Під замком, голодні, без паспорта і собаку залиште тут: З чим стикаються українці, яких досі не забрали з Китаю

Після збиття українського літака в Тегерані президент Зеленський зворушливо обіцяв українцям, що "Україна завжди буде вас захищати, в якому куточку планети ви б не були". Щоправда, ситуація з евакуацією громадян України з охопленого коронавірусом Китаю поки що доводить, що це тільки красиві слова

Під замком, голодні, без паспорта і соба…
Фото: Iryna Chuyko

31 грудня 2019 року у китайському місті Ухань  зафіксували спалах невідомої раніше пневмонії, яка виявилась коронавірусом.

Наразі, за офіційними даними, на евакуацію з Китаю очікує чи то 51 чи то 49 українських громадян, які позбавлені можливості самостійно виїхати з країни. Ці громадяни наполягають, що дали згоду на ізоляцію в карантинних умовах по приїзду і вже кілька разів збирали валізи. Але і досі залишаються на чужині.

Де увесь цей час живуть українці, чим вони харчуються, як виживають і з якими проблемами стикаються, розповідає Depo.ua.

Епопея з евакуацією українців стартувала ще на початку лютого. Влада заспокоювала громадян, що їх невдовзі вивезуть. От прямо з дня на день, тільки підготують умови і місце. Потім дату перенесли на 10 лютого, потім – на 11, потім – на 18. І от знову українська влада повідомила, що це станеться трохи пізніше. Приблизно через два дні. Президент продовжує робити гучні заяви, українці в Китаї живуть на валізах.

"В Ухані не ходить громадський транспорт і заборонений приватний. Наше посольство домовилося з китайською транспортною компанією, щоб нас (близько 50 осіб, розкиданих в різних частинах міста) забрали автобуси. Було отримано всі дозволи на вивезення іноземних громадян. Ми вже навіть знали номери автобусів і номери телефонів китайських водіїв і супроводжуючих. І ось, всі на валізах. А вранці 11 лютого нам повідомляють, що літак з Києва за нами не прилетить. І ось тут стало гірко. До цього ми в чатах трохи посміювалися над росіянами, яких забрали на військових літаках без туалету з відром за шторкою... Але за ними хоча б літак прилетів. А за нами - ні. Не прилетить чарівник у блакитному вертольоті. Представник консульства нас попередив, що ми обов'язково повинні підписати документ про те, що ми згодні проходити карантин на батьківщині - інакше без нього ми не сядемо в літак. Тому всі підписали цей документ і пані Скалецька (міністерка охорони здоров'я, - ред) несе перед камерами на всю країну відверту нісенітницю, називаючи причиною затримки евакуації те, що хтось не підписав документ. Просто немає слів", - пише студентка Уханського університету Ірина Чуйко.

А це вже допис Ольги Батури на цю ж тему і в ці ж дні. Дівчина довго прожила в Ухані, проте через поширення коронавірусу захотіла повернутися додому. Але не так сталося, як гадалося.

Ольга Батура

"Сьогодні прокинулась з надією, що нарешті полетимо додому! Та близько 9 ранку за китайським часом нам повідомили з посольства, що з технічних причин, які не залежать від посольства України в КНР, евакуації сьогодні не буде. Посольство України в Китаї зробило все можливе і неможливе для організації нашої евакуації. Організували транспорт до аеропорту, домовились про всі деталі з китайською стороною, надали нам матеріальну допомогу, щоб ми могли придбати продукти та інші необхідні речі для евакуації. Щиро вдячна працівникам посольства за підтримку! Але, як бачимо, нашому уряду байдуже до того, що з кожним днем ситуація в місті Ухань погіршується. Чим довше ми тут залишаємося, тим більше ризикуємо захворіти. Навіть похід до супермаркету може бути небезпечним. Невже так важко організувати літак і знайти місце для проходження карантину. Нас всього, плюс-мінус, 50 людей! Вже майже два тижні ми сидимо на валізах, а керівництво нашої країни і далі зволікає. Інші держави (навіть Росія) давно вивезли своїх громадян. В українських новинах заявляють, що нас вже везуть додому. У мене враження, що я в якійсь паралельній реальності! Нічого не розумію!  Можливо евакуація – це просто жарт!? Ну то давайте посміємося всі разом. Нічого іншого від "слуг народу" я і не очікувала! Сьогодні всі ми вирішили писати про цю ситуацію скрізь де можна і куди можна. Дуже сподіваюсь, що до "когось" нарешті дійде!" – йдеться у дописі на Фейсбуці. Щоправда потім Ольга Батура видалила свій допис.

Студентка Ірина Чуйко: Закрили в гурожитку, але доставляють овочі

Ірина – студентка з Мелітополя. Живе в Ухані і розповідає про тамтешнє життя. Щоправда, з початком епідемії коронавірусу гарні фото і безтурботні дописи поступилися звітам про те. Як Китай бореться з цією бідою і як живеться зараз в самому серці епідемї.

"Привіт всім! Вирішила написати, що у нас відбувається - випереджаючи питання тих, хто знає, що я зараз живу в Ухані - тому самому, який став епіцентром нового коронавірусу. Я жива, і, здається, навіть здорова. Станом на сьогоднішній ранок, 21 січня 2020 року, в Ухані було 270 підтверджених випадків зараження. Чи не 400, не кілька тисяч - а 270. При тому, що населення міста - близько 12 мільйонів. І, до речі кажучи, від грипу щороку помирає від 13 до 18 тис. людей.  Деякі школи, дитячі сади і організації відправили в новорічну відпустку (НЕ карантин!) на півтора дні раніше. Про карантин міста і обмежень на в'їзд-виїзд поки не йдеться, хоча багато хто цього боїться. Паніка развозится більше в російсько- та англомовних спільнотакх. Але не все так страшно, як мовлять ЗМІ. Це не чума, це не гірше, ніж ебола або SARS 2003 року.  З поганих моментів - стало дуже складно купити спец. маски - їх тотально скуповують в аптеках. На вулицях майже немає людей. Рекомендують утримуватися від відвідування людних місць, добре мити руки, носити маски, уникати контактів з людьми, у кого є симптоми застуди. Ну, в загальному - життя триває, все добре".

Опублікувала і відео, як китайці роблять закупи до Нового року, зазначивши, що за китайськими мірками в магазині – дуже мало народу.

Першого лютого Ірина розповіла, що робиться для захисту іноземних студентів, зокрема в Wuhan University of Technology, де вона навчається. Так, за словами Ірини, керівництво робить все, щоб студенти-іноземці, що залишилися в кампусі, відчували якнайменше дискомфорту в зв'язку зі сформованою ситуацією.

"Наприклад, з понеділка вже відкриті їдальні на обід і вечерю, по годині на день. Можна купити їжу, якщо ти не готуєш сам. Університетська лікарня переведена в 24-годинний режим роботи, там є черговий лікар (хоча у нас на було в цьому потрібні, у нас в університеті немає жодного випадку навіть підозри на захворювання). Деякі іноземці, насправді, панічно бояться навіть вийти на вулицю - і для них організували можливість закупівлі і доставки продуктів волонтерами. До речі, тим, хто не зміг або не встиг купити маски, їх можна було безкоштовно взяти при виході з гуртожитку. Так само тим, у кого закінчувалася віза пообіцяли вирішити це питання. Але без візи або з простроченою візою все одно перебувати не можна. Сьогодні я особисто була свідком - 4 студентів відправили в Імміграційне Бюро продовжувати візи. Черговий учитель в міжнародному офісі допоміг організувати машину для хлопців (нагадаю, транспорт в місті не ходить - тільки спецтранспорт або машини зі спецдозволом). Для всіх іноземців, що живуть в Ухані, відкриті 24-годинні гарячі консультаційні лінії, де можна отримати консультацію. Я особисто дзвонила на 2 телефони, мені відповідали гарною англійською, проблем з комунікацією не було. Так що ніхто нас не кинув, все в порядку", - написала вона

Через 9 днів Ірина розповіла, як живеться в місті, закритому на карантин.

"Вже більше 2 тижнів, як Ухань - закритий. З 23 січня не ходить громадський транспорт, закриті метро, ​​вокзали, аеропорт. Деякі мости і тунельні дороги між частинами міста також перекриті. Багато ком'юніті (невеликий житловий квартал, що складається з декількох багатоповерхівок, об'єднаних загальною обгородженою територією з двором, садом або дитячим майданчиком) теж закриті для сторонніх. Не пускають навіть доставщиків їжі. Це безпрецедентний випадок у світовій практиці, щоб таке велике місто було закрите на карантин. Після тижню карантину, коли світова спільнота стала розуміти масштаби того, що відбувається, деякі країни стали евакуювати своїх громадян. Про те, як і куди евакуювали людей, напевно можна писати окремо.  Україна своїх ще не евакуювала. До сих пір. Так що не вірте повідомленням в новинах, що українці були евакуйовані з Уханя. Це не так. Багато журналістів (спеціально або за персональною неосвіченості) не вловлюють різниці між назвами "Ухань" і "Хайнань". Так от, були вивезені тільки туристи з острова Хайнань. Що ж відбувається у нас в місті? Як не дивно, але паніки на вулицях немає. Ніхто не ридає і не істерить на вулицях. Людей на вулицях небагато - але вони є. Є ті, хто вигулюють собак, хто поспішає в магазин чи аптеку. У деяких районах люди в "скафандрах" і з валізками і розпилювачами проводять дезінфекцію. Але, думаю, це в тих місцях, де були випадки зараження. У своєму районі я їх не бачила. Є відео з масштабною дезінфекцією міста - але, якщо чесно, я не знаю, що там розпорошують і сама особисто ніде не бачила, тому не буду плодити "чутки, скандали, розслідування". Ціни на продукти залишилися тими ж - але швидко розкуповуються свіжі овочі і м'ясо. Позавчора нам в університеті безкоштовно давали по великому пакету свіжих овочів - щоб студенти не відчували нестачі. Уже почалися складнощі з покупкою масок - вони або швидко закінчуються в аптеках, або не встигають завозити".

Ще через два дні вона написала допис про евакуацію, який перепостили більше 2,5 тисяч разів. Ірина наголошує, що вже десятки держав, в тому числі – менш багатих і розвинутих, ніж Україна, забрали своїх громадян додому. А українців тільки годують обіцянками.

Три дні тому гуртожиток, в якому живе Ірина, таки закрили.

"Завтра ще можна вийти в магазин за продуктами з 2 до 4, а потім - щочетверга з 2 до 4 . Ну, спасибі, що попередили. Свіжі овочі нам доставляють безкоштовно раз на тиждень. До речі, подібні посилені заходи карантину в Ухані введені з 10 лютого. Жителі компаундів можуть виходити раз в 3 дня за продуктами. У багатьох великих містах ситуація така ж, хоча все залежить від провінції і керівництва міста. У новинах була інформація про евакуацію українців 18 лютого. Нам, що очікуються цю евакуацію, ніхто офіційно нічого не повідомляв. Чекаємо", - написала вона.

А вчора Ірина повідомила, що на літаку, який нібито забере українців, полетять ще й громадяни Аргентини. І що вони більш обізнані щодо евакуації, ніж самі українці.

Модель Олександра Волкова: Вулиці порожні, в магазині залишилися редька і часник

Модель із Закарпаття Олександра Волкова приїхала в Китай 28 листопада, працювати за спеціальністю.  В кінці лютого вже мала летіти додому, але тепер не знає, як і коли це відбудеться. ВВС Україна вона  розповіла, що 20-х числах січня клієнти почали скасовувати роботу, у WeChat почали скидати різні повідомлення про вірус. 23 січня прийшло повідомлення, що громадський транспорт закритий, аеропорти та вокзали теж, а в Ухані ввели карантин.

"Почалася паніка, ми почали дзвонити своїм керівникам. Вони кажуть: сидіть вдома і нікуди не виходьте, запасіться про всяк випадок їжею, адже невідомо, коли в магазин завезуть продукти.

"На цей момент їжа в магазинах є, але полиці напівпусті. Є крупи, зокрема, рис, мало овочів. Ми сьогодні заходили в продуктовий, залишилися лише редька і часник. Аптеки теж відчинені, але ти не можеш зайти всередину, вхід перегородили столами, тому ти можеш тільки біля входу попросити щось, щоб тобі продали. Вулиці порожні, люди не виходять, центр абсолютно вимер - там немає нікого. Пересуватися між районами не можна, вони ізольовані. Виїхати з міста теж не можеш. Ми цілими днями сидимо вдома, виходимо лише в магазини. У нас в районі нічого не відбувається, епіцентр - в центрі. Там переповнені лікарні, багато хворих, не вистачає масок, хаос. В місті взагалі нереально знайти маски - їх немає ні в магазинах, ні в аптеках. Вчора читала у WeChat, що в місті організовують дружини. У випадку хвороби ти маєш спочатку пройти через цю дружину, яка вирішує, йдеш ти в лікарню чи ні. Адже всі лікарні переповнені. Відкриті лише продуктові магазини. Ми запаслися на майбутнє, адже невідомо, що буде з постачанням. Я дзвонила в українське посольство в Пекіні, поки що про евакуацію мова не йде. Сказали, щоб сиділи вдома і нікуди не виходили - це все. Якщо буде евакуація, то я готова звідси поїхати", - розповіла Олександра. Ця розмова відбувалася ще в січні.

Зараз же, за повідомленнями ЗМІ, дівчина вже благає щоб її евакуювали з Китаю.

"Нема куди поселити нас? Да хоч в печеру поселіть", - каже вона на відео в тік-ток. Виданню goloskarpat.info дівчина повідомила, що в неї вже опускаються руки через постійні скасування виїзду. Судячи зі сказаного, вона дуже сильно нервує.

"Сьогодні нас мали вивезти, але все скасували. У мене просто опускаються руки. Через технічні причини Україна вже три тижні не може витягнути своїх співгромадян. Наш уряд все ще говорить "чекайте". Уряд, напевно, не розуміє, що чим довше ми будемо тут, тим гірше. Уже нікого буде рятувати. У моєму районі вже є кілька хворих, хоча до цього тут було відносно спокійно", - розповідає Олександра.

Танцюристка Світлана Сірик: Поїхати з Китаю і не хоче, і не може

Світлана працює танцюристкою в нічному клубі. Вже понад два тижні нічні клуби закриті на карантин, працівники багатьох компаній перейшли працювати з дому.

Світлана не може виїхати через те, що її паспорт знаходиться в міграційній службі, куди дівчина подала його на продовження візи.

Фото Світлани Сірик/gazeta.ua

"Чи отримаю її, не знаю. Зараз такий пік поширення вірусу, що краще менше переміщатися, особливо в місцях масового скупчення людей. Рейси типу Пекін-Київ скасовані і тепер дістатися додому буде дорого. А найголовніше, що я поки і сама не хотіла б просто взяти і виїхати, мені подобається Китай, подобається танцювати, подобається тут жити. Поки просто чекаю, адже новини дуже швидко змінюються і що буде завтра, ніхто не знає", - розповіла Світлана gazeta.ua.

Акробатка Юлія Рудєва: Ледь вдалося отримати паспорт і виїхати з Китаю

В схожій ситуації опинилися спортсменка з Херсону Юлія Рудєва – майстерка спорту зі стрибків на батуті. Рік тому вона поїхала до Китаю і офіційно працевлаштувалась акробаткою в "Cirque du Soleil". За словами її матері, Юлія - єдина українка, яка виступає в китайській філії цирку.

На новорічні свята дівчина планувала приїхати додому, проте зробити цього не змогла, адже подала паспорт до офіційних органів Китаю для продовження візи. Документ Юлії до початку епідемії повернути не встигли і дівчина опинилася в бюрократичній пастці.

Як розповідає її матір Ірина, вона зверталась до посольства України в Китаї з проханням допомогти її доньці з поверненням додому, проте отримала відмову.

"3-го лютого цього року Бюро безпеки поінформувало консульську установу про готовність візи та паспорта Юлії Рудєвої та надало контактні телефони офіцера, відповідального за видачу цих документів, оскільки імміграційні органи повідомили про продовження неробочих днів до 9-го березня. Зазначену інформацію невідкладно було передано консулом у телефонному режимі Юлії Рудєвій, яка згодом підтвердила, що отримала свій паспортний документ", - повідомили пізніше ЗМІ.

На початку лютого Юлія Рудєва таки отримала паспорт і їй нібито вдалося виїхати з Китаю в Дубай. Звідти вона планує повертатися в Україну.

Перекладачка Валентина Чехун: Роботодавці відправили у відпустку, служби доставки підняли ціни

Валентина Чехун працює в Шанхаї перекладачем. ЇЇ компанія усім працівникам надала оплачувану відпустку на період карантину.

"Нас просять не виходити з дому без потреби. На вулицях настільки порожньо, що це навіть нехарактерно для Китаю. Зате активізувались служби доставки і вони подорожчали. В середньому доставка з супермаркету обійдеться у 2 долари. Доставщики працюють у 2-3 масках, щогодини їх змінюють у спеціально відведеному приміщенні. Усіх працівників перевіряють перед роботою. Компанії закупили апаратуру і дистанційно вимірюють температуру, закуповують усім маски ", - розповідає Валентина gazeta.ua.

За її словами, хаосу в місті нема, але масові збори припинилися. Навіть Новий рік багато хто вирішив не святкувати, щоб не наражатися на небезпеку.

Хореографка Анастасія Зінченко: Залишається в Китаї через свого собаку

У хореографки Анастасії Зінченко, яка переїхала в пошуках роботи з України в Китай, закінчилася віза і тепер вона знаходиться в Ухані на положенні нелегалки. А все через її собачку Мішеля, якому Настя не встигла зробити щеплення. В нього є ветеринарний паспорт міжнародного зразку і основний пакет необхідних документів, відсутні лише додаткові щеплення, необхідні для закордонних подорожей, адже Настя не планувала виїжджати найближчим часом за кордон.

"Якщо я візьму Мішу з собою в Україну, то по прильоту його "ліквідують", - розповідає Анастасія Зінченко. - У посольстві України мені сказали, що в статті 24 наказу №553 від 16-го листопада 2018 року собака для перельоту в іншу країну повинна мати певні документи, щеплення і довідки. У Мішеля є не всі щеплення зі списку. Я намагалася їм пояснити ситуацію - у нас форс-мажор, виготовити всі необхідні документи просто неможливо не з нашої вини. Однак мене не чують".

Дівчина благає зробити для них з Мішелем вийняток і відправити на карантин їх обох. Собаки все одно не переносять цей короновірус, наполягає Настя, в Україні вони негайно дороблять всі необхідні щеплення.

Дівчина також розповіла, що епідемія коронавирусу в Ухані застала її якраз в той момент, коли вона оформляла документи для контракту і робочої візи.

Танцюристка Вікторія Рудько: Під замком і голодні

20 українців з Кривого Рогу жили і працювали за контрактом у великому парку розваг "Щаслива долина" в Ухані. Брали участь в парадах і шоу. Контракт вже закінчувався, коли в місті запровадили карантин. З 23 січня парк розваг закрили, а потім у гуртожитку закрили і їх.

"Нам спочатку сказали просто залишатися в гуртожитку. Потім гуртожиток взагалі закрили. Іноді випускають за продуктами, але магазини навколо теж закриті. Їжі у нас мало, годують раз на день погано", - розповіла дівчина goloskarpat.info

Після повернення з магазину їм на вході міряють температуру.По місту ходять військові, перевіряють, щоб ніхто не виходив на вулицю і штрафують, якщо побачать без маски.

"До сьогодні паніки ще не було, ми вірили, що нас заберуть. Але сьогодні зранку, коли нас мали забрати, а потім все скасували, це був край. Всіх громадян інших країн евакуювали. У мене є знайомий з Австралії, їх забрали. Всіх евакуювали давно, а нас що не можуть? Про нас ніби забули. Люди пишуть в інтернеті, що нас не треба евакуювати, бо ми будемо якоюсь загрозою для України. Але ж поки ми всі здорові, нас треба евакуювати, бо ми не знаємо, що буде завтра. Ситуація в Ухані все гірше і гірше. Тут просто страшно бути", - розповідає вона. 

Хореографічна група з Дніпропетровщини: Разом тренуються і дивляться фільми

Чекають евакуації з Уханю і 18 жителів Дніпропетровщини - хореографічна група, яка працювала в Китаї, виступаючи в різних шоу-програмах. Тепер вони сидять в гуртожитку і чекають евакуації.

"Страшно. Поки всі здорові, але страшно, що буде далі, - розповіла ТСН 25-річна учасниця танцювального гурту Анастасія Васильєва. - Ми зібрали речі і дивимося, як інші країни за лічені дні забирають своїх громадян. Дуже прикро".

Дівчина поїхала в Китай за контрактом працювати хореографом. Розповідає, танцюристи змушені рятуватися не тільки від коронавирусу, але і від нудьги. Разом тренуються і дивляться фільми. Їм дозволяють ненадовго виходити з гуртожитку, але ходять вони хіба що в найближчий парк або єдиний магазин, який до цих пір працює в їхньому кварталі. 20 інших - закрилися.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"