Пішла в адміністратори, потрапила у “бордель”: Як у Києві дівчат приховано заманюють у проституцію

Десятки вакансій на сайтах з оголошеннями та у Facebook-групах є не тим, чим здаються на перший погляд: по приходу на такі співбесіди краще, що очікує дівчат у пошуках роботи – мирне запрошення надавати секс-послуги. І на цій співбесіді може опинитися кожна 

Пішла в адміністратори, потрапила у “бор…

Середа, 16.00. З будинку неподалік станції метро Палац Спорту швидким кроком виходить дівчина, попутно записуючи гнівне аудіоповідомлення подрузі. Вона щойно кулею вилетіла зі співбесіди, де очікувала отримати пропозицію роботи адміністратором одного з київських салонів краси. Натомість – отримала запрошення у "бордель".

Її сьогоднішня історія завершилася добре – вона відмовилася і змогла спокійно піти. Але так зробити пощастило не усім.

Журналісти Depo.ua розповідають про схему заманювання дівчат у проституцію через поширення на сайтах із вакансіями та у соціальних мережах оголошень про стандартну роботу – від "адміністраторів салонів краси" до "пакувальників сувенірів".

Ми особисто побували на такій співбесіді, і можемо описати типові ознаки підозрілих посад, замість яких вас покличуть у "ескорт-послуги з продовженням на інтим".

Все починається на сайтах безкоштовних оголошень

На основних сайтах з розміщення подібні "роботодавці" почуваються не дуже затишно: тут вимагають багато даних, включно з точною адресою і назвою компанії, прискіплива перевірка, ще й ціни, буває, кусючі.

Інша справа – сайти оголошень на кшталт OLX, який станом на січень 2020 року займав 9-ту сходинку за відвідуваністю в Україні, і де (теоретично) існує мінімальна модерація. І звісно ж, тематичні групи у соціальних мережах, де ваше оголошення про роботу не перевірятимуть взагалі.

Такі майданчики, можемо припустити, зручно використовувати для пошуку невеликої кількості працівників для малого бізнесу – від невеликої кав’ярні  до хостелу. А ще – для пошуку потенційних секс-робітниць, на роль яких деякі "роботодавці" розглядають усіх дівчат віком від 18 до 35/40 років.

"Набір" відбувається наступним чином. В оголошення у рубриці "робота" додається вакансія – частіше за все, на посаду адміністратора/ помічника адміністратора, HR у київський салон краси, тату-салон, масажний кабінет або ж міні-готель.

При цьому назва компанії або не вказується взагалі, або ж, у більш рідкісному випадку її наявності, вона не знаходиться у "Google". 

Адреса "салону" не зазначається також – на мапі обирається розмита позначка одного з центральних районів Києва, яка швидше за все, також не відповідає навіть приблизному розташуванню локації.

Втім, умови пропонують непогані, як для не найбільш кваліфікованої роботи: заробітна плата – приблизно 15 тисяч гривень, при цьому не вимагають жодних специфічних навичок, ба більше – досвід працевлаштування адміністратором раніше також не завжди вказується, як обов’язковий. Майже ідеально для молодих студентів/студенток та випускників, які ще не мають фахового стажу за своєю спеціальністю.

Але тут на шукачів роботи чекає гендерна дискримінація: у вакансіях чітко вказують, що шукають саме жінку, найчастіше – від 18 до 35, максимум – 40 років.

Припустимо, ви зацікавилися. Для запису на співбесіду у такий безіменний і безадресний салон вам пропонують подзвонити роботодавцю.

Ви набираєте номер, питаєте про вакансію. Голос на іншому кінці слухавки першочергово цікавиться, скільки вам років. Якщо відповідь збігається із зазначеним у вимогах діапазоном, вам можуть поставити кілька коротких запитань щодо досвіду роботи. Після цього вас запросять на співбесіду, повідомивши час та адресу – станцію метро і номер – як потім з’ясовується, звичайного житлового будинку. Можливо, вам надішлють інформацію смс-кою.

Втім, виявиться, що номер "офісної" квартири вам повідомлять лише по прибуттю на місце зустрічі. А наприкінці розмови нібито ненароком, але наполегливо попросять взяти на співбесіду паспорт – для підтвердження вашої особистості та переконання, що у вас є прописка.

Увага! Надійні роботодавці зазвичай не вимагають будь-яких паспортних даних на співбесіді. Виключення можуть становити вакансії на об'єктах спеціального призначення/ у внутрішніх органах держави, тощо.

Ми уважно переглянули кілька телефонних номерів, за якими записувалися на співбесіди у "салони". Більшість вакансій, опубліковані з них – однотипні, з мінімальною кількістю даних та вимог до потенційного працівника.

Окрім оголошень на одному із популярних сайтів зазначені номери фігурували у розміщенні вакансій у тематичних групах Facebook. Причому там вакансій було більше: пропонували роботу у вигаданому (принаймні для пошукових систем) готелі та навіть підробітку комплектувальником сувенірів з погодинною оплатою. 

На останню вакансію теж шукали виключно дівчат, ще й зазначали можливість нічних змін, що видається доволі дивним. (На думку автора цієї статті, сувенірам насправді було б не дуже важливо, комплектує їх людина зі статевим членом чи піхвою.)

А от якщо добряче погуглити, можна знайти зв’язок телефонів з ескорт-послугами: на міні-сайтах з пошуку роботи ці ж номери фігурують у "VIP-вакансіях для дівчат", під цим же номером подібні "послуги" просувають у Instagram.

До того ж, під аналогічним номером телефону вакансії "висять" із 2017 року.

Співбесіда

Я підходжу до дверей будинку неподалік станції метро Палац Спорту. Кропивницького 12 – цю адресу повідомили телефоном. Куди йти далі – все ще невідомо. Попереду у будинку – невеликий продуктовий магазин, біля якого зупиняюся.

Телефоную по номеру, за яким мені називали локацію. На задньому плані чути голос кількох дівчат. Моя співрозмовниця каже заходити у двері під’їзду, подзвонивши у домофон. 5 поверх, квартира праворуч під номером 18. На вході мене зустрічає брюнетка маленького зросту. Здається, її звати Вірою (якщо це дійсно її справжнє ім’я).

Вона запрошує проходити у "офіс" – звичайну 3-кімнатну квартиру, доволі недбало перероблену під робоче приміщення. Голі стіни, мінімум меблів, зграйка невідомих дівчат у кімнаті праворуч. Мене просять пройти далі, у так званий кабінет – простору квадратну кімнату, де стоїть кілька робочих столів, стільців і невеликий диван при вході.

Мимоволі впадають в очі відсутність комп’ютерів та мінімальна кількість особистих речей співробітників – їх там сидить троє. Здається, весь робочий простір складається із блокнотів та папірців, а офіс виглядає вкрай необжитим.

"Присідайте", – брюнетка сідає за стіл, – "Речі та сумку з телефоном залишіть на дивані. І візьміть паспорт".

Це дивує. Зазвичай на подібних співбесідах сумку, речі, а особливо — гаджети просять залишити у коридорі, аби уникнути запису розмови на диктофон. Звісно ж дівчата, які думають, що йдуть до звичайного потенційного роботодавця, цього не знають.

Брюнетка питає моє ім’я, вік, і просить показати паспорт. За цим записує мій номер телефону і перепитує: "А яка у вас вакансія?".

Що ж, "блокнотний аудит" мої потенційні роботодавці ведуть не дуже сумлінно.

Протягом кількох хвилин почуваюся як на звичайній співбесіді: питають про освіту, колишнє місце роботи, причини звільнення, позитивні та негативні якості, бажаний графік та очікувану заробітну плату (на вакансії було зазначено 15 тисяч грн/міс).

Останнє питання чомусь заскочило зненацька. "Муж, детки есть?", – дівчина стомлено поглядає на мене. На моє заперечення киває і продовжує: "А тепер давайте я розповім вам про нашу компанію".

За її словами, вона представляє компанію "Арчі Груп", яка нібито займається готельно-ресторанним бізнесом в Україні й за кордоном протягом 16 років.

"На нас працює понад 2 тисячі людей, а у нашому веденні – готелі, ресторани, бари, сауни. І звичайно ж, для додаткового прибутку ми тісно співпрацюємо зі сферою ескорт", – дівчинка пильно дивиться мені в очі – "Ви знаєте, що це за сфера?".

На моє припущення про "супровід заможних чоловіків у різні поїздки", ствердно киває і додає: "Так. Це супровід заможних чоловіків та організація їхнього дозвілля, але з продовженням на інтим за бажанням клієнта. Ось, що таке ескорт. Як ви ставитеся до цієї сфери?".

Аби продовжити розмову, поставитися я мала якщо не без ентузіазму, то як мінімум нейтрально. Роблю зацікавлений вигляд, уточнюючи важливе питання: " А що, як клієнт мені не сподобається?".

Віра криво усміхається і відповідає тихо і майже байдуже: "Це робота. На роботі ми не обираємо, що нам робити, а чого не робити".

До розмови раптово долучається старша жінка, яка сидить за найближчим до нашого столом, навпроти мене. Худа, з коротко стриженим русявим волоссям і в окулярах, на вигляд віком під 50 років – вона б легко могла здатися суворою шкільною вчителькою, якби не дивно припухле праве око, яке зводило увесь образ нанівець.

"Якщо він має фізичні вади, якщо у нього помітні якісь рани – тоді ви можете відмовитися. А так — це робота. Ескорт-супровід з наданням інтимних послуг. Вони не завжди бувають, але маються на увазі. Нічого страшного у цьому немає", – її голос здається живішим за тихий і стомлений говір Віри. На мої запитання відповідає "в інтересах компанії", акцентуючи увагу лише на позитивних сторонах роботи. Стверджує, що зустрічі зі знайомими при працевлаштуванні у них – виключені.

"Чоловіки – 80% іноземці, високопоставлені гості. Багато гарних чоловіків із заниженою самооцінкою. Багато хто приходить першочергово заради спілкування. Щодо розмов у нас є три заборонені теми: релігія, політика, особисте життя. На усі інші теми спілкуйтеся, як заманеться. Ну а там вже як піде. Робота на апартаментах у центрі Києва. Є адміністратор, є дівчата, які також працюють в ескорті. Різних типажів, різного віку і вагових категорій. І кожен типаж має попит. Вони добре заробляють. Буває по-різному. Золотих гір не обіцяю, але 70-80 тисяч на місяць ви зможете мати спокійно", – розповідає "вчителька".

За її словами, працюють погодинно – у середньому година часу ескортниці коштує 1600 грн. У послуги "погодинки" включено: розслабляючий масаж, секс у презервативі, мінет у презервативі.

Решта, за словами моєї співрозмовниці, – поцілунки, мінет без презерватива, поза 69, анальний секс, лесбі-шоу, кунілінгус – додаткові послуги, які оплачуються по окремому тарифу.

"Поцілунок – 500 грн. Мінет без презерватива – 2 000. Кунілінгус – 2000. 90% грошей з додаткових послуг – вам. Плюс до того, ви маєте 10% від бару. Гості на барі залишають хороші гроші – це 19-20 тисяч і більше. Залишають хороші чайові. Їдете ви до нього у готель або маєток. Або він до нас на апартаменти. Чим хороша робота на апартаментах – ви, грубо кажучи, зранку хустку одягли, і поїхали у транспорті. І ніхто не знає, де ви працюєте, ким ви працюєте, скільки ви заробляєте".

Віра додає, що компанія надає алібі, а кожна дівчина працює під псевдонімом. Але: "Паспорт завжди знаходиться з вами у сумочці. Тому що якщо ви їдете до гостя у HILTON то вас туди без паспорта і під ім’ям "Анжела" просто не пропустять".

Далі вже я ставлю питання про охорону та безпеку, неадекватних клієнтів, житло. За словами моїх співрозмовниць, перевозять дівчат особисті водії компанії на автівках із тонованими вікнами, у кожній із яких є "кнопка безпеки", на випадок непередбачуваних ситуацій.

За умови проблем із квартирою у Києві, жити можна прямо на апартаментах. Але більшість дівчат все ж таки приїжджають туди "як по офісному графіку" – обирають зручні зміни, а після "робочого дня" повертаються додому.

Апартаменти – 3-4 кімнатні квартири у центрі Києва. В них дівчата мешкають по двоє-троє. Якби я погодилася на співробітництво – зі мною б склали анкету зі справжнім (для компанії) та фальшивим (для клієнтів) іменем і відвезли б на апартаменти для знайомства. За умови повної зацікавленості у роботі, дали б "пробного" клієнта.

Я дякую і кажу, що подумаю. Одягаю свій пуховик, шапку, шарф, мені повертають документи. Віра проводжає мене до дверей.

"Ви подумайте, якщо захочете, поїдете подивитися апартаменти. Подумайте, – вона поступово прочиняє двері, – Ми пропонуємо високооплачувану роботу. Кожного дня мати гроші, якщо ви нормально реагуєте на секс із чоловіками – то жодних проблем".

– "Але ж це незаконно?" – ніби уточнюю я.

"Так, незаконно, – "роботодавиця" незворушно вдивляється мені в очі, – але повторюю: ми працюємо не перший рік. Наші апартаменти знаходяться у центрі Києва – ви повинні розуміти, які люди туди ходять, які будівлі знаходяться поруч. Все куплене".

Любов до "Палацу Спорту"

Звісно ж, явно тимчасовий офіс біля Палацу Спорту – не єдина локація для проведення співбесід. Серед інших – будинок 10 на вулиці Басейній (також метро Палац спорту) та Велика Васильківська 47, біля метро Олімпійська. Здається, "компанія" дуже любить локації поблизу найбільшого критого стадіону України.

Ми зв’язалися з Анною (ім’я змінено) з місяць тому — дівчина у пошуках роботи придивлялася саме до вакансій адміністратора. За один день вона пішла на 3 співбесіди та на всіх трьох замість адміністрування їй пропонували заробляти на життя секс-послугами. А отже, чи не щотижня через подібні розмови можуть проходити десятки дівчат.

Умови праці Ані пропонували аналогічні. При співбесідах у розмові згадувалася одна і та сама компанія – Арчі Груп.

Відрізнялися ціни, що можна розцінювати як ознаку брехні про реальні заробітки й оповіді про можливість відмови від клієнта: дівчині сказали, що від інтимних послуг можна відмовитися, тільки тоді весь заробіток піде іншій секс-працівниці.

У всьому іншому, наші оповіді збігалися. Щоправда, її "потенційні роботодавці" були більш обачними до безпеки: у двох місцях сумку, речі та особливо — телефон її попросили залишити у коридорі, беручи лише паспорт, і лише в одному місці дозволили взяти речі із собою.

"І ще важливий нюанс", – каже Анна, – По першій співбесіді я такого не помічала, але по двом іншим... Друга дівчина або просто дурна, або під дією чогось. Але третя ...це жах. У неї дуже розширені зіниці. І погляд, такий, ніби вона дивиться на тебе і повторює у себе в голові "ти будеш у нас працювати". Неадекватний. Мені дійсно здається, що вони можуть бути під дією якихось речовин".

У пошуковику про "Арчі Груп" немає майже нічого: більшість компаній із такими назвами пов’язані із архітектурними проєктами, як в Україні, так і за кордоном.

Єдина подібна назва фігурує на "трудбоксі", і пов’язана безпосередньо з ескорт послугами. Про "готельний бізнес" будь-якої "Арчі Груп" нічого не відомо – у реєстрах України такої компанії не існує.

 

 

 

Окрім "Арчі Груп" у знайдених нами вакансіях фігурує так звана компанія "Денвер плюс", яка ніби-то займається готельно-ресторанним бізнесом.

При цьому в Україні фігурує кілька компаній із аналогічними або подібними назвами, де є слово "Денвер" – і жодна з офіційно зареєстрованих ( а їх близько 16) не пов’язує себе із зазначеною  діяльністю.

Компанії під назвою саме "Денвер плюс" у реєстрах України, звісно ж, не знайшлося. При дзвінку для ніби-то запису на співбесіду розмова йшла по тій самій налагодженій схемі що і раніше: нас одразу ж запитали про вік та де саме знайшли вакансію, запропонували відправити місце зустрічі по смс та прийти завтра ж.

При прямому питанні про зв’язок із проституцією дівчина, яка представляла "компанію" очікувано почала все заперечувати та незграбно "віднікуватися", врешті решт кинувши слухавку.

Тим часом на просторах інтернету легко можна знайти історію із фігуруючим номером телефону та цією ж назвою неіснуючої компанії, де одна з дівчат на сайті vnutri.org описує власний досвід подібного спілкування:

303 стаття КК

Про те, чи підпадає подібне під кримінально карані злочини в Україні та правильний алгоритм дій, після того як ви потрапили на таку "співбесіду" журналісти Depo.ua поговорили з адвокаткою Юлією Лісовою.

Як з’ясувалося, дані дії, а саме заманювання у проституцію, підпадають одразу під кілька пунктів статті 303 Кримінального кодексу України – втягнення у заняття проституцією та сутенерство. Останнє, за законом, карається позбавленням волі від п’яти до семи років. 

"Дії, які спрямовані на залучення нових осіб до заняття такою діяльністю – кримінально карані". Тут є кваліфікуючі ознаки, якщо такі дії за попередньою змовою групи осіб – то це ще більша відповідальність. Перша частина, без обтяжувальних обставин – це від трьох до п’яти років позбавлення волі", –каже наша співрозмовниця.

Щодо правильного алгоритму дій. вона зазначає наступне:

Спочатку, пишете заяву у поліцію. Якомога чіткіше вказуєте дату, місце, час, хто був долучений до подій.

Подаєте поштою – рекомендованим листом або особисто – через чергову частину. Якщо особисто, то на другому примірнику ставиться штамп про те, що прийнято.

Через добу ви туди повертаєтеся, і питаєте, чи можете взяти витяг із єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо вам такий витяг через 24 години не надають – тоді таку бездіяльність необхідно оскаржувати у суді і зобов’язувати поліцію вносити заяву до єдиного реєстру досудових розслідувань і починати розслідування.

"Такий шлях зараз проходить напевне більшість заяв про злочини, тому що поліція їх фіксує просто як звернення громадян, хоча повинні вносити до реєстру і починати розслідування. З огляду на те, що громадяни не знають цієї різниці, вони чекають місяць. У результаті отримують повідомлення про те, що якийсь там дільничий сходив щось перевірив, і на цьому все завершується. Правильний алгоритм – це саме подати, почекати добу, вимагати витяг, немає витягу – оскарження до суду", – зазначає адвокатка.

P.S. У описаних у даній статті випадках дівчата спокійно забирали свої документи після співбесіди і йшли геть. Втім, нашій редакції відомий випадок, коли документи не повернули. Після того, як дівчина пішла "працевлаштовуватися" її документи забрали "на ксерокс", а саму її після того не бачили близько 6 місяців, протягом яких її насильно утримували та гвалтували, заробляючи на цьому гроші. Надавати будь-які  коментарі дівчина відмовилася. Відомо лише, що винних, хоч їх і знайшли, покарано не було – вони відкупилися.

Саме тому важливо розрізняти надійні вакансії. І не мовчати про подібні історії.

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"