Обирок" на Чернігівщині, який знищив частину культурного комплексу.

Ще одне джерело димів, про яке нагадала засновниця організації "Україна без сміття" Євгенія Аратовська — пожежі на сміттєзвалищах.

"Звалища вже давно горять, щороку — з березня по листопад, в спекотну і відносно нехолодну пору року. Тому що це природна властивість звалищ — горіти, від метану, який утворюється в шарах гниючого сміття. Якщо викидати сміття як попало і все підряд, на сортуючи його — то звалища будуть горіти і далі. Всі наші 6 000 офіційних і 20 000+ неофіційних звалищ по всій країні", — вважає Євгенія Аратовська.

Надвечір 16 квітня Київ очолив світовий рейтинг забрудненості міст, який постійно оновлює швейцарська компанія IqAir. Індекс забрудненості у столиці України був на рівні 380 одиниць. Для порівняння — в одному з найбрудніших міст світу Шеньяні було 180 одиниць, а в столиці Індії Делі цей рівень на той момент складав 117 пунктів.

Наступного вечора Київ все ще очолював цей антирейтинг, маючи 264 пункти проти 157 у Шеньяна, який іде на другому місці.

Судячи з прогнозу погоди, українська столиця і далі протягом певного часу очолюватиме цей антирейтинг. "Протягом найближчих 10 днів ми не чекаємо опадів в Україні, за винятком крайнього заходу. Тобто, в районах, де спостерігається горіння трави, торфу та лісу не буде опадів, але й не буде посилення швидкості вітру до таких значних величин", — повідомив напередодні директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

Такий рівень забруднення повітря може мати важкі наслідки для здоров'я. Особливо для тих, хто страждає на астму, алергію та інші респіраторні, а також серцево-судинні захворювання, нагадує президент Всеукраїнської громадської організаціїї "Жива планета" Світлана Берзіна.

Ось що потрібно робити, аби зберегти своє здоров'я за таких обставин:

1. Залишатися вдома.
   
2. Тримати вікна зачиненими.
   
3. Очищати повітря кондиціонерами, якщо вони є.
   
4. Зволожувати повітря в приміщенні спеціальними зволожувачами або звичайними пульверизаторами.
   
5. Робити вологе прибирання, бажано кілька разів на день.
   
6. Відмовитися від ідеї втекти від брудного повітря "на дачу" — пісок і дим разом із вітром легко можуть долетіти куди завгодно.
   
7. Використовувати на вулиці не звичайну захисну маску, а респіратор.
   
8. Пити більше води.
   

Як великим містам боротися із екологічними негараздами, наслідком яких стало пилове і димове забруднення, розповіли в організації "Екодія":

1. Більше кущів, дерев та трави замість відкритого ґрунту на територіях довкола міста втримуватимуть пісок на землі при сильному вітрі.

2. Прямі коридори проспектів із високими будівлями довкола каналізують та прискорюють вітер, тож подібної забудови у містах має бути менше.

3. Крім заходів з адаптації міст, важливо також запроваджувати амбітну кліматичну політику, щоб зупинити стрімке підняття температури, а разом з ним і зменшити ризик почастішання аномальних природних явищ, вважають активісти "Екодії". Україна разом із усіма країнами світу має прийняти політику на розвиток економіки без викидів вуглецю: відмовитися від спалювання викопного палива, запровадити заходи з енергоефективності, "озеленити" транспорт та сільське господарство.

Київ — не єдине місто світу, яке зіткнулося з екологічними проблемами. Поки половина планети сидить на карантині через коронавірус, природа продовжує нагадувати людству про необхідність поваги і бережливого ставлення до навколишнього світу. Крики активістів про апокаліпсис, пов'язаний із глобальним потеплінням, більше не нагадують панічні фантазії песимістів. Зміни в екології напряму тягнуть за собою падіння економіки. Світ навколо змінюється, і людям також доведеться змінитися, аби мати змогу знову самим контролювати своє життя на планеті.